tag:blogger.com,1999:blog-3321208976256099742024-03-14T02:36:32.908-03:00Мої записи<a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/ncr">Дивіться на світ моїми очима.</a>Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.comBlogger19125tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-74046748630069542692021-05-05T14:09:00.002-03:002021-05-05T14:11:00.333-03:00Про цифрові слідиВсе-таки корисно инколи переглядати архіви. Сьогодні зʼясував, що <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2010/07/blog-post_23.html">від закриття Google Pages минуло всього десять років</a>. За цей час довелося поміняти хостінг пʼять разів! Я маю на увазі заміну домену, а не дрібні проблеми, такі як раптова втрата всіх даних. Особливо відзначився <a href="https://www.000webhost.com">000webhost</a>, який під час оновлення даних загубив доступ до мого домену, потім попросив вибрати час доби, коли він відключатиме доступ, а кілька днів тому взагалі без попередження знищив мій обліковий запис, тому що припинив надавати доступ до доменів з коротким іменем на безоплатній основі. Думаю, що платні послуги є трохи стабільнішими, але припиняються зразу після несплати.
<br />
<br />
Це я до того, наскільки смішними є дискусії про цифрові сліди й доступи до даних після смерти. Вам ще памʼятника постійного на могилі встановити не встигнуть, а ваші цифрові сліди вже будуть недоступними! Якщо ваші онуки питатимуть ваших дітей про вас, то вони скажуть: «Ось вам ваші прадіди й прабабки: їхні фотки, листи, особисті речі, а з цим нічим не допоможу: все десь у хмарах. Якщо пориєтеся в моїх контактах, може знайдете ще якийсь живий сервіс. Але як двохфакторний пароль відновити — біс його знає!»
<br />
<br />
Жартую. Швидше за все вони скажуть: «Годі вже зуби забалакувати. Ідіть-но краще знайдіть якихось тарганів на вечерю, поки дракони на полювання не вилетіли. І лічильник Ґейґера не забудьте, бо набридло вже ваш одяг від брудного болота чистити!»Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-31187230843390438412012-03-31T20:45:00.002-03:002021-05-05T13:00:57.293-03:00Про різне<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="http://vilius1968.livejournal.com/2861269.html" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" src="http://pics.livejournal.com/vilius1968/pic/008yz63h" /></a></div><ol><li><a href="http://support.google.com/blogger/bin/answer.py?hl=en&answer=2402711">Google почав виконувати свою погрозу про національні домени для Blogspot</a>. Принаймні мене вже намагається відправити на <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com.br/">бразильську версію</a>. Хоча української ще нема, про всяк випадок лишу посилання на <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/ncr">оригінальну версію мого блоґа</a>, де, сподіваюсь, лишатимуться матеріяли, які <strike>не пройшли цензуру</strike> були видалені на численні прохання уповноважених читачів. Ну і <a href="http://feeds.feedburner.com/alexander-zhidenko">канали</a> вже напевно залишаться без змін.</li>
<li>Купив собі <a href="http://forum.china-iphone.ru/viewtopic.php?t=15019">Андроїда HD7+</a>. <a href="http://vilius1968.livejournal.com/2822279.html">Все працює</a>, окрім <a href="http://www.androidpolice.com/2011/05/02/download-google-talk-with-videoaudio-calling-for-rooted-android-2-3-devices-ported-from-the-nexus-s/">Google Talk</a>, який відмовляється виконувати і приймати не тільки відео-, але й аудіодзвінки. Пробував різні версії з підтримкою цих функцій — жодна не працює! Таке враження, що не вистачає якогось компонента, бо віконце відкривається, а потім просто закривається...</li>
<li>Бачив статистику, що найбільше мій <a href="http://tran.eu5.org/tcyr.html">Транслітератор</a> полюбляють болгари. Отож зробив <a href="http://tran.eu5.org/bultyp.html">болгарську версію типографа</a>, щоправда без наголосів, бо я з їхніми наголосами розібратися не зміг. Заразом іще поновив інтерфейс <a href="http://tran.eu5.org/polar_bird_latin.html">конвертера Пінгвінівки</a>.</li>
<li>Що стосується феєричних акцій від <a href="http://gns-ua.livejournal.com/1356632.html">зелених</a> і <a href="http://5.ua/newsline/232/0/89293/">червоних</a>, то я хочу зробити офіційну заяву: ваш день завтра, а не сьогодні! Втім, в Україні він уже настав. Вітаю!</li>
</ol>Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-58901532088608651582011-11-16T17:30:00.002-02:002021-05-05T13:00:24.835-03:00Числа прописомВивчаючи <strike>як правильно виписувати чеки</strike> португальську мову, вирішив написати програмку, яка б записувала <a href="http://tran.eu5.org/textedit.html?code=text%3DUtil.NumberPorM(text%2C%22real%22%2C%22reais%22)%3B">числа прописом португальською мовою</a>. Виявилося, що алгоритм не такий вже й тривіальний — мені довелося переписувати його два чи три рази. Зате в результаті вийшов код, який можна адаптувати для инших мов, зокрема <a href="http://tran.eu5.org/textedit.html?code=text%3DUtil.NumberUkrF(text%2C%22%D0%B3%D1%80%D0%B8%CC%81%D0%B2%D0%BD%D1%8F%22%2C%22%D0%B3%D1%80%D0%B8%CC%81%D0%B2%D0%BD%D1%96%22%2C%22%D0%B3%D1%80%D0%B8%CC%81%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%22)%2B%22%5Cn%22%0A%2BUtil.NumberUkrM(text%2C%22%D0%B4%D0%BE%CC%81%D0%BB%D0%B0%D1%80%22%2C%22%D0%B4%D0%BE%CC%81%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B8%22%2C%22%D0%B4%D0%BE%CC%81%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%22)%2B%22%5Cn%22%0A%2BUtil.NumberUkrN(text%2C%22%D1%94%CC%81%D0%B2%D1%80%D0%BE%22%2C%22%D1%94%CC%81%D0%B2%D1%80%D0%B8%22%2C%22%D1%94%CC%81%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%B2%22)%3B">для української</a>. Найважчим було знайти <a href="http://www.slounik.org/">білоруський словник з наголосами</a>, які я додав для загальности (прибираються наголоси <a href="http://tran.eu5.org/textedit.html?code=text%3DUtil.NumberUkrF(text%2C%22%D0%B3%D1%80%D0%B8%CC%81%D0%B2%D0%BD%D1%8F%22%2C%22%D0%B3%D1%80%D0%B8%CC%81%D0%B2%D0%BD%D1%96%22%2C%22%D0%B3%D1%80%D0%B8%CC%81%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%22)%2B%22%5Cn%22%0A%2BUtil.NumberUkrM(text%2C%22%D0%B4%D0%BE%CC%81%D0%BB%D0%B0%D1%80%22%2C%22%D0%B4%D0%BE%CC%81%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B8%22%2C%22%D0%B4%D0%BE%CC%81%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%22)%2B%22%5Cn%22%0A%2BUtil.NumberUkrN(text%2C%22%D1%94%CC%81%D0%B2%D1%80%D0%BE%22%2C%22%D1%94%CC%81%D0%B2%D1%80%D0%B8%22%2C%22%D1%94%CC%81%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%B2%22)%3B%0Atext%3Dtext.replace(%2F%CC%81%2Fg%2C%22%22)%3B">так</a>). І останній штрих — прикрутив <a href="http://tran.eu5.org/ukrtyp.html?text=%D0%A7%D0%B8%2B%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%2B%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%B8%2B%D1%88%D1%83%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%3A%20(%2B125333)">можливість запису чисел прописом у типографі</a>. Якщо в наступному році буде час і натхнення, треба буде реалізувати порядкові числівники і відчислівникові форми...Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com3tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-40141835891400733972011-10-29T20:06:00.002-02:002021-05-05T12:59:44.043-03:00Пишемо транслітератор своїми рукамиДавно я не рекламував <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2010/07/javascript.html">API свого транслітератора</a>. Сьогодні я написав простеньку програму, яка навчить вас <strike>калічити українські тексти</strike> перетворювати в тексті одні букви на инші. Наприклад, якщо ви подорожуєте і бажаєте написати листа у <strike>мало</strike>російському комп'ютерному клубі, де нема української розкладки, можна написати його в російській, а потім перетворити за допомогою <a href="http://tran.eu5.org/textedit.html?code=%2F%2F%20%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%20%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D1%94%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE.%0A%2F%2F%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80.