Футуристика

Про­чи­тав­ши про ба­жан­ня Offspring, теж ви­рі­шив трош­ки по­м­рі­я­ти про май­бут­нє...

1. Вживлю­ва­ти в го­ло­ву мо­бі­ль­ний те­лефон — це зай­вий го­лов­ний біль. Адже ор­га­нізм так чи инак­ше на­ма­га­є­ть­ся по­збу­ти­ся чу­жо­рід­них тіл. Знач­но пер­спек­тив­ні­шим є без­кон­так­т­ний зв’я­зок спе­ці­я­ль­них цен­т­рів моз­ку з елек­т­ро­ні­кою. Цен­т­ри мож­на спо­чат­ку на­ро­щу­ва­ти штуч­но, а зго­дом зро­би­ти від­по­від­ну ге­не­тич­ну мо­ди­фі­ка­цію лю­ди­ни.
2. Транспор­ту­ван­ня — до­р­оге і не­бе­з­печ­не за­до­во­лен­ня. На­віть як­що тен­ден­ція змі­ни­ть­ся, і люд­с­т­во змо­же ви­д­об­у­ва­ти енер­гію з по­віт­ря (а ще кра­ще зі сміт­тя), не­бе­з­пе­ка ава­рії зав­жди ли­ша­ти­ме­ть­ся не­ну­льо­вою. Крім то­го, час стає за­над­то до­р­огим, щоб йо­го ви­тра­ча­ти на по­їз­д­ки, хай на­віть у по­віт­рі. Але в тих по­їз­д­ках не­ма ні­якої по­тре­би, адже ра­зом з “мо­бі­ль­ни­ком” до го­ло­ви при­йде і під­клю­чен­ня до Internet. От­же, про­с­то ста­не не­важ­ли­вим, в якій точ­ці пла­не­ти зна­хо­ди­ть­ся лю­ди­на.
3. Те­ле­пор­та­ція фі­зич­на теж не по­тріб­на. До­стат­ньо те­ле­пор­та­ції вір­ту­аль­ної. Яке має зна­чен­ня, де фі­зич­но зна­хо­ди­ть­ся ті­ло, як­що всі ор­га­ни чут­тів бу­дуть вва­жа­ти, що во­но зна­хо­ди­ть­ся в ин­шо­му міс­ці?
4. Спо­со­би ко­му­ні­ка­ції, а зна­чить і со­ці­аль­ні зв’яз­ки від­так транс­фор­му­ю­ть­ся на­стіль­ки, що опи­су­ва­ти їх сло­ва­ми де­ржа­ва чи мо­ва мож­на бу­де на­стіль­ки ж пра­во­мір­но, як хо­дін­ня в офіс на ро­бо­ту на­зи­ва­ти по­хо­дом пле­ме­ні на по­лю­ван­ня. Що ж сто­су­є­ть­ся гро­шей, то тут те са­ме, що з куль­ту­ра­ми, — си­ла в різ­но­ма­ніт­нос­ті.
5. П’я­ти­ден­ний ро­бо­чий тиждень, во­сь­ми­го­дин­ний ро­бо­чий день, а та­кож ве­ли­кі під­при­єм­с­т­ва по­вин­ні ста­ти іс­то­рі­єю. А вір­ту­аль­ні по­до­ро­жі ціл­ком мож­ли­ві хоч на пла­не­ти Аль­фи Цен­тав­ри.
6. Уні­вер­саль­ний вид па­ли­ва, во­день, на жаль, не віч­ний, але йо­го має ви­ста­чи­ти ду­же на­д­ов­го.
7. Сучас­ні упе­ре­джен­ня і вза­га­лі про­б­ле­ми теж ста­нуть іс­то­рі­єю, але за­мість них з’яв­ля­ть­ся но­ві.
8. В кон­такт з люд­с­т­вом по­за­зем­ні ци­ві­лі­за­ції не вступ­лять, ос­кіль­ки пред­став­ни­ки по­за­зем­них ци­ві­лі­за­цій, які на це спро­мож­ні, оче­вид­но, ма­ють здо­ро­вий глузд.
9. Ін­с­ти­тут пра­ва змі­ни­ть­ся, ос­кіль­ки йо­го су­б’­єк­та­ми бу­дуть лю­ди, тва­ри­ни, ком­п’ю­те­ри і всі­ля­кі про­між­ні ор­га­ніз­ми.
10. Між­га­лак­тич­ний ін­тер­нет і між­га­лак­тич­ні пе­ре­мі­щ­ен­ня за­ли­ша­ть­ся в ком­п’ю­тер­них іг­раш­ках і на­у­ко­во-фан­тас­тич­них тво­рах, а люд­с­т­во по­тро­ху ос­во­ю­ва­ти­ме свій ма­лень­кий ку­то­чок у Все­сві­ті, який на­зи­ва­є­ть­ся Со­няч­на сис­те­ма.
11. Змі­ня­ть­ся по­нят­тя на­ро­джен­ня і смер­ті за­вдя­ки те­х­но­л­огі­ям збе­ре­жен­ня па­м’я­ті, осо­бис­тос­ти, пе­ре­да­ван­ня ін­фор­ма­ції, впро­ва­джен­ня сис­те­ми спі­ль­них знань, умінь і на­ви­чок, спога­дів і від­чут­тів.
12. Лю­ди­на змі­ни­ть­ся зов­ніш­ньо і внут­ріш­ньо до не­впі­знан­нос­ти, так що на­зи­ва­ти її лю­ди­ною мож­на бу­де ли­ше умов­но.

Далі...