понеділок, 24 липня 2017 р.

Пісні моєї молодости


12 комуністів, виконує Тризубий Стас:
Дванадцять комуністів в однім курортнім місці
Зустрілися на зʼїзді чи на пленумі ЦК.
В готелі поселились, а чим то закінчилось,
Про це моя історія нерадісна така.

Дванадцять комуністів пішли купатись в море —
І в хвилі променистій кожен весело стрибав.
Та двоє з перепою лишились під водою —
От вже і починається, як я попереджав.

Бо тільки десятеро вийшли із води —
Ось так і зменшуються в Партії ряди.

Вже десять комуністів, покупані та чисті,
В покоях одномісних перетравлюють обід.
В вісьмох перетравилось, а двоє отруїлось,
А троє в моїй пісні ще захворіли на СНІД.

Всі вісім комуністів останні чули вісті,
Про СНІД, що ходить в місці, попередив партактив.
Розважились приємно в непевнім товаристві —
Типовий сексуальний кримінальний детектив.

Трьох неслухняних довелося поховать,
І залишилося із вісім тільки пʼять.

З пʼятірки комуністів один помер на місті,
Бо кинув сигарету на імпортний кили́м.
А четверо тушили, з них троє так спішили,
Що довго не прожили, бо попав у горло дим.

Багато комуністів померло в моїй пісні —
Сама Агата Крісті позаздрила б мені.
Та ще один лишився, що в морі не втопився,
Обідом не втруївся й не загинув у вогні.

Такі не тонуть і в пожежах не горять,
Вони і досі на шиях в нас сидять...

Вже років пʼятдесят, а де і сімдесят...

субота, 15 липня 2017 р.

Ліфт у Пекло


Хоч сьогодні й субота, ходив в університет перевіряти студентські контрольні. На нульовому поверсі заскочив до ліфта, а той, як часто буває в таких випадках, поїхав не вгору, а на один поверх нижче. Там, на підземному поверсі, в мене спитали, чи цей ліфт їде вгору. Хотілося відповісти, що ні, він прямує вниз, аж до самого Пекла. Але я себе стримав. Утім, деякі студенти цього разу написали непогано. Гадаю, це на краще.

субота, 8 липня 2017 р.

Алегорія української журналістики


Сьогодні побачив шедевр мистецтва, таку собі рухому картину, в якій прекрасно все: естетика, деталі інтерʼєра, головний герой, питання „української“ „журналістки“ на тему, як нам глупим хохлам далі жити (ну, а які ще питання вона може задати?), відповіді московського гостя у перервах між тим, як він запихається їжею...
Цю картину можна було б назвати «алегорією української журналістики», але насправді це алегорія всього українського життя. Точніше, її половина — бо оборотну сторону, думаю, на youtube викладати не можна...

середа, 7 червня 2017 р.

Матеріяльна допомога та поезія


Переглядаючи “Boy meets world”, нарешті знайшов, де я чув цей прекрасний вірш:
Welfare

My uncle Ralph, he does not care,
'Cause twice a month he gets welfare.
My uncle Chuck has nylon hair,
He bought the rug with his welfare.
Old Corvair... long nose hair... electric chair...
У перекладі українською, який я дивився по ICTV років двадцять тому, якщо не зраджує пам’ять, він звучав приблизно так:
Матеріяльна допомога

Мій дядько Ральф клопоту не має,
Бо матеріяльну допомогу має.
Мій дядько Чак теж турбот не знає,
Бо матеріяльну допомогу має.
Вітер віє... птах літає... і сонце сяє.
По-моєму, геніяльно! Зверніть увагу на те, як римування з українськими дієсловами додає віршу цілісности та завершености картини, чого не було в оригінальному прочитанні.

Особисто я згадую про цей твір щоразу, коли бачу чергову новину про те, як ще більше українців отримують субсидії, пільги, ключі від квартири чи иншу матеріяльну допомогу від держави. Уже зараз цих щасливців більше половини населення. Але я вважаю, не треба зупинятися! Дайош безтурботне майбутнє для всіх українців!