%0A%2F%2F%20%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%0A%2F%2F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%20%E2%80%94%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0)%2C%0A%2F%2F%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9%20%E2%80%94%20%D1%86%D0%B5%20%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9%2C%0A%2F%2F%20%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%E2%80%94%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83.%0Avar%20rules%20%3D%20Translator.RuleMap(%0A%5B%5B%22%40%20%D0%B0%D1%8F%D0%BE%D1%83%D1%8E%D0%B5%D1%94%D1%96%D1%97%CA%BC%22%2C%22%D1%8A%22%2C%22%D1%97%22%2C%22%22%5D%20%2F%2F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%8A%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%97%0A%2F%2F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%20%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%2C%20%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%20%40%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B8%20(%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%BA%D0%B8)%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%BE%D1%8E%0A%2C%5B%22%D1%8A%22%2C%22%CA%BC%22%5D%20%2F%2F%20%D0%B2%20%D0%B8%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%20(%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85)%20%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D1%94%D0%BC%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%0A%2F%2F%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%0A%2C%5B%22%D1%8D%22%2C%22%D1%94%22%5D%20%2F%2F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D1%94%D0%BC%D0%BE%20%D1%8D%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%94%0A%2C%5B%22%D1%8B%22%2C%22%D1%96%22%5D%20%2F%2F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D1%94%D0%BC%D0%BE%20%D1%8B%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%96%0A%2C%5B%22%D1%91%22%2C%22%D2%91%22%5D%20%2F%2F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D1%94%D0%BC%D0%BE%20%D1%91%20%D0%BD%D0%B0%20%D2%91%0A%2C%5B%22%27%22%2C%22%CA%BC%22%5D%20%2F%2F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D1%94%D0%BC%D0%BE%20%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%0A%5D)%0A%0Atext%3Drules(text)">цієї програми</a>.<br />
<br />
Програма перетворення пишеться у звичайному <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/JavaScript">Javascript</a> з усіма наслідками: можна застосовувати регулярні вирази, робити обчислення в тексті тощо. Нещодавно мені знадобилася <a href="http://tran.eu5.org/textedit.html?code=var%20fps%3D25.0%3B%0A%0Afunction%20timeformat(time){%0A%20%20%20time%3Dtime%2Ffps%3B%0A%20%20%20var%20m%3DMath.floor(time%2F60)%3B%0A%20%20%20time-%3Dm*60%3B%0A%20%20%20var%20h%3DMath.floor(m%2F60)%3B%20if(h%3C10)h%3D%220%22%2Bh%3B%0A%20%20%20m%25%3D60%3B%20if(m%3C10)m%3D%220%22%2Bm%3B%0A%20%20%20if(time%3C10)time%3D%220%22%2Btime%3Belse%20time%2B%3D%22%22%3B%0A%20%20%20if(time.length%3D%3D2)time%2B%3D%22.%22%3B%20while(time.length%3C6)time%2B%3D%220%22%3B%0A%20%20%20return%20h%2B%22%3A%22%2Bm%2B%22%3A%22%2Btime.substr(0%2C6).replace(%2F%5C.%2F%2C%22%2C%22)%3B%0A}%0A%0Avar%20s%3Dtext.split(%22%5Cn%22)%3B%0Avar%20c%3D0%3B%0Afor(var%20i%3D0%3B%20i%3Cs.length%3B%20%2B%2Bi){%0A%20%20%20var%20t%3Ds%5Bi%5D.replace(%2F%5C|%2Fg%2C%22%5Cn%22).split(%22}%22)%3B%0A%20%20%20if(t.length%3C3)continue%3B%0A%20%20%20s%5Bi%5D%3D%2B%2Bc%2B%22%5Cn%22%2Btimeformat(%2Bt%5B0%5D.replace(%2F%5C{%2Fg%2C%22%22))%2B%22%20--%3E%20%22%2Btimeformat(%2Bt%5B1%5D.replace(%2F%5C{%2Fg%2C%22%22))%2B%22%5Cn%22%2Bt%5B2%5D%3B%0A%20%20%20for(var%20k%3D3%3B%20k%3Ct.length%3B%20%2B%2Bk)s%5Bi%5D%2B%3D%22}%22%2Bt%5Bk%5D%3B%0A}%0Atext%20%3D%20s.join(%22%5Cn%5Cn%22)%3B">програмка, яка перетворює субтитри sub у srt</a>. Може комусь стане в нагоді.Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-46651635352510322112010-07-25T22:02:00.001-03:002021-05-05T12:58:58.697-03:00Утиліти на JavascriptИноді буває необхідно поміняти в тексті щось дрібне, але не настільки, щоб можна було обійтися простою заміною в текстовому редакторі. Раніше я для цього писав маленькі конвертери на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/C%2B%2B">C++</a>, але після того, як відкрив для себе <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/JavaScript">Javascript</a>, необхідности в цьому більше не маю. Воно ідеально пристосовано для роботи з текстом. Єдина проблема — кожен раз доводиться створювати новий файл. Нарешті я вирішив, що з мене досить і написав <a href="http://tran.eu5.org/textedit.html">універсальну програмку</a>. Вона зберігає код правил перетворення тексту прямо в <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/URI">URI</a>. Наприклад, <a href="http://tran.eu5.org/HTMLcode.html">конвертер коду в HTML формат</a> виглядає <a href="http://tran.eu5.org/textedit.html?code=if(text.length%3E0)%0Atext%3D%22%3Ccode%3E%5Cn%3Cpre%3E%5Cn%22%2Btext.replace(/%26/g,%22%26amp;%22).replace(/%3C/g,%22%26lt;%22).replace(/%3E/g,%22%26gt;%22)%2B%22%5Cn%3C/code%3E%5Cn%3C/pre%3E%22;">так</a>. Для того, щоб користуватися цим щастям, корисно <a href="http://www.javascriptkit.com/jsref/regexp.shtml">вивчити регулярні вирази</a>, але <a href="http://tran.eu5.org/textedit.html?code=if(text.length%3E0)%7B%0Avar%20a%3Dtext.split(%22%5Cn%22);%0Afor(var%20i%3D0;i%3Ca.length;%2B%2Bi)a%5Bi%5D%3Di%2B%22%7C%20%22%2Ba%5Bi%5D;%0Atext%3Da.join(%22%5Cn%22);%0A%7D">можна обходитися і без них</a>. Ще одна проблема: це <a href="http://stackoverflow.com/questions/417142/what-is-the-maximum-length-of-an-url">обмеження від криворуких програмістів на довжину URI</a>, яке не дозволяє писати завеликий код. Але в даному випадку це правильно, по-моєму.<br />
<br />
Ще одна цікава особливість цієї програми в тому, що вона бачить <a href="http://tran.eu5.org/Translator/translator.js">API транслітератора</a>. Це означає, що з її допомогою можна легко задати правила транслітерації. Наприклад, недавно <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2009/03/blog-post.html">в Україні знову всім поміняли</a> <s>імена</s> <a href="http://berest.blogspot.com/2010/02/blog-post.html">правила транслітерації</a>. Програмка, яка транслітерує ім'я за новими правилами, виглядає <a href="http://tran.eu5.org/textedit.html?code=var%20abc%20%3D%20%22%D0%B0%D0%B1%D0%B2%D0%B3%D2%91%D0%B4%D0%B5%D1%94%D0%B6%D0%B7%D0%B8%D1%96%D1%97%D0%B9%D0%BA%D0%BB%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D1%81%D1%82%D1%83%D1%84%D1%85%D1%86%D1%87%D1%88%D1%89%D1%8C%D1%8E%D1%8F'%22;%0Avar%20rules%20%3D%20Translator.RuleMap(Array(%0AArray(%22%D0%B0%22,%22a%22),%0AArray(%22%D0%B1%22,%22b%22),%0AArray(%22%D0%B2%22,%22v%22),%0AArray(%22%D0%B7%D0%B3%22,%22zgh%22),%0AArray(%22%D0%B3%22,%22h%22),%0AArray(%22%D2%91%22,%22g%22),%0AArray(%22%D0%B4%22,%22d%22),%0AArray(%22%D0%B5%22,%22e%22),%0AArray(abc,%22%D1%94%22,%22ie%22,%22%22),%0AArray(%22%D1%94%22,%22ye%22),%0AArray(%22%D0%B6%22,%22zh%22),%0AArray(%22%D0%B7%22,%22z%22),%0AArray(%22%D0%B8%22,%22y%22),%0AArray(%22%D1%96%22,%22i%22),%0AArray(abc,%22%D1%97%22,%22i%22,%22%22),%0AArray(%22%D1%97%22,%22yi%22),%0AArray(abc,%22%D0%B9%22,%22i%22,%22%22),%0AArray(%22%D0%B9%22,%22y%22),%0AArray(%22%D0%BA%22,%22k%22),%0AArray(%22%D0%BB%22,%22l%22),%0AArray(%22%D0%BC%22,%22m%22),%0AArray(%22%D0%BD%22,%22n%22),%0AArray(%22%D0%BE%22,%22o%22),%0AArray(%22%D0%BF%22,%22p%22),%0AArray(%22%D1%80%22,%22r%22),%0AArray(%22%D1%81%22,%22s%22),%0AArray(%22%D1%82%22,%22t%22),%0AArray(%22%D1%83%22,%22u%22),%0AArray(%22%D1%84%22,%22f%22),%0AArray(%22%D1%85%22,%22kh%22),%0AArray(%22%D1%86%22,%22ts%22),%0AArray(%22%D1%87%22,%22ch%22),%0AArray(%22%D1%88%22,%22sh%22),%0AArray(%22%D1%89%22,%22shch%22),%0AArray(%22%D1%8C%22,%22%22),%0AArray(abc,%22%D1%8E%22,%22iu%22,%22%22),%0AArray(%22%D1%8E%22,%22yu%22),%0AArray(abc,%22%D1%8F%22,%22ia%22,%22%22),%0AArray(%22%D1%8F%22,%22ya%22),%0AArray(%22'%22,%22%22)%0A));%0Atext%3Drules(text);">так</a>.<br />
<br />
