четвер, 15 травня 2008 р.

Про забобони


Все-таки динаміку позитивних змін в Україні (принаймні в Дніпропетровську) видно неозброєним оком. Особливо, якщо час від часу приїжджати, живучи при цьому за межами... Дніпропетровськ будується, активно розвивається сфера послуг, росте рівень життя — це просто неможливо не помітити. У нас у ліфті навіть поставили люстра з рекламою від okoshko.ua. Втім, заходити туди все рівно страшнувато...

Мене ж насторожує тенденція, яку я чомусь не помічав раніше. Мода на забобони. Це ж просто повальне явище! Особливо прикольно, що забобони мають люди з дипломом, в якому написано, що вони здобули вищу освіту. Виявляється, здоровкатися не можна через поріг, не можна дарувати на день народження годинники — і цю маячню повторюють різні люди на різні лади... Одним словом, куди не ткнися — нічого не можна! Боротися з цим явищем на тлі суцільного занепаду елементарної освіти, коли за світською бесідою спокійно обговорюються хабарі для сесії, наче це членський внесок, по-моєму, справа марна.

Тому я вважаю, що забобони слід сприймати як природне явище і використовувати відповідно. Необхідно ж привчати масову свідомість, що не можна смітити, не можна палити в громадських місцях, не можна мочитися в ліфтах, бити шибки в поїздах тощо... А це ж можна робити через забобони! Хай забобони слугують на користь суспільству, раз вони такі модні!

Не кидай сміття на вулиці — сім років не матимеш щастя!

Нема коментарів

Дописати коментар