середа, 23 січня 2008 р.

Про заборони


Якщо вже писати про ідіотизм нашої влади, не можна не згадати, що джерелом влади, а отже й ідіотизму, в Україні є народ. Візьмемо, наприклад, статтю про дитячий алкоголізм. Читаємо коментарі до неї, і що ж там пише пересічний читач Богун:
...Необхідно провести кампанію заборони як продажу пива соплякам та соплячкам, так і його розпитття у публічних місцях (на вулицях, в парках, транспорті, тощо). Одночасно ввести у програму етики чи толерантності роз'яснення дітям, що це просто гидко. Хочеш пива і маєш 21 рік - йди до бару! Або роби це вдома.

До чого призведе слідування цій прекрасній пораді? Ну, в кращому випадку, діточки почнуть замість пива вживати самогонку. Купувати її будуть у тих, хто не питає паспорт. І, скоріше за все, на цих точках не будуть дуже перейматися якістю самогону — навіщо?

Але це ще оптимістичний сценарій. Справді, навіщо шукати самогон, якщо наркота продається в шкільному туалеті? Власне, це і є справжній вибір сучасної молоді. І я їх розумію: це набагато цікавіше, ніж слухати черговий виховально-профілактичний урок “етики чи толерантности” про шкідливість наркотиків.

Невже важко зрозуміти, що безглуздими заборонами, які обмежують права людини, нічого хорошого не досягнеш? І не важливо, що забороняти: продаж алкоголю неповнолітнім, порнографію, наркотики, вільне розповсюдження інформації або фільми російською мовою! Кожна така заборона не розв'язує проблему, але тягне за собою ще гірші наслідки.

Це не означає, звичайно, що слід дозволяти продаж героїну неповнолітнім в кожному кіоску. Тут потрібна поміркована політика регуляції та обмеження. Але для цього потрібно думати, вмикати головний мозок... А хто таке вміє робити???

Нема коментарів

Дописати коментар