І останнє. Як відомо, <s>в давнину</s> до настання радянського щастя, у нас <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0">були окрім множини й однини ще двоїна та троїна</a>. Троїна в нас лишилася, коли ми вживаємо іменники з числівниками 2, 3, 4. Наприклад: 102 носи, але 105 носів. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0">Кажуть, що двоїна теж збереглася в окремих діялектах</a>. Тому я написав <a href="http://tran.eu5.org/textedit.html?code=text%20%3D%20parseInt(text);%0Atext%2B%3D%22%20%22%2BUtil.SelectSDTP(text,%22%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%22,%22%D1%80%D1%83%D1%86%D1%96%22,%22%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B8%22,%22%D1%80%D1%83%D0%BA%22);">процедурку, яка виписує іменник за категорією</a> залежно від кількости <s>носів</s> рук. Може комусь згодиться (двоїна викидається <a href="http://tran.eu5.org/textedit.html?code=text%20%3D%20parseInt(text);%0Atext%2B%3D%22%20%22%2BUtil.SelectSDTP(text,%22%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%22,%22%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B8%22,%22%D1%80%D1%83%D0%BA%22);">так</a>).Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-44310759774086677842010-07-23T01:54:00.001-03:002021-05-05T12:58:06.581-03:00Новий хостінг для транслітератораКоли я переносив <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2008/10/blog-post_19.html">Транслітератор</a> з <a href="http://www.labnol.org/internet/google-sites-replace-google-page-creator/4086/">Google Pages, які перестали підтримувати Javascript</a>, я мав побоювання, що рано чи пізно сервер упаде. І так і сталося. Уже два місяці сервер uuuq.com лежить і не збирається підніматися. Тепер я переніс усе <a href="http://tran.eu5.org/tcyr.html">сюди</a>. От я не розумію, невже нема ніякого сервісу, який би працював без перебоїв? Мені ж не потрібні ніякі бази даних, поштові скриньки, cpanel чи ще щось подібне! Просто кілька мегабайтів з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/FTP">FTP</a> доступом...<br />
<br />
До речі, <a href="https://www.google.com/">Google</a> теж не радує безперебійною роботою. Стандартний віджет перекладу для сайтів не працює, редактор віджетів для <a href="https://www.google.com/ig">iGoogle</a> чомусь залишає тільки перші 127 (по-моєму) байтів при збереження, що попсувало <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2008/12/blog-post_11.html">мої віджети</a>. Що таке твориться в світі???<br />
<br />
<span class="fullpost">Новий дизайн блоґа перестав завантажувати віджети після тексту дописів і тепер доводиться чекати, поки <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2009/07/html.html">завантажиться Hyphenator</a>. Я додав попередження про це на місці <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2009/07/blog-post_16.html">галочки</a>, але хіба ж це вихід?<blockquote><code><script type="text/javascript"><br />
<b> document</b>.write('<span id="LoadingHyphenator">Завантажуються правила переносів...</span>');<br />
</script><br />
<script src="http:///tran.eu5.org/Hyphenator/Hyphenator.js" type="text/javascript"></script><span style="display:none;"><br />
<script type="text/javascript"><br />
<b> if</b>(typeof(Hyphenator) != "undefined"){<br />
document.write("</span><span>");<br />
Hyphenator.config({displaytogglebox:<b>false</b>,minwordlength:4});<br />
Hyphenator.run();<br />
}<br />
<b> document</b>.getElementById('LoadingHyphenator').innerHTML='';<br />
</script><br />
<input checked value="0" onclick="Hyphenator.toggleHyphenation(); if(!<b>document</b>.getElementById(&#39;HyphenatorToggleBox&#39;))<b>this</b>.checked=true;" type="checkbox" /><label>переносити слова в текстах дописів</label></span></code></blockquote>Не розумію також, чому <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/Internet_Explorer">Internet Explorer</a> не хоче створювати об'єкт <b>Hyphenator</b>. У <a href="http://tran.eu5.org/Hyphenator/WorkingExample.html">прикладі</a> все працює... Ну, це дрібниці: думаю, тим, <a href="http://www.krasnodar-shopping.ru/files/u5/xfqybr.jpg">хто ходить в Internet через Explorer</a>, усе оно не збагнути, що таке переноси і як із ними гарно...</span>Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-61241479634857397442010-04-20T19:49:00.003-03:002021-05-05T12:57:35.767-03:00Яка багата ідея <a href="http://gns-ua.livejournal.com/681093.html">писати про втрачені дописи</a>! Думаю, в мене тепер буде ціла серія... Сьогодні я мав написати про... ну, хоч би <a href="http://dayanecdot.blogspot.com/2010/04/blog-post_19.html">про вулкан</a>. Але, на превеликий жаль, вимкнулося світло. І все втрачено! От шкода!<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/smilie6.gif" style="height: 15px; width: 15px;" /><br />
А ще знайшов <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2009/07/html.html">таблиці переносів</a> для білоруської мови, які <a href="http://tran.eu5.org/beltyp.html">прикрутив до типографа</a>. <span lang="be">Жыве Беларусь!</span><br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/smiley16.gif" style="height: 15px; width: 19px;" />Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-71359850127082122852009-07-13T17:37:00.009-03:002021-05-05T12:56:33.220-03:00Переноси і типографіка українського тексту в HTMLДовго я <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2009/01/blog-post_14.html">розбирався з правилами переносів</a>. Особливо якщо зважити на <a href="http://blogosphere.com.ua/2009/06/29/the-matrix-has-you/">«ефект Матриці» ©</a>, який був у цій справі вирішальним. Я давно подумав, що не варто винаходити велосипед, але довго відкладав дослідження того, як воно реалізовано в <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/TeX">TeX</a>. Насправді, проблема переносу є нетривіальною, про що свідчить <a href="http://tug.org/docs/liang/">дисертація</a>. Але відповідні таблиці для української мови давно існують, отже, проблема в реалізації алгоритму на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/JavaScript">JavaScript</a>. І я вже був почав думати, як його краще запрограмувати, коли з'явилася щаслива думка, що я, певно, не один про це подумав. І правда, виявилося, що є відкритий проєкт <a href="http://www.mnn.ch/hyph/hyphenation2.html">Hyphenator</a>, який підтримує різні мови. Все, що потрібно, — це витягти таблиці для українських слів з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/TeX">TeX</a> і <a href="http://www.iconv.org/">перетворити на UTF-8</a>.<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/idea.gif" style="height: 32px; width: 15px;" /><br />
Я, звичайно, не міг не <a href="http://tran.eu5.org/ukrhyphtest.html">прикрутити переноси до транслітератора і потестувати правила</a>. Найкращими виявилися таблиці, що їх створив <a href="http://ph.icmp.lviv.ua/~ashv/">Андрій Швайка</a>, але вони, на жаль, погано відділяли префікс від кореня. Тому довелося ще трошки помучити <a href="http://linux.die.net/man/1/patgen">patgen</a>. Коли я закінчу <a href="http://tran.eu5.org/ukrhyphtest.html">тестувати таблиці</a>, відправлю їх розробникам, і вони будуть доступні на <a href="http://code.google.com/p/hyphenator/">сторінці проєкту</a>. А поки що, <a href="http://code.google.com/p/hyphenator/">Hyphenator</a> можна запускати <a href="http://tran.eu5.org/Hyphenator/WorkingExample.html">звідси</a>.<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/shuffle.gif" style="height: 20px; width: 15px;" /><span class="fullpost"><br />
В принципі, <a href="http://tran.eu5.org/Hyphenator/WorkingExample.html">приклад все пояснює</a>, якщо зазирнути в HTML, але я розкажу окремо, як прикрутити переноси до блоґа на <a href="http://www.blogger.com/">Blogger</a>. Головною особливістю є те, що шаблон <a href="http://www.blogger.com/">Blogger</a> не дозволяє ставити атрибут <b>lang</b> у <html>, а без нього програмка просить користувача вказати мову руками при завантаженні сторінки, що не є круто. Розв'язується це вставлянням в розділ <head> шаблону</span> <span class="fullpost"><blockquote><code><meta content='uk' http-equiv='content-language'/></code></blockquote>Ми вказали основну мову, але це ще не все. <a href="http://code.google.com/p/hyphenator/">Hyphenator</a> переносить тільки ті розділи, які йому дозволено переносити. А саме: тільки те, що має клас <b>hyphenate</b>. Тому, якщо необхідно, щоб переносилися слова в дописах, необхідно додати цей клас у відповідний розділ шаблону, а також додати атрибут, що явно вказує мову. Для переносу дописів знаходимо <span style="font-weight: bold;">postbody</span> і виправляємо його так: <blockquote><code><span class="fullpost"><</span>div class='hyphenate' lang='uk'><span class="fullpost"><</span>data:post.body/></div></code></blockquote>Те саме треба зробити з усіма елементами, в яких ви хочете, щоб слова переносилися. Тепер додаємо скриптик, який, власне, все й робить: <blockquote><code><script src="http://tran.eu5.org/Hyphenator/Hyphenator.js" type="text/javascript"></script><br />