понеділок, 17 квітня 2017 р.

Нормандський шаблон


Я розумію, що редакторам «Української Правди» ліньки вичитувати текст, автоматично перекладений з російської. Ну, а російській мові, як відомо, альтернативи нема. Тому пропоную всі майбутні новини про зустріч у „Номандському форматі“ автоматизувати за допомогою простенького шаблону (який я вже вичитав):
Відбулася <тип зустрічі/телефонна розмова> Президента Петра Порошенка з президентом РФ Володимиром Путіним, канцлером Німеччини <вписати імʼя та прізвище> і президентом Франції <вписати імʼя та прізвище>.

Лідери країн „Нормандської четвірки“ знову підтвердили прихильність виконанню Мінських угод у сфері безпеки і з політичних аспектів врегулювання.

Також сторони вітали домовленість про відновлення перемирʼя з <вписати дату>, досягнуту в ході попереднього засідання Контактної групи, і підкреслили важливість його суворого дотримання. Крім того, лідери закликали активізувати роботу з обміну заручників за формулою „всіх на всіх“.

Як відомо, підконтрольні Кремлю бойовики від початку перемирʼя <вписати кількість обстрілів> разів обстріляли позиції Збройних Сил України, <вписати кількість поранених> українських військовослужбовців отримали поранення, <вписати кількість загиблих> загинуло.
Таким чином, публікація новини зводиться до заповнення простої форми, яка буде корисною ще багато років.

вівторок, 14 березня 2017 р.

«Новий вогонь»


Дмитро Різниченко нарешті опублікував у відкритому доступі свою програмну книгу «Новий вогонь». Це подається як програма їхнього націонал-ліберального руху, яка по-суті є соціал-демократичною з типовими постсовковими особливостями, що стосуються міграції та «нетрадиційного» сексу. Якщо відкинути міркування про геополітику та мрії про те, що Україна стане рятівницею Європи, то залишається ось така програма:

