понеділок, 26 січня 2009 р.

Відкрита безготівкова фінансова система


Міркуючи про відкриту безготівкову фінансову систему, я прийшов до висновку, що вона має бути децентралізованою не тільки для користувачів, але й стосовно грошей. Наївний підхід був би таким: держава, або Федеральна Резервна Система инша структура монополізує контроль за емісією електронних грошей. І, завдяки доступності, ми отримаємо єдину світову валюту, контрольовану одним центром. Але легко зрозуміти, що на цьому шляху є велика проблема. Для того, щоб зрозуміти її, достатньо задати собі запитання: скільки всього повинно бути грошей?

На перший погляд ніякої проблеми нема: гроші можна буде позичати стільки, скільки потрібно, так само, як це робиться зараз. Але справа в тому, що сьогодні грошей позичається більше, ніж забезпечено активами. Саме в цьому була ідея відв'язки долара від золотого стандарту. І працює ця схема тільки в умовах банківської таємниці. А банківська таємниця неможлива, якщо всім відомий рахунок кожного. Таким чином, для забезпечення функціонування відкритих грошей, ці гроші мають бути явно забезпечені активами. Найпростіший варіянт — золотом, або набором дорогоцінних металів.

Але такий підхід є поганим тому, що не забезпечує достатню кількість грошей. Мало того, така система несумісна з високим розвитком виробництва, оскільки видобуток цінних металів є незрівнянно меншим, ніж зростання економіки. Тому «золотий стандарт» автоматично призводить до дефляції, яка зупиняє всю сучасну економіку. Справді, який сенс вкладати гроші в банк або в справу, якщо їх можна покласти під подушку сховати в сейфі й бути певним, що завтра вони коштуватимуть дорожче?

Саме тому від «золотого стандарту» в минулому сторіччі відмовилися. Проте яка необхідність у тому, щоб забезпечувати гроші саме золотом? Ця необхідність була зумовлена історичними причинами. Золото було рідкісним, малогабаритним, і воно не псувалося. Але хіба в сучасному світі це така вже вирішальна цінність? Відповідь очевидна — ні. Сьогодні на товарних біржах торгують будь-яким стандартизованим продуктом, а це означає, що всі ці продукти можна взяти за «золотий стандарт». Це автоматично забезпечує потрібну кількість грошей — грошей буде стільки, скільки є товарів. І для цього не треба мати навіть резерви всіх тих продуктів! Забезпечення грошей реальними активами можна організувати за посередництвом акцій підприємств, які цими активами володіють!

Для того, щоб зрозуміти, як можна реалізувати відкриту безготівкову систему, давайте подумаємо чим принципово відрізняються гроші від будь-яких инших цінних паперів? Відповідь проста: тільки тим, що безпосередній розрахунок відбувається через гроші. Для того, щоб “продати” ваші гроші (якщо це не иноземна валюта), вам не треба йти на біржу. Але при безготівкових розрахунках біржа — це не проблема! Комп'ютеру покупця зв'язатися з біржею, насправді, не важче, ніж з комп'ютером продавця. А це означає, що розрахунок може відбуватися за допомогою будь-яких ліквідних цінних паперів, обміняних безпосередньо на біржі за поточними цінами на цінні папери, які цікавлять продавця.

Розглянемо просту модель. Для цього викинемо ф'ючерси, облігації, акції і тому подібні страшні речі. Розглянемо простий, зрозумілий кожному українцю ринок валюти. Це дуже зручно завдяки тому, що її ліквідність психологічно легше сприйняти. Припустимо: покупець має рахунок в доларах, а продавець в єврах. Якщо розрахунок безготівковий, можна легко автоматизувати також перерахунок грошей з доларів у єври. Для того, щоб купити товар, покупець (точніше його або банківській комп'ютер) купляє єври на біржі і перераховує продавцеві потрібну суму на його рахунок в єврах. Звичайно, для того, щоб уберегтися від неочікуваних стрибків цін, має сенс зберігати гроші не в одній валюті, а в кількох. Такий валютний портфель матиме стабільну ціну, причому як для продавця, так і для покупця. І складно це виглядає тільки з точки зору комп'ютера. Інтерфейс же можна організувати таким чином, щоб комп'ютер сам слідкував за балансом валютного портфеля на рахунку користувача, який задаватиме бажані параметри. А користувач бачитиме свій рахунок у тих одиницях або в тій валюті, в якій забажає, не піклуючись про те, скільки коштує та чи инша валюта в його портфелі.

Оскільки у безготівковій системі доступ до біржі є таким самим простим, як до магазину, нема потреби взагалі у будь-якій валюті. Справді, замість різних валют рахунок можна наповнити акціями підприємств, які до того ж приноситимуть прибуток, якщо правильно вибрати ці акції. Саме до цього і зведеться відтак роль банків. Банківські аналітики будуть слідкувати за балансом портфеля своїх клієнтів так, щоб забезпечувати йому прибуток, а за це братимуть комісійні. А якщо всі користуються виключно цінними паперами, то для чого взагалі гроші? Гроші мають той недолік, що їх потрібно інвестувати для того, щоб їх не з'їла інфляція. Єдиною їхньою перевагою є ліквідність. Але цю перевагу буде зразу втрачено при переході до безготівкових розрахунків. Ну а акції є одночасно й інвестиціями.