<script type="text/javascript"><!--<br />
Hyphenator.config({displaytogglebox:false,minwordlength:4});<br />
Hyphenator.run();<br />
//--><br />
</script></code></blockquote></span><span class="fullpost">Змінну <b>displaytogglebox</b> можна поставити <b>true</b>, якщо ви хочете, щоб у правому верхньому кутку з'явилася кнопочка, яка дозволить користувачу відключати переноси.<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/smilie3.gif" style="height: 15px; width: 15px;" /></span><br />
Заодно я написав <a href="http://tran.eu5.org/ukrtyp.html">типограф</a>, який, окрім переносів, ще розставляє <a href="http://chugylo.org.ua/2008/09/06/trudnoschi-ukrajinskoji-typohrafiji-yunikod-chastyna-2/">типографські знаки за стандартом</a>. Ця штука, сподіваюся, згодиться тим, хто хоче, щоб їхні коментарі в блоґах радували око. Принаймні <a href="http://lamaisterplus.blogspot.com/2009/07/kryza-serednoho-viku.html#comments">я віднедавна коментую з переносами</a>.<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/dirol.gif" style="height: 21px; width: 21px;" />Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com7tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-12979389547998340182009-03-11T16:00:00.003-03:002010-07-17T19:21:33.421-03:00Паспортізм<div lang="ru" style="text-align: right;">
У вас изменилась фамилия в связи с вводом новой станции. Разве вы не получали открытку?...<br />
<a href="http://www.jvanetsky.ru/data/text/t8/krisiuk/">© Михаил Жванецкий</a></div>
Щось я останнім часом подорожую багато... Ні́коли навіть публікувати свої враження. Але нічого, буду потроху згадувати і записувати. Найнезабутніші враження постачає, звичайно ж, Батьківщина. Взагалі мені здається, що українці, які живуть <strike>щасливо</strike> за кордоном, небагато вимагають від України. Головним чином одне: не заважати жити. Та і як це взагалі зробити? Хіба що <a href="http://gazeta.ua/index.php?id=285257">спробувати змусити платити додаткові податки</a>... Але є й надійний спосіб! Адже зрадникам, які залишили країну і звідти <a href="http://www.day.kiev.ua/188240/">перераховують чверть ВВП України</a>, иноді треба міняти закордонний паспорт...<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/smilie9.gif" style="height: 15px; width: 15px;" /><br />
Ну, почати слід з того, що тариф за новий паспорт збільшується і збільшується. І то правильно: чому б не здерти за те, за що будь-який зрадник заплатить останнє, — за право не залишатися на Батьківщині?! Обґрунтованість тарифів я навіть не коментуватиму: досить зауважити, що за задоволення лишити собі старий паспорт з візами слід заплатити 60₴.<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/smilie10.gif" style="height: 15px; width: 15px;" /><br />
Але найпрекрасніше не це. Виявляється, що з часу отримання мною закордонного паспорта правила транслітерації двічі (це не гіпербола!) помінялися. І тепер моє ім’я пишеться <b>Oleksandr</b> а не <b>Olexandr</b>. Так і тільки так. А якщо я хочу, щоб воно писалося так, як у попередньому паспорті, необхідно збігати до їхніх офіційних перекладачів, щоб вони підтвердили, що таке можливо. Адже документ виданий <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">МВС</a> (попередній паспорт) не є підставою для <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">МВС</a> виписати паспорт на те саме ім’я! Ну, двадцятка перекладачам — дрібниці. Головне, що забирають у міліції — це нерви й час...<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/aggressive.gif" style="height: 27px; width: 36px;" /><br />
В принципі, якщо <strike>холопам</strike> громадянам дозволити самим писати імена в паспорт, то анкету можна організувати як звичайний текстовий файл. Коштує відповідне програмове забезпечення 0 гривень 0 копійок, але тут є дві проблеми. Перша є очевидною: людина, яка має <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83">IQ</a> менше 80, працювати з текстовим файлом не здатна в принципі, а в міліції инші на відповідних посадах працювати не повинні — а то в них обов’язково з’являться незручні питання. Ну, а друга причина (і головна) полягає в тому, що за безплатну програму відкатів не дають... Таким чином на компах “спеціяльно розроблена” система на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/Microsoft">Дрібном’якій</a> основі, яка сама вставляє транслітерацію... А коли правила транслітерації змінюють, очевидно, купують нову програму. За гроші платників податків, звичайно.<br />
<table><tbody>
<tr></tr>
<tr><td><img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/lamer.gif" style="height: 20px; width: 15px;" /> </td></tr>
</tbody></table>
І хай би хоч ці нові правила були кращими за <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2008/04/blog-post_09.html">старі</a>. Але, на мою думку, вони навіть гірші: зокрема тепер <i>Г</i> і <i>Ґ</i> транслюється як <b>G</b>. Так що є надія, що вони поміняються ще не раз... Втім, мабуть декому це зручно: порушив візовий режим, вернувся додому, зробив собі новий паспорт, а там уже нове ім’я...<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/spy.gif" style="height: 15px; width: 15px;" />Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com2tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-63162204979398693872008-12-11T12:03:00.004-02:002010-07-22T23:21:29.660-03:00Віджет транслітератораЯкщо ви часто подорожуєте за кордоном, написання листів українською може бути проблемою. Нещодавно я відкрив для себе, що окрім <a href="http://googleholic.kiev.ua/index.php/2008/12/10/%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA-%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2-%D1%83-gmail/">списку справ</a>, до інтерфейсу <a href="http://gmail.com/">GMail</a> можна додати будь-який віджет. А це означає, зокрема, і <a href="http://fusion.google.com/ig/add?synd=open&source=ggyp&moduleurl=http://hosting.gmodules.com/ig/gadgets/file/117303972852731864037/tcyr.xml">віджет транслітератора</a>. На жаль, розміри по горизонталі обмежені, тому великі листи не дуже то й напишеш... Але в чаті спілкуватися можна!<br /><img style="width: 15px; height: 15px;" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/smilie3.gif" border="0" /><br />Додається віджет так:<br /><ol><li>Відкриваємо <a href="https://mail.google.com/mail/#settings">налаштування GMail</a>.</li><li>Міняємо мову на <i>англійську (США)</i>.</li><li>В <b>Settings</b> вибираємо вкладку <b>Labs</b> <span class="jwjW1c">і дозволяємо ‘<b>Add any gadget by URL</b>’.</span></li><li><span class="jwjW1c">Після цього серед <span style="font-weight: bold;">Settings</span> має з'явитися вкладка <b>Gadgets</b>, в якій можна додати <b>URL</b> для транслітератора: <blockquote><code>http://hosting.gmodules.com/ig/gadgets/file/117303972852731864037/tcyr.xml</code></blockquote></span></li><li><span class="jwjW1c">Після додавання транслітератора мову можна поміняти назад.</span></li></ol> Аналогічно віджет можна додати до блоґа на платформі <a href="http://www.blogger.com/">Blogger</a>.<br /><img style="width: 15px; height: 15px;" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/smilie8.gif" border="0" />Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-3205656976568696372008-10-23T19:03:00.002-02:002021-05-05T12:55:28.918-03:00Про ѕ і џНовостворений <a href="http://tran.eu5.org/tukrfull.html">український транслітератор</a> виявився справді зручнішим для набору українського тексту. Зручність його витікає з того, що він не знає деяких букв. Перш за все, це <i>ё</i>, якої нема в українській мові, на відміну від решти йотованих: <i>є</i>, <i>ї</i>, <i>ю</i>, <i>я</i>. Але це ще можна пояснити історією розвитку правопису. І тим, що нормального відповідника цій російській літері просто не існує. На мою думку, <i>ё</i> в білоруській мові, наприклад, виглядає дуже неприродньо, оскільки не чергується з <i>е</i>.<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/cool.gif" style="height: 15px; width: 15px;" /><br />