  1. Принципове заперечення можливого реформування поточної системи державного управління УРСР зсередини. Ставка на створення нових структур на основі волонтерських рухів, які перебирають на себе державні функції. Найголовніше — побудова силової системи, не повʼязаної з нинішньою, яка має «зламати об коліно» теперішні структури, починаючи з силових.
  2. Розформування контролюючих органів і створення в разі необхідности нових з відповідними функціями з нуля. Залучення колишніх службовців, зокрема силових структур «окремим порядком, з детальним дослідженням діяльності кожного», і «через спеціальні комісії».
  3. За «глибоку люстрацію — не лише кримінально-економічну, але й політичну. Ставимо задачею впровадити відповідальність (зокрема, позбавлення громадянства і депортацію) за публічне схвалення злочинів проти Майдану, за підтримку окупації української території, за демонстрацію ворожої символіки. Добитися покарання для всіх осіб, причетних до злочинів проти України та її народу, безвідносно строку давності... Відплата за злочини проти нації мусить бути екстериторіальною, тобто злочинці, які переховуються за межами України, отримають і суд, і виконання вироку (зокрема — смертельного)... Вважаємо необхідним притягти до колективної відповідальності всіх без винятку членів Партії Регіонів, Комуністичної Партії України, офіційних діячів Московського патріархату та інших відверто промосковських організацій. Ці люди мусять бути позбавлені права займати державні посади та займатися громадською діяльністю.» А також «люстрація суддів, причетних до протиправних рішень, і глибоко реформувати судову систему, запровадивши інститут „суду присяжних“.»
  4. Широка декомунізація: «видалення, знищення, перейменування та відправлення до музеїв культурних пам’яток і назв, які прославляють комуністичний стрій, комуністичну ідеологію та період панування московського влади в Україні.»
  5. Широка мілітаризація та створення сучасної професійної резервістської армії за прикладом Ізраїля.
  6. Легалізація зброї, приватних детективів, приватних силових структур.
  7. Повне розірвання дипломатичних стосунків з Росією до закінчення війни та деокупації територій України. Наступальна війна проти Росії гібридними методами з залученням диверсійних загонів та підтримкою місцевих повстанців. Кінцева мета — знищення Росії як окремої держави та встановлення контролю над тими територіями, які стануть зоною впливу України в майбутньому (проект «Русь»).
  8. Секуляризація, «відокремлення всіх релігійних конфесій від державної структури», що включає «скасування всіх податкових, митних, торгівельних та будь-яких інших пільг для релігійних структур.»
  9. Легалізація легких наркотиків.
  10. Обмеження пропаганди і продажу алкоголю, розвиток центрів реабілітації та взаємодопомоги алкоголіків.
  11. Спрощення оподаткування, а також зниження податків.
  12. Відкритість державних реєстрів і кадастрів. Впровадження електронного врядування і звітування державних службовців.
  13. Обовʼязкове знання української мови та використання її не лише в офіційній, але в будь-якій публічній діяльності.
  14. Відновлення ядерного статусу.
  15. Контроль за міграцією лише з «країн, в яких не визнаються права людини». Заборона натуралізації «чоловіків від підліткового до зрілого віку», які прибувають з цих країн, «за виключенням особливих випадків — робота в українській науці, служба в українському війську, спортивні досягнення під українським прапором, тощо. Право натуралізації, отримання українського громадянства для мігрантів з таких країн ми визнаємо лише за жінками і дітьми.»
В принципі, на відміну від політичної діяльности деяких партій, по-моєму, таку програму вже можна обговорювати, а не лише посміятися. Деякі пункти хороші, деякі —дуже, а деякі — не дуже. Ну а першим сімом взагалі нема альтернативи, як це зараз модно казати. Але не в тому значенні, що його використовує однотуровий гарант, коли його тіньові доходи та залаштункові домовленості опиняються під загрозою. На мою думку, або ці пункти будуть виконані, або українцям слід готуватися до остаточного вирішення українського питання Москвою.

