пʼятниця, 8 лютого 2013 р.

Проповідь про миро дорогоцінне


Оце по­мі­тив, що ос­тан­нім ча­сом я за­ба­га­то роз­ка­зую ві­ру­ю­чим хрис­ти­я­нам ос­но­ви їх­нь­о­го ві­ров­чен­ня. На жаль, му­шу ви­зна­ти, що це мар­на спра­ва — як бу­ли єре­ти­ка­ми та язич­ни­ка­ми, так і ли­ша­ю­ть­ся...

Отож пе­рей­ду я, ма­буть, до про­по­ві­дей. Не­хай мо­же хоч ко­мусь до­по­мо­жу по­тра­пи­ти швид­ше в Цар­с­т­во Не­бе­с­не зро­зу­мі­ти Свя­те Пи­сь­мо.

Чи по­мі­ча­ли ви, бла­го­сло­вен­ні чи­та­чі мої, як ча­с­то пас­ти­рі ва­ші, що на­зи­ва­ють се­бе от­ця­ми свя­ти­ми, а є на­справ­ді книж­ни­ка­ми і фа­ри­се­я­ми, зад­ля ви­прав­дан­ня своєї грі­хов­ної за­жер­ли­во­с­ти ци­ту­ють 26 роз­діл Єван­ге­лія від Ма­т­вія про ми­ро до­р­о­го­цін­не, що йо­го Іс­ус дозво­лив ви­ли­ти на се­бе:
  6. Ко­ли ж Іс­ус був у Ві­фа­нії, у до­мі Си­мо­на про­ка­же­н­о­го,
  7. пі­ді­йшла од­на жін­ка до Нь­о­го, ма­ю­чи аля­бас­т­ро­ву пля­шеч­ку до­р­о­го­цін­н­о­го ми­ра, і ви­ли­ла на Йо­го го­ло­ву, як си­дів при сто­лі Він.
  8. Як по­ба­чи­ли ж уч­ні це, то обу­ри­ли­ся та й ска­за­ли: На­що та­ке мар­но­трат­с­т­во?
  9. Бо до­р­о­го мож­на бу­ло б це про­да­ти, і від­да­ти уб­огим.
10. Зро­зу­мів­ши Іс­ус, про­мо­в­ив до них: Чо­го при­крість ви ро­би­те жін­ці? Во­на ж доб­рий учи­нок зро­би­ла Ме­ні.
11. Бо вб­огих ви ма­є­те зав­жди з со­бою, а Ме­не не по­с­ті­й­но ви ма­є­те.
Із цьо­го во­ни за­зви­чай роб­лять ви­сно­вок, що роз­ко­ші в цер­кві та над­то для „вір­них слу­жи­те­лів“ Бо­жих не є грі­хом cмер­т­ним, але є ді­ян­ням пра­вед­ним зад­ля сла­ви Бо­жої. Тлу­ма­чен­ня та­ке Свя­т­о­го Пи­сь­ма є яс­к­ра­вим при­кла­дом фа­ри­сей­с­т­ва, що йо­го за­сто­со­ву­ють ці слу­ги Ди­я­во­ла аби ви­кри­ви­ти Сло­во Бо­же.

Щоб пе­ре­ко­на­ти­ся в цьо­му до­сить про­чи­та­ти пов­ніс­тю, що ска­зав то­ді Іс­ус уч­ням сво­їм:
12. Бо, ви­лив­ши ми­ро оце на ті­ло Моє, во­на те вчи­ни­ла на по­хо­рон Мій.
Отож знай­те, бла­го­сло­вен­ні чи­та­чі мої, що мар­но­трат­с­т­во те справ­ді угод­но Богу, але ли­ше пе­ред по­хо­ро­ном. І ва­ша за­да­ча ви­ко­на­ти во­лю Йо­го, на­бли­зив­ши по­хо­рон за­жер­ли­вих тих служ­ни­ків Ди­я­во­ла. Амінь.

4 коментарі:

  1. Спускается Бог-отец на землю, проверить, как идут дела. С ним христос.

    И вот идут они, видят бедного крестьянина в разодранной одежде, вспахивающего поле.

    - Что это, Иисус?

    - Ну как же, папа, ты сам говорил:"В поту будете добывать хлеб свой"

    - Да я же просто пошутил насчет этого... Я не это имел введу...

    И дут дальше. Смотрят-больница. Зашли, идут мимо родильного отделения, оттуда крики, вопли и т.д.

    - Что это, Иисус?

    - А ты не знаешь? Ты же сказал: "В муках будешь рожать детей своих".

    - Как? Неужели я мог такое сказать... И бедные женщины мучаются?

    Идут дальше. Бог-отец причитает:

    - И никто не догадался, что я посто пошутил! Я работал целую неделю, выпил чуток, ну и брякнул прикола для... Неужели никто не догадался?

    Тут они подходят к Ватикану и видят разряженное сытое духовенство, папу, епископа и прочих... Бог-отец:

    - А вот это мне нравится! Всё красиво,, чисто, люди ухоженные... Кто они?

    - А это, папа, те люди, которые догадались, что ты пошутил.

    ВідповістиВидалити
  2. sandy, в тебе на аватарці… живіт розмовляє! =)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я знаю. Це так Google ви­рі­зав. Ме­ні по­до­ба­є­ть­ся... ;)

      Видалити

Hy-phen-a-tion