субота, 13 вересня 2008 р.

Історична справедливість


Что значит надпись: мимо унитаза не ссать? Никак не пойму, чего от меня хотят.
БОР

Слово “справедливість” люди розуміють по-різному. Я, наприклад, вважаю, що справедливість — це коли кожен отримує те, чого прагне. І якщо на рівні людей справедливість не завжди торжествує, то на рівні народів, які живуть досить довго, це поширене явище. Найсмішнішим тут є те, що результат буває не таким, яким його собі звичайно уявляють. І це означає тільки те, що історія не тільки учить тому, що нічому не учить, але й іронізує над цим.

Хотіли, наприклад, робочі й колгозпники ™ комунізму, і отримали його точно в строк. Причому саме те, чого прагнули. Просто вони думали, що принцип «кожному — за потребами» буде реалізовано так, що виробництво задовольнятиме їхні потреби. Але ж очевидно, що за умови диктатури пролетаріату, це неможливо. Зате можливо навпаки — коли потреби адаптуються до виробництва... Найцікавіше, що і натяки були у вигляді воєнного комунізму, Голодомору, сталінських репресій... Але не розуміє народ натяків!

Потім український народ почав прагнути незалежности. Так він називав ковбасу в магазинах... І вона з'явилася! Тепер за кількістю м'ясомолочних виробів ми попереду усієї планети. Ну, а оскільки справжня незалежність українському народу не потрібна, то її і нема...

І російський народ, до речі, теж отримав, що хотів. Він хотів, щоб його поважали. Ну, так, як російський народ розуміє це слово. Отож він піднявся, нарешті, з колін і тепер виглядає як та мавпа з гранатою, з якою не знаєш як поводитися.

Але ж розумна людина не звинувачуватиме мавпу в тому, що вона поводиться з гранатою як мавпа. Вона звинувачуватиме того, хто дав мавпі гранату... І тут ми маємо подякувати США за Ірак і Косово. Хотіли мати дешевий бензин за будь-яку ціну? Хочете продовжувати експортувати зброю? Але ж збройний бізнес, як і будь-який бізнес, має тенденцію до розширення... І не випадково завтра ми святкуватимемо одночасно день нафтовиків і день танкіста! Це не може бути просто збіг!!!

В тому, що Північний Китай буде, рано чи пізно, примушено до миру, я не сумніваюся. Питання лише, чи доведеться Техасу розділити долю Тибету. Але так чи инакше історична справедливість торжествуватиме! На жаль, доводиться констатувати, що анексія Судет нічому Європу не навчила. Значить урок буде повторено. Поки людство його не засвоїть! Залишається тільки жалкувати, що ми знаходимося якраз в центрі Європи. Але наші “працедавці” нічим не кращі за європейських. Надприбутки сильніші за інстинкт самозбереження...

Нема коментарів

Дописати коментар