Правила спілкування з иноземцями

Як­що ви го­во­ри­те з ино­зем­цем, до­три­муй­те­сь та­ких пра­вил:

1. Го­во­ріть швид­ко, не ро­біть па­уз між сло­ва­ми, особ­ли­во там, де від­бу­ва­є­ть­ся чер­гу­ван­ня і-й та у-в.
2. Не по­збав­ляй­те се­бе мож­ли­во­с­ти про­де­мон­с­т­ру­ва­ти ба­гат­с­т­во рід­ної мо­ви - смі­ли­во вжи­вай­те при­с­лів­ни­ки по­за­як, від­то­ді, по­де­ку­ди!
3. Вжи­вай­те за­ймен­ни­ки за­мість реш­ти слів — для то­го за­ймен­ни­ки і при­зна­че­ні!
4. Ви­ко­рис­то­вуй­те по­біль­ше встав­них слів і слів-па­ра­зи­тів, не за­бу­вай­те та­кож про жар­гон і сленг.
5. Не ка­жіть сло­ва пов­ніс­тю: і так яс­но, що та' — це так, а мо' озна­чає мо­же.
6. Як­що ино­зем­цю щось не яс­но, роз­тлу­ма­ч­те йому зна­чен­ня то­го єди­н­о­го імен­ни­ка, що ви вжи­ли при роз­мо­ві. Са­ме зна­чен­ня імен­ни­ка, а ні­як не діє­сло­ва, ино­зе­мець не мо­же зро­зу­мі­ти з кон­тек­с­ту.

Як­що ви до­три­му­ва­ти­ме­те­сь цих не­ск­лад­них пра­вил, ино­зем­ці не ви­пи­та­ють у вас ні­яких сек­ре­тів і не про­да­дуть їх во­р­огам.

Далі...