Альтернативою впровадженню ще одної йотованої букви є <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2008/04/blog-post_07.html">відмова від них узагалі</a>. Можна було б використовувати щось подібне до <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0">Драгоманівки</a>, що тільки спростило б правопис і зменшило б кілкість кнопок на клавіатурі. Але так само, як відчуття прекрасного не дозволяє додати до абетки букву <i>ё</i>, психологічно складно відмовитися від йотованої <i>ї</i>. Це ж наше всё!<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/gigi.gif" style="height: 15px; width: 15px;" /><br />
Але чого я зрозуміти справді не можу, то це відсутність букви <i>ѕ</i>. Відповідний звук <i>дз</i> ми маємо. В <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">давньоруській мові</a> ця буква є. Чому її нема в українській??? Якщо вже ми відрізняємо <i>тс</i> від <i>ц</i> (наприклад: студентський — мистецький), то чому і <i>подзвонити</i>, і <i>відзначити</i> ми пишемо однаково — через <i>дз</i>? Те саме, до речі, стосується і букви <i>џ</i> для позначення звуку <i>дж</i>. І, хоча цієї букви не було в <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">давньоруській</a>, її <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B8_%D0%94%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97">використовували в українському письмі</a>! Ну, і, для повноти картини, не вистачає дзвінкого <i>щ</i>. Бо зрозуміти, чому <i>ст</i> в <i>мо<u>ст</u>ити</i> чергується зі <i>щ</i> у <i>вимо<u>щ</u>увати</i>, але при цьому <i>зд</i> в <i>ї<u>зд</u>ити</i> чергується <i>ждж</i> у <i>виї<u>ждж</u>ати</i>, я не можу! Єдине розумне пояснення — це рідкість цього <i>ждж</i>...<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/smilie11.gif" style="height: 22px; width: 15px;" /><br />
Без цих букв український правопис нагадує мені чимось <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0">Венеру</a> без одної руки. Хочеться або відновити одну, або відламати иншу руку... Але, думаю, у випадку з “відламуванням” <i>щ</i> може статися щось страшне, бо такі слова, як <i>натщесерце</i>, перетворяться на жах...<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/laugh.gif" style="height: 15px; width: 15px;" /><br />
Будемо сподіватися, що до кінця століття матимемо логічно досконалий правопис, збалансований фонетично й етимологічно.<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/smilie3.gif" style="height: 15px; width: 15px;" />Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-68028803109060485452008-10-19T22:03:00.004-02:002021-05-05T12:55:04.750-03:00Універсальний транслітератор<div style="text-align: right;"><i>If you want something done, do it yourself!</i><br />
<a href="http://en.wikiquote.org/wiki/The_Fifth_Element">Jean-Baptiste Emanuel Zorg</a></div><strike><br />
Вчора</strike> сьогодні нарешті закінчив роботу над <a href="http://tran.eu5.org/tcyr.html">новою версією транслітератора</a>. Він працює за новими <a href="http://hosting.gmodules.com/ig/gadgets/file/117303972852731864037/transliteration.html">правилами, які дозволяють набирати будь-який кириличний текст</a>. Проте головною відмінністю є перероблений алгоритм, завдяки якому можна легко змінювати правила. Можливо, я навіть зроблю інтерфейс для створення правил користувачем, але для людей, які розуміють <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/JavaScript">Javascript</a>, він уже є тривіальним. Зважаючи на очевидні проблеми, мабуть варто також написати окремий транслітератор для української мови без <i>ё</i>, <i>џ</i> і <i>ѕ</i>... Хоча мені вже не вистачає цих букв в українській...<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/shuffle.gif" style="height: 20px; width: 15px;" />Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-58466123139499835832008-10-05T22:45:00.004-03:002021-05-05T12:54:46.785-03:00j для йотованих голоснихВчора прийшла в голову ідея: якщо вже <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2008/05/j-y.html">використовувати <b>j</b> для транслітерації м'якого знака</a>, то можна його ж використовувати для йотованих голосних. Таке позначення є більш традиційним для латинізації кирилиці, зокрема в <a href="http://coipish.livejournal.com/236668.html">білоруській латинці</a>, а також <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%8E">у деяких варіантах української</a>. Тоді <b>h</b> залишиться тільки як модифікатор, якою також можна розділяти <b>j</b> у буквосполученнях <i>йе</i>, <i>йі</i>, <i>йа</i>, <i>йу</i>. Використання <b>h</b>, як модифікатора дозволить також набирати літери з різних кириличних алфавітів, наприклад: <b>ah</b> = <i><span class="Unicode">ѧ</span></i>, <b>jah</b> = <i>ѩ</i>, <b>eh</b> = <i>э</i>,<span style="font-weight: bold;"> </span><b>jeh</b> = <i>ѥ</i>, <b>uh</b> = <i>ѫ</i>, <b>juh</b> = <i>ѭ</i>, <b>ih</b> = <i>ѣ</i>, <b>oh</b> = <i>ъ</i>, <b>yh</b> = <i>ы</i>, <b>jy</b> = <i>ѵ</i>, <b>jyh</b> = <i>ѷ</i>, <b>fh</b> = <i>ѳ</i>, <b>nh</b> = <i>њ</i>, <b>lh</b> = <i>љ</i>, <b>wh</b> = <i>ѻ</i>... Для <b>y</b> відтак лишиться тільки буква <i>и</i>. Крім того, зберігається апостроф — причому саме в тому значенні, в якому він вживається в українській мові, — для розділення, а не замість м'якого знаку.<br />
<img border="0" height="31" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/crazy_pilot.gif" style="height: 31px; width: 50px;" width="50" /><br />
Залишається тільки добре продумати <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F">транслітерацію</a> букв, що позначають два звуки, таких як <i>ц</i>, <i>ч</i>, <i>щ</i>, так, і відрізняти їх від написання <i>тс</i>, <i>тш</i>, <i>шч</i>, і універсальні правила транслітерації кирилиці в латинку і назад можна буде запхати в універсальний <a href="http://tran.eu5.org/tukrfull.html">транслітератор</a>, який я планую використовувати для набору текстів поки він не стане стандартом. А це обов'язково станеться, позаяк всі <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2008/04/blog-post_09.html">чотири правила транслітерації</a> вже майже наближено до прийнятного компромісу.<br />
<img border="0" height="25" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/umnik.gif" style="height: 25px; width: 29px;" width="29" />Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-15884492123961823412008-08-16T15:50:00.004-03:002021-05-05T12:54:23.680-03:00Вчора, нарешті, дійшли руки зробити те, що давно планував. А саме: додати до <a href="http://tran.eu5.org/tukrfull.html">транслітератора</a> можливість збереження тексту в адресному рядку. Це дозволяє між иншим відправляти посилання на перекодування трансліту для тих, кому читати транслітом незручно. Наприклад, так:<br />
