Система освіти

Paul Graham роз­ви­ває свою ду­м­ку про май­бут­нє суспі­ль­с­т­во. Як­що ко­рот­ко, то він го­во­рить про те, що в но­во­му суспі­ль­с­т­ві не бу­дуть по­тріб­ні оцін­ки ака­де­міч­ної успіш­нос­ти. Во­ни не­об­хід­ні тіль­ки то­ді, ко­ли ін­ди­ві­ду­аль­ну про­ду­к­тив­ність важ­ко ви­мі­ря­ти. А важ­ко ви­мі­ря­ти її са­ме у ве­ли­ких кон­то­рах. І са­ме то­му не­об­хід­но ро­би­ти по­пе­ред­ню оцін­ку знань і на­ви­чок.

Ціл­ком мож­ли­во, що так і бу­де. На­в­чан­ня бу­де доб­ро­ві­ль­ним і не по­тре­бу­ва­ти­ме оці­нок. Лю­ди­на за­пи­су­є­ть­ся у вір­ту­аль­ний клас, ви­в­чає те, що їй по­д­об­а­є­ть­ся вва­жає за по­тріб­не, са­мо­сті­й­но прак­ти­ку­є­ть­ся... А по­тім, піс­ля за­кін­чен­ня на­в­чан­ня, по­трап­ляє на ри­нок, де про­дає свої знан­ня, на­вич­ки, ідеї... І оцін­кою успіш­нос­ти на­в­чан­ня є успіш­ність на рин­ку де від­бу­ва­є­ть­ся зма­ган­ня між стар­та­па­ми з ефек­тив­но­с­ти про­ду­ку­ван­ня но­вих те­х­но­л­огій, які ґе­не­ру­ю­ть­ся ок­ре­ми­ми лю­дь­ми або ма­лень­ки­ми ко­лек­ти­ва­ми.

На цьо­му міс­ці мож­на зро­зу­мі­ти в якій прір­ві зна­хо­ди­ть­ся Ук­ра­ї­на по­рів­ня­но з ци­ві­лі­зо­ва­ним сві­том. Ко­ли в Аме­ри­ці оцін­ки бу­дуть уже не по­тріб­ни­ми, в Ук­ра­ї­ні во­ни бу­дуть все ще ні­ч­о­го не вар­ти­ми. Та­ке вра­жен­ня, що кра­ї­на роз­ви­ва­є­ть­ся в зво­ро­ньо­му на­прям­ку!

У нас вже був ди­кий ка­пі­та­лізм. Те­пер ми вер­ну­ли­ся в се­ред­ньо­віч­чя. Тіль­ки за­мість ко­ро­ля і шлях­ти в нас “по­лі­тич­на елі­та” та їх­ні лі­де­ри. Во­ни ма­ють аб­со­лют­не пра­во на на­шій зем­лі ро­би­ти все, що їм за­хо­че­ть­ся. Во­ни мо­жуть без­кар­но уби­ва­ти хо­ло­пів, зби­ра­ти яке зав­год­но по­ду­ш­не, на­го­ро­джу­ва­ти са­мих се­бе ор­де­на­ми і зван­ня­ми... во­ни на­віть ду­е­лі влаш­то­ву­ють!

І, ос­кіль­ки роз­ви­ток іде від древ­нь­о­го до ар­ха­їч­н­о­го, за­раз від­бу­ва­є­ть­ся фор­му­ван­ня ти­по­вої кас­то­вої сис­те­ми. В та­кій сис­те­мі не по­тріб­на ком­пе­тен­тість — все ви­рі­шу­ють зв'яз­ки. Син лі­ка­ря мо­же ста­ти лі­ка­рем, на­віть як­що ні­ч­о­го не знає. Син ге­не­ра­ла — ге­не­ра­лом. Син ака­де­мі­ка — ака­де­мі­ком, хай на­віть він іді­от! Зви­чай­но, за та­ких умов “ака­де­мі­ки” бу­дуть бо­ро­ти­ся про­ти не­за­леж­н­о­го те­с­ту­ван­ня. Адже ре­аль­на ос­ві­та прак­тич­но ні­ко­му не по­тріб­на — по­трі­бен дип­лом.

Це і є при­чи­ною про­фа­на­ції всі­єї сис­те­ми ос­ві­ти в Ук­ра­ї­ні. Кас­то­ве суспі­ль­с­т­во не по­тре­бує сис­те­ми оці­нок знань. І ос­ві­ти вза­га­лі! Але сис­те­ма ос­ві­ти не мо­же про­с­то так зник­ну­ти, то­му за­й­ма­є­ть­ся імі­та­ці­єю ос­віт­нь­о­го про­це­су. Крім то­го, за­без­пе­чує іс­ну­ван­ня до­дат­ко­вих каст для “елі­ти”.

Далі...