Чи ускладнить така система роботу з грошима? Так. І пояснити торгівці морквою на базарі цю систему буде непросто. Так само важко їй буде пояснити чому ціна моркви на товарній біржі матиме прямий зв'язок з ціною моркви на базарі. Але таке ускладнення фінансової системи є необхідним і веде до величезних переваг. Легко уявити, наскільки спроститься похід до магазину: вибираєте товар, зчитуєте штрих-код за допомогою камери на мобільному телефоні, внаєте ціну в зрозумілих вам одиницях і, якщо вона вам підходить, тут же перераховуєте “гроші” на рахунок магазину. Товар куплено, а в вашій домашній бугалтерській програмі зроблено відповідний запис. Ніяких черг до каси, ніякого рахування готівки і решти, ніяких перерахунків з одної валюти в иншу через долари...

Окрім цього, за умови запровадження відкритої системи, кожна людина знатиме чим в реальності вона володіє. Всі активи в світі будуть належати або фізичним особам, або компаніям, акції яких належать фізичним особам. Люди перестануть бути власниками абстрактних папірців під назвою гроші, які невідомо чого варті. Позбавившись посередництва грошей, людство також позбавляється і посередників. Це не тільки банки, але й посадовці, які визначають монетарну політику, біржеві спекулянти тощо. Вони необхідні тільки тоді, коли існує посередництво грошей, але вже зараз є очевидним, що шкода від їхньої діяльности є чи не більшою за користь! Ілюстрація — фінансова криза.

Гроші не забезпечені явними активами коштують стільки, скільки люди думають, що вони коштують. А думають люди по-різному. Залежно від настрою, фази луни, або загострення психічних хвороб. Саме це є основною причиною того, що гроші мають таку нестабільну ціну. І навіть не в грошах річ! Річ у тому, що сучасна фінансова система побудована довкола комерційної таємниці. Ніхто не знає точно активи компанії, акціями яких торгує. Ніхто не знає, чого насправді варті ці акції, тобто певна частка компанії! Оцінка відбувається на основі прогнозу того, який дохід ці акції принесуть. Це може призвести до того, що, внаслідок неефективного управління, ціна акцій виявляється набагато меншою, ніж ціна активів компанії. Або навпаки: завдяки ринковій кон'юнктурі або спекуляціям ціна акцій може набагато перевищувати вартість активів, призводячи до ефекту мильної бульки, яка неминуче лопається, закінчуючись черговою кризою. Саме цей недолік так люблять обсмоктувати соціалісти, а також всі противники капіталізму, імперіалізму та глобалізації і просто люди, які ненавидять США і взагалі всі успішні країни.

З відкритими рахунками ці спекуляції стануть неможливими. Ціна акції не зможе впасти нижче вартости активів. Якщо управління тою чи иншою корпорацією стає неефективним і попит на її акції зменшується, вона буде буде змушена викупати акції, продаючи свої активи доки не вирівняє це співвідношення або не зникне взагалі. І навпаки: компанія з ефективним управлінням буде мати більший попит на свої акції, а значить зможе розширювати свій бізнес за рахунок емісії нових акцій...

Думаю, що в майбутньому, фінансова система буде влаштована саме таким чином. Звичайно, вона буде більш складною, ніж те, що я тут описав, оскільки окрім акцій є инші цінні папери, а окрім розвинених країн на Землі ще лишаються дикі племена, які навіть не знають, що таке гроші. Але в деякому сенсі фінансові операції будуть спрощені. Без спекуляцій фінансовий сектор позбудеться нестабільности і стане більш прогнозованим, збільшення кількости учасників глобального ринку повинно зменшити стохастичну поведінку цін, а відкритість рахунків і активів компаній зробить коливання цін дуже обмеженим. Тому більшість фінансових операцій, які сьогодні потребують втручання людини, можна буде автоматизувати. Найприємнішим результатом цього процесу буде те, що фінансовими аналітиками в банках працюватимуть математики, а “фінансові експерти”, які не знають, що таке похідна, відправляться шукати роботу, яка більше відповідає їхній кваліфікації, — прибиральниками та швейцарами.

2 коментарі:

  1. я не спеціаліст в економічній галузі, але (як будь-яка людина) трохи знайомий з банальною психологією та (нажаль?) все своє життя живу в країні чудес. подумаймо:

    > З відкритими рахун­ка­ми ці спе­ку­ля­ції стануть не­мож­ли­ви­ми. [...] Без спе­ку­ля­цій фі­нан­со­вий се­ктор позбудеться не­стабільно­сти і стане більш про­гно­зо­ва­ним

    чи в цьому зацікавлені ті 10% населення планети, котрі контролюють 90% фінансів? =)

    ВідповістиВидалити
  2. Звичайно не зацікавлені. Инакше давно вже зробили б. Якщо не відкриту систему, то, принаймні, безготівкову, що унеможливило б чорний ринок.

    ВідповістиВидалити