<blockquote><a href="http://tran.eu5.org/polar_bird_latin.html?cyr=%D0%9D%D0%B0%20%D0%B6%D0%B0%D0%BB%D1%8C%2C%20%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%2C%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C.&lat=Na%20%C5%BEalq%2C%20velykyj%20tekst%20zapysaty%20v%20adresnyj%20r%C3%A4dok%20nemo%C5%BElyvo%2C%20tomu%20ce%20hodytqs%C3%A4%20tilqky%20dl%C3%A4%20korotkyx%20povidomlenq.">Na žalq, velykyj tekst zapysaty v adresnyj rädok nemožlyvo, tomu ce hodytqsä tilqky dlä korotkyx povidomlenq</a>.</blockquote>Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-88395586267025886332008-05-30T07:42:00.002-03:002008-08-16T15:01:58.984-03:00Букви j та y для транслітерації ь, и та йХоча <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2008/04/blog-post_09.html">буква <b>j</b> по-різному вимовляється в різних мовах</a>, все-таки існують <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/J_%28%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%29">загальноприйняті правила</a> її читання, яким дуже шкодить тотальне домінування англійської, де <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/J">вона читається инакше</a>. Але зазвичай вона все-таки читається як <i>й</i>, а в <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82">міжнародному фонетичному алфавіті</a> позначає <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/Palatalization">пом'якшення</a>. Таким чином, для транслітерації ми маємо ще одного кандидата одночасно для <i>ь</i> і для <i>й</i>.<br /><img style="width: 38px; height: 30px;" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/big_boss.gif" border="0" /><br />Очевидною перевагою <b>j</b> перед <b>h</b> для позначення м'якого знака є те, що <i>зь</i> і <i>сь</i> не сплутаєш з <i>ж</i> і <i>ш</i>. Крім того, j можна використовувати для позначення <i>й</i> перед голосними <i>а</i>, <i>е</i>, <i>і</i>, <i>у</i>, що зрідка зустрічається в сучасній українській мові при словоутворенні з використанням иноземних запозичень: <i>найінформативніший</i>, <i>найефективніший</i>. До того ж, у нас <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2007/12/blog-post_13.html">уже є власні слова, які без <i>й</i> перед голосною не передати</a>...<br /><img style="width: 36px; height: 26px;" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/pleasantry.gif" border="0" /><br /><span class="fullpost">Таким чином, можна сформулювати правило оберненої транслітерації для <b>j</b>:<br /><ol><li><b>J</b> після приголосної означає <i>ь</i>. Якщо після неї йде <b>a</b>, <b>e</b>, <b>u</b>, позначає разом з ними відповідно <i>я</i>, <i>є</i>, <i>ю</i>, (до них можна ще додати <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2008/05/blog-post_15.html">м'яке <i>ї</i> для любителів давньоукраїнської</a>).<br /></li><li><b>J</b> на початку слова, або після голосної передається як окреме <i>й</i>.</li></ol>Тоді <b>y</b> позначатиме <i>и</i> або <i>й</i> в буквах <i>є</i>, <i>ї</i>, <i>ю</i>, <i>я</i>:<br /><ol><li><b>Y</b> перед голосними <b>a</b>, <b>e</b>, <b>i</b>, <b>u</b> позначає разом з ними відповідно <i>я</i>, <i>є</i>, <i>ї</i>, <i>ю</i>. Причому якщо їй передує приголосна, вона відділяється апострофом.</li><li><b>Y</b> перед <b>o</b> означає <i>й</i>.</li><li><b>Y</b> перед приголосними, иншою <b>y</b>, або на кінці слова означає <i>и</i>.</li></ol>Літера <b>h</b> залишається при цьому зарезервованою, оскільки зустрічається тільки в буквосполученнях <b>zh</b>, <b>sh</b>, <b>gh</b>, <b>kh</b>. Для зручности, нею можна позначати, наприклад, <i>г</i> на початку слова.<br /><img style="width: 29px; height: 25px;" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/umnik.gif" border="0" /><br />Ех, треба зібратися з силами, написати новий транслітератор і можна буде починати кампанію зі стандартизації!..<br /><img style="width: 15px; height: 15px;" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/gigi.gif" border="0" /><br /><span style="color: rgb(0, 0, 255);font-size:130%;" >Ja krjevjedko!</span></span>Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-46111340379063946752008-05-15T05:35:00.005-03:002008-08-16T15:01:58.985-03:00Про и, і та їВиявляється, що <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2008/04/blog-post_07.html">передавати на письмі букву <i>і</i> як м'яку <i>и</i></a> (тобто <i>ьи</i>) — не зовсім правильно. <a href="http://uk.wikibooks.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A8%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85_%28%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%29_%D0%A2%D0%B0%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%81_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9/%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%90_%D0%9C%D0%9E%D0%92%D0%90_%D0%92_%D0%A1%D0%95%D0%91%D0%95_%D0%92%D0%94%D0%9E%D0%9C%D0%90_%D0%A1%D0%AC%D0%9E%D0%93%D0%9E%D0%94%D0%9D%D0%86_%D0%99_%D0%97%D0%90%D0%92%D0%A2%D0%A0%D0%90">Ще не так давно і пом'якшувала приголосну не завжди</a>. Наприклад, у слові <i>ніжність</i> перша <i>н</i> пом'якшувалася, а друга — ні! Для позначення цього в позаминулому столітті навіть пропонувалося писати <i>нїжність</i> для поначення пом'якшення. Проте зараз, на скільки я розумію, ці звуки вже не розрізняються (принаймні я не можу). Це одночасно є ілюстрацією впливу правопису на мовлення, а також того факту, що <i>ї</i> — це саме <i>йі</i>, а не <i>йи</i>. Подібне явище відбувається також з <i>и</i> на початку слова. Після 70 років написання <i>і</i>, ми майже перестали розрізняти цей звук, хоч його ще й можна почути — досить порівняти вимову словосполучення <i>з інформацією</i> та <i>з иншим</i>.<br /><img style="width: 29px; height: 25px;" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/buba.gif" border="0" /><br />Слід зауважити, що, оскільки <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2008/04/blog-post_09.html">для <i>і</i> та <i>и</i> зручно використовувати різні латинські літери</a>, в транслітерації можна було б легко позначати пом'якшення (якщо воно є) буквою <i>і</i> за допомогою м'якого знака: <i>ьі</i>. Але це може бути цікавим хіба що для мовознавців.<br /><img style="width: 34px; height: 36px;" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/pooh_birth_day.gif" border="0" /><br />В цьому контексті, думаю, цікаво буде згадати класифікацію голосних у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">португальській мові</a> — там голосівок значно більше. А класифікують їх за ступенем закритости: є відкрита голосна <b>a</b>, яка вимовляється відкритим ротом, і є закриті голосні <b>u</b> та <b>i</b>, при вимові яких губи складають відповідно вертикально і горизонтально. Між <b>a</b> та <b>u</b> є два звуки: <b>ó</b> (подібний до українського <i>о</i>) і <b>ô</b> (який ближче до у) — останній є чимось середнім між <i>о</i> й <i>у</i>, але чуємо ми його звичайно як <i>у</i>. Так <b>São Paulo</b> ми вимовляємо, як <i>Сан-Паулу</i>, хоча останній звук насправді <b>ô</b>.<br /><img style="width: 28px; height: 22px;" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/to_keep_order.gif" border="0" /><br />Букви <b>ó</b> й <b>ô </b>— це абсолютно окремі букви, які бразильці розрізняють на слух. Більше того, є слова, які відрізняються тільки отим значком над <b>o</b>: наприклад, <b>avô</b> (<i>дідусь</i>) і <b>avó</b> (<i>бабуся</i>). Те саме з иншою закритою голосною <b>i</b>, яка утворює послідовність <b>a</b>-<b>é</b>-<b>ê</b>-<b>i</b>. Причому <b>é</b> читається як <i>е</i>, а <b>ê</b> читається звичайно як щось середнє між <i>е</i> й <i>и</i>. До того ж, ступінь закритости <b>ê</b> може бути різним: від <b>têm</b> (<i>мають</i>), де навіть бразильці вже не відрізняють закриту <b>e</b> від відкритої в слові <b>tem</b> (має), до <b>porquê</b> (<i>чому</i>), де практично чується <i>и</i>! Таким чином, українські літери теж можна класифікувати за такою ж схемою: <i>у</i>-<i>о</i>-<i>а</i>-<i>е</i>-<i>и</i>-<i>і</i>. Плюс, звичайно, всі вони, окрім <i>и</i>, можуть бути йотованими...<br /><img style="width: 21px; height: 21px;" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/dirol.gif" border="0" />Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-82938748199577435332008-04-09T19:57:00.001-03:002021-05-05T12:53:02.243-03:00Досконала транслітераціяПеред тим, як почати говорити про проблему <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%8E">української транслітерації</a>, доцільно сформулювати, а що саме <span><s>нам</s></span> мені потрібно. Отже, в порядку пріоритетности:
<ol><li><u><b>Однозначність</b></u>. Правила транслітерування мають бути однозначними в обидва боки. Це означає, що будь-який український текст можна транслітерувати, а потім з цього транслітерованого результату однозначно відновити початковий текст.