Та це лише поверхове прочитання. Якщо ж вчитатися в деталі, то ми побачимо суцільні пільги та протекціонізм, протекціонізм і державний контроль, державний контроль і регулювання. Ось такий він, український націонал-лібералізм:
  • Податки зменшуємо, але не дуже — гроші ж бо потрібні! Не більше 20% від зарплати плюс прогресивне оподаткування прибутків. Також пропонується скасування «закону про уникнення подвійного оподаткування, щоб перекрити витікання коштів через офшорні компанії.» Зате будуть податкові та митні пільги для волонтерів та «підприємців, які жертвують волонтерам кошти».
  • Можлива часткова «націоналізація великих стратегічних підприємств, перетворення їх на акціонерні товариства (відкриті чи закриті), в яких держав а в володіє часткою, але контрольний пакет акцій лишається у приватного власника». При цьому ні слова не сказано про перегляд злочинного розкрадання державного майна. Мабуть, великим власникам просто треба буде по-тихому домовитися з новою владою про пакети акцій — иншої інтерпретації я просто не маю. Взагалі ні слова про конфіскацію незаконного майна, а також компенсації та повернення майна законним власникам (реституції).
  • Пропонується захист та привілеї високотехнологічному бізнесу — це «ІТ-компанії, інженерні корпорації та інші наукоємні підприємства». А ще — недопущення санкцій та обмежень з боку розвинених країн — мені особливо цікаво, як цього домогтися, з огляду на пункти 14-15!
  • Найцікавішим, на мою думку, є формулювання про заохочення конкуренції, що включає створення альтернативних комунальних, ліцензувальних, освітніх, митних і регулювальних структур. З тексту не зрозуміло, чи буде дозволено приватні структури хоча б у комунальному та освітньому секторі, чи це буде конкуренція між різними державними структурами — мабуть, пропонується конкуренція між умовною митницею Саакашвілі, митницею Вілкула та митницею Садового. От буде хороший вибір, цитую: «кому нести гроші»!
  • Свобода віросповідання та совісті визнається, але під державним контролем. Хоча не зовсім зрозуміло, яким чином держава зможе так нахабно втручатися у справи озброєних громадян для «організації регулярного фінансового аудиту діяльності» релігійних структур, а також для «запобігання шахрайству, діяльності деструктивних небезпечних культів або структур, чия ідеологія пропагує ворожість до наших громадянських цінностей.» Окрім цього пропонується державний контроль за ідеологічно виваженою версією історії: «визнаємо генеральною ту історичну лінію, в якій присутня наша національна суб’єктність — від отаманів Визвольних змагань до націоналістів-добровольців в локальних війнах після краху СРСР.» Ну, і мовні квоти на українську мають бути максимальними — це до купи.
  • Найбільш ліберальний пункт програми — реєстрація гомосексуальних союзів, але лише гомосексуальних і без надання їм статусу шлюбу. До того ж пропонуються пільги та преференції гетеросексуальним сімʼям, навіть якщо вони не мають дітей. Одним словом, любителів зазирати в чуже ліжко наші націонал-ліберали поважають. Це також пояснює, чому не згадується легалізація проституції та скасування до смішного абсурдних законів про «розповсюдження порнографії».
...Проте навіть навіть таку, відносно беззубу програму підтримувати нікому. Я так розумію, окрім пана Резніченка до націонал-лібералів можна записати ще кільканадцять його друзів — я буду здивований, якщо їх кілька десятків, — які не мають ані грошей, ані впливу, ані можливостей популяризувати свої ідеї, які серед українського населення, очевидно, дуже непопулярні...

понеділок, 27 лютого 2017 р.

Зомбі, зомбі і ще зомбі!


Zombi zombi zombi est.
(прислівʼя)

Учора переглянув «Гордість та упередження», а сьогодні — «Гордість та упередження, та зомбі». Мушу сказати, що сам факт планування перегляду другого фільму, додав настрою при перегляді першого, бо весь час я собі пробував уявити, де там зʼявляються зомбі. І то правда: ну хто повірить у ту застуду від дощу? Ясно, що без нападу зомбі раптове занедужання пояснити просто неможливо! Чи, приміром, зламався екіпаж — ага, отак просто взяв і зламався!.. Одним словом, лише завдяки спробам доповнити сюжет я подужав перший фільм. А вже другий пішов просто чудово навіть попри те, що, як на мій смак, і з пафосом, і з засмальцьованими штампами, і з зомбі там явно перестаралися... Втім, хіба може бути забагато зомбі?! Єдине, що насправді розчарувало, — це те, що Лідія з паном Вікемом не перетворилися на щасливе подружжя ватажків зомбі, які (зрозуміло) жадають помсти. Таке закінчення залишило б чудові можливості для сіквелу — адже так зараз модно...

Взагалі, гадаю, що додавання зомбі — це дуже продуктивна ідея, яка може врятувати багато сюжетів. Думаю, це дозволило б мені отримувати певне задоволення навіть від творів Маркеса. І наславлений «Ла-Ла Ленд» від додавання зомбі також, на мою думку, лише виграв би! Та й майже вся так звана класична література, якщо туди добряче пододавати зомбі, може стати навіть трохи цікавою! Принаймні на комікси згодиться... Російську літературу, зрозуміло, і зомбі не порятують (хіба окрім Пушкіна) — ну, і чорт з нею...

Головне, що Шевченка майже не треба переробляти:
Не слухала Катерина
Ні батька, ні неньки,
Полюбила москалика,
Як знало серденько.
Полюбила того зомбі,
В садочок ходила,
Поки себе, свою долю
Там занапастила...