Без цього я взагалі не розумію, кому така транслітерація допоможе... Зокрема, якщо в одних закордонних паспортах пишуть <b>Olexandr</b>, а в инших <b>Oleksandr</b>, це мабуть щось таки говорить про розумові здібності співробітників <a href="http://www.mfa.gov.ua/">МЗС</a>.
</li><li><u><b>Використовувати тільки основні символи латинського алфавіту</b></u>. Це означає — ніякої <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_Latin_letters">розширеної латинки</a>! Якщо транслітерацію використовувати тільки для написання прізвищ, звичайно можна повимахуватися модифікованими символами, але все рівно слід зважати на те, що ці символи легко губляться.
Якщо ж використовувати транслітерацію для практичних потреб (написання <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C">SMS</a> або текстового набору поза Україною), <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0">стандартна латинка</a> — єдине рішення. Ці букви є на всіх клавіатурах, мобільних пристроях й инших системах вводу, не кажучи вже про те, що вони завжди кодуються одним байтом.
</li><li><u><b>Простота</b></u>. Правила перекодування мають бути простими для того, щоб людина могла писати латинськими буквами <span><s>не користуючись таблицями логарифмів</s></span> без необхідности запам'ятовувати довгий список правил і виключень. Можна звичайно спробувати вигадати щось складне, але в цьому разі можна бути абсолютно певним, що ніхто таким користуватися не буде, навіть сам автор.
</li><li><u><b>Зрозумілість</b></u>. Хотілося б, щоб люди, які не знають української мови, все ж змогли прочитати, хоча б приблизно, відтрансльований текст. Це навіть не вимога, а просто побажання — думаю, нам не варто аж так сильно перейматися проблемами неосвічених людей!</li></ol>Власне, проблеми з буквами <i>а</i>, <i>б</i>, <i>в</i>, <i>ґ</i>, <i>д</i>, <i>е</i>, <i>з</i>, <i>к</i>, <i>л</i>, <i>м</i>, <i>н</i>, <i>о</i>, <i>п</i>, <i>р</i>, <i>с</i>, <i>т</i>, <i>у</i>, <i>ф</i> не виникає взагалі, оскільки вони мають свої латинські відповідники. букви <i>є</i>, <i>і</i>, <i>ї</i>, <i>ц</i>, <i>ч</i>, <i>щ</i>, <i>ю</i>, <i>я</i>, як <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2008/04/blog-post_07.html">я вже писав, можна викинути</a>. Отже, залишається менше десятка...
<span class="fullpost">
<b>Букви <i>г</i>, <i>ж</i>, <i>х</i>, <i>ш</i></b> традиційно транслюються відповідно як <b>gh</b>, <b>zh</b>, <b>kh</b>, <b>sh</b>. Це правило, на мою думку, прекрасно відповідає всім чотирьом вимогам, і вигадати щось краще дуже важко, якщо взагалі можливо.
<b>Букви <i>и</i>, <i>і</i>, <i>ї</i> та <i>й</i></b> потребують окремого розгляду. Звичайно <i>і</i> та <i>ї</i> можна викинути, і це було б доцільно, якби ми намагалися транслітерувати якимись абстрактними символами. Але латинка має букву <b>i</b>, якає аналогом саме для української <i>і</i>. До того ж, не всім може сподобатися ідея вживати м'який знак на початку слова для позначення початкової <i>і</i>.
Букву <i>ї</i> тоді можна представити як <i>йі</i>, і нам залишається визначити правила транслітерації для <i>и</i> та <i>й</i>.
Букви <i>и</i> звичайно транслітерують як <b>y</b>, а <i>й</i> — як <b>j</b>. Це відповідає трьом першим вимогам. Що стосується останньої, то аналог букви <i>и</i> взагалі знайти важко, а <b>j</b> традиційно вживається для позначення короткого <i>и</i> в слов'янських мовах, які користуються латинською абеткою. Але тут слід зробити невелике зауваження. Проблема з вимогою №4 полягає в тому, що в романо-германських мовах буква <b>j</b> читається дуже по-різному. До того ж, насправді, використовувати для <i>и</i> та <i>й</i> окремі символи зовсім необов'язково. Якщо <i>и</i> та <i>й</i> транслітерувати як <b>y</b>, то
<ul><li>українське написання можна відновити в більшості випадків завдяки чергуванню,</li><li>читатися така транслітерація буде краще, оскільки сама буква <b>y</b> звичайно читається коротко біля голосних.</li></ul>Звичайно тут є певні проблеми: наприклад з <i>и</i> на початку слова або перед голосною, як у слові <i>виокремити</i>. Але в цьому разі після <b>y</b> доцільно ставити апостроф, причому так він використовуватиметься за прямим призначенням: для відділення букв.
Звичайно, цей варіянт є перекосом на користь пункту №4 за рахунок простоти, тобто більш пріоритетного пункту №3. Але важливо зазначити, що <u>тут у нас є вибір</u>: або транслітерувати <i>и</i> та <i>й</i> окремими буквами <b>y</b> та <b>j</b> (простіше), або одною <b>y</b> з допомогою апострофа в поодиноких випадках (зрозуміліше иноземцям), або ж певний компромісний варіянт (наприклад, транслітерувати <i>й</i> як <b>y</b> тільки перед голосними <i>е</i>, <i>і</i>, <i>у</i>, <i>а</i>, тобто для <i>є</i>,<i> ї</i>, <i>ю</i>, <i>я</i>, коли вони позначають два звуки).
<b>М'який знак</b> звичайно транслітерують за допомогою апострофа. І тут, за великим рахунком, докопатися нема до чого. Це традиційно, просто, а пункт №4 — це всього лише побажання... Навіть з апострофом для розділення <b>y</b> з голосними (як варіянт) неможливо сплутати. Але є чисто технічні труднощі:
<ul><li>Апостроф — це не буква, тому не розрізняється великий м'який знак (в курсиві) і маленький (в тексті).</li><li>Апостроф вживається для відділення не тільки букв <i>є</i>, <i>ї</i>, <i>ю</i>, <i>я</i>, але й для відділення инших букв, наприклад у французьких прізвищах (згадаймо класичного д'Артаньяна). При транслітерації такі апострофи будуть втрачені або ж неправильно відновлені при зворотній конвертації.</li><li>Оскільки апостроф після транслітерації означає зовсім не те саме, що в українському тексті, це суттєво ускладнює редаґування українського тексту за допомогою <a href="http://tran.eu5.org/tukr.html">транслітератора</a>.</li></ul>Як правильно розв'язати ці проблеми я не знаю. Одним з варіянтів є <a href="http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2007/12/blog-post_15.html">використання букви <b>q</b>, яка за зовнішнім виглядом схожа на перевернутий м'який знак</a>. Але, на мою думку, це аж занадто радикальне іґнорування вимоги №4. З <b>q</b> замість <i>ь</i> українська латинка стає абракадаброю не тільки для иноземців, але й для українців зі слабкими нервами. Втім, можливо, вихід існує, адже у нас є буква <b>h</b>, яка
<ul><li>теж нагадує м'який знак,</li><li>часто буває німою,</li><li>пом'якшує звуки <b>l</b> і <b>n</b> (!!!) в <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">португальській мові</a>.</li></ul>На жаль, очевидно, на цьому шляху є велика проблема. Ми не можемо писати м'який знак після <i>ґ</i>, <i>з</i>, <i>к</i>, <i>с</i>. Припустимо навіть що після <i>ґ</i> ми м'який знак взагалі не очікуємо, а м'яку <i>к</i> позначатимемо, наприклад, тою ж <b>q</b>. Але <i>з</i> і <i>с</i> м'якими бувають дуже часто! І що з цим робити???
Якщо знайти відповідь на це запитання, можна було б створити прості правила транслітерації, для всіх потреб!</span>Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-89465726890924979402008-04-07T21:53:00.006-03:002008-08-16T15:01:58.987-03:00“Зайві” українські літериПопри те, що український правопис в основному відповідає вимові, в ньому все рівно залишаються особливості мало пов'язані з мовою. Так, наприклад, буква <i>щ</i> позначає просто два звуки: <i>ш</i> і <i>ч</i>. Так само і <i>ч</i> разом з <i>ц</i> позначають два звуки, що зливаються в один, причому відповідні дзвінкі <i>дж</i> і <i>дз</i> позначаються двома буквами! Цікаво, що завдяки префіксам <i>над-</i>, <i>від-</i>, <i>під-</i> (нічого не забув?) ці пари літер можуть читатися і роздільно. Наприклад: <i>надзвичайно</i>, <i>підживити</i>, <i>відзначити</i>... Зате букви <i>ч</i> і <i>ц</i> сплутати з <i>тш</i> і <i>тс</i> просто неможливо — в українській мові нема таких слів!<br /><img src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/buba.gif" border="0" height="25" width="29" /><br />Невідповідність існує також серед йотованих голосних: букви <i>я</i>, <i>ю</i>, <i>є</i> після приголосних пом'якшують їх, в решті випадків — означають відповідно <i>й</i>а, <i>йу</i>, <i>йе</i>. Зате голосний <i>і</i> використовується тільки для пом'якшення, а от для позначення <i>йи</i> використовується <i>ї</i>. Насправді буква <i>ї</i> необхідна тільки тому, що зустрічається на початку слова, і там її необхідно відрізнити від <i>і</i>. В <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">білоруській мові</a>, наприклад, цієї проблеми нема, тому вони просто читають <i>і</i> як <i>ї</i> після голосних і апострофа.<br /><img src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/umnik.gif" border="0" height="25" width="29" /><br />Легко бачити, що всі ці букви насправді можна викинути: замість <i>ч</i> писати <i>тш</i> , замість <i>ц</i> — <i>тс</i>, замість <i>щ</i> — <i>штш</i>, так само <i>я</i>, <i>ю</i>, <i>є</i> можна замінити на <i>йа</i>, <i>йу</i>, <i>йе</i> або <i>ьа</i>, <i>ьу</i>, <i>ье</i> по аналогії з <i>йо</i> та <i>ьо</i>. Тоді <i>ї</i> буде <i>йи</i>, а <i>і</i> слід писати як <i>ьи</i>. Можна було б за прикладом <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8">білорусів</a> додати нову букву <i>ё</i>, навіть попри те, що вона не чергується з <i>е</i>, але так кількість букв зменшиться несуттєво.<br /><img src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/crazy_pilot.gif" border="0" height="31" width="50" /><br />Тут виникає резонне запитання, а навіщо взагалі зменшувати кількість букв? Звичайно, я не збираюся влаштовувати реформу правопису задля наближення його до фонетики! Це необхідно для того, щоб ефективно транслітерувати українську мову за допомогою <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0">латинки</a>. Просто після викидання “зайвих” <b>8</b> букв, у нас залишається всього <b>25</b>, що вже менше за кількість, яку спромоглися видумати римляни.<br /><img src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/superman2.gif" border="0" height="30" width="40" /><br />Звичайно, можна (і правильно) намагатися транслювати стільки букв, скільки є за допомогою кількох букв <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0">латинського алфавіту</a>, але хотілося б, щоб після трансляції <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8">американські й західноєвропейські варвари</a> читали наші слова більш-менш адекватно. Саме тому, на мою думку, слід починати саме з фонетичного запису.<br /><img src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/dirol.gif" border="0" height="21" width="21" />Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-332120897625609974.post-14807570111009836392007-12-15T16:29:00.002-02:002021-05-05T12:51:55.788-03:00Українська латинка<span style="white-space: nowrap;"><a href="http://polar-bird.livejournal.com/profile"><img height="17" src="http://stat.livejournal.com/img/userinfo.gif" style="border: 0pt none; padding-right: 1px; vertical-align: bottom;" width="17" /></a><a href="http://polar-bird.livejournal.com/"><b>Полярний Птах</b></a></span> позавчора <a href="http://polar-bird.livejournal.com/220554.html">запропонував свій варіянт для української латинки</a>, який мені дуже сподобався. Сподобався настільки, що я написав<a href="http://tran.eu5.org/polar_bird_latin.html"> конвертер для нього</a>. Причому я не зразу збагнув чому. Справді, варіянтів є багато, а цей з одного боку не вписується ні в які стандарти, а з иншого нічого не вирішує, адже все одно необхідно використовувати розширену латинку, що не завжди можливо.<br />
<br />
Але це тільки на перший погляд. Насправді (і я це збагнув тільки вчора), текст, написаний таким чином, психологічно легше читати! Порівняйте:<br />
<blockquote>Vičnyj revolücqjoner!<br />
Dux, şo tilo rve do boü,<br />
Rve za postup, şastä j volü!<br />
Vin žyvyj, vin şe ne vmer...</blockquote><br />
<br />
А це написано <a href="http://www.brama.com/art/transliterationu.html">офіційним українським транслітом</a>:<br />
<blockquote>Vichnyi revoliuc'ioner!<br />
Dukh, scho tilo rve do boiu,<br />
Rve za postup, schastia y voliu!<br />
Vin zhyvyi, vin sche ne vmer...</blockquote><br />
<br />
Звичайно, коли я писав <a href="http://tran.eu5.org/tukr.html">свій транслітератор</a>, я думав над правилами. І вважаю, що офіційний варіянт є найгіршим з усього, що можна придумати. Мій не набагато кращий, але, принаймні, дозволяє однозначно конвертувати з кирилиці в латину і назад.<br />
<br />
Найбільше мене дратує апостроф для позначення м'якого знаку. У мене його слід використовувати ще частіше, бо подвійні голосні теж пом'якшують приголосні. Проте <a href="http://www.rada.gov.ua/translit">в офіційній транслітерації все ще гірше: ми позначаємо м'який знак одним апострофом, а апостроф — двома</a>. Звичайно, можна все позначати одним апострофом, але легше від цього не стає — читати все одно важко. Ще одна суто транслітераторна проблема: на можна нормально редаґувати кириличний текст в лівому віконці, бо всі апострофи перетворюються на м'які знаки! Також дістають приголосні, які чергуються з h, перетворюючи невинні слівця на щось малозрозуміле.<br />
<br />
Окремий прикол з інтерпретацією голосівок, які йдуть поспіль у трансліті, що читається в кожному слові по-своєму і взагалі невластиво українській мові! Це не кажучи про те, що <i>ДАІ</i>, наприклад, пишеться так само, як і <i>дай</i> (<b>DAI</b>)... Але по-справжньому стає страшно, якщо згадати слова, що закінчується на <i>-ї</i> (з урахуванням відмінків)!<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/smilie10.gif" /><br />
Власне, ідея <span style="white-space: nowrap;"><a href="http://polar-bird.livejournal.com/profile"><img height="17" src="http://stat.livejournal.com/img/userinfo.gif" style="border: 0pt none; padding-right: 1px; vertical-align: bottom;" width="17" /></a><a href="http://polar-bird.livejournal.com/"><b>Полярного Птаха</b></a></span> є ніщо инше, як вилучення нелогічностей зі <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/ISO_9">стандарту ISO 9</a>, прийнятого всією <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2">СНД</a>, окрім України. Подвійні голосні завжди позначаємо двома крапками, шиплячі приголосні — завжди галочкою. Все кодується одним символом, <b>x</b> схожа на <i>х</i>, а <b>q</b> виглядає, як перевернутий <i>ь</i> — теж інтуїтивно зрозумілі.<br />
<br />
І найцікавіше: при переході до <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/ASCII">стандартного ASCII</a>, текст читається не набагато гірше ніж офіційна транслітерація:<br />
<blockquote>Vicnyj revolucqjoner!<br />
Dux, so tilo rve do bou,<br />
Rve za postup, sasta j volu!<br />
Vin zyvyj, vin se ne vmer...</blockquote><br />
<br />
На жаль, мені особисто ці правила нічним не допоможуть, оскільки кирилицю я використовую принципово, а набираю текст за допомогою стандартної американської клавіатури і <a href="http://tran.eu5.org/tukrfull.html">транслітератора</a>. Проте припускаю, що якщо хочеться написати щось <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B0">милом</a> із використанням неанглійських слів разом з українськими, і якщо нема впевнености, що одержувач зуміє прочитати <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/UTF-8">UTF-8</a>... Хоча є ще люди, які віддають перевагу текстовим поштовим клієнтам в <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D1%83%D0%BA%D1%81">Linux</a>, а там стандартне кодування далеко не завжди <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9E%D0%86-8#.D0.9A.D0.BE.D0.B4.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_KOI8-U_.28.D1.83.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B5.29">KOI8-U</a>...<br />
<img border="0" src="http://forum.pravda.com.ua/smileys/smilie3.gif" />Sandyhttp://www.blogger.com/profile/06176818686258156976noreply@blogger.com2