четвер, 18 грудня 2008 р.

Коаліційна угода


...Ну, що ж, коаліційну угоду підписано. Можна почитати...
Сторони Коаліції усвідомлюють необхідність негайного запровадження рішучих та ефективних заходів, спрямованих на подолання наслідків світової фінансової та економічної кризи, розуміючи, при цьому, потребу захистити найвразливіші верстви населення. Сторони Коаліції зобов'язуються запровадити Програму виходу із кризи, основними напрямками якої будуть:
І що ж це за програма?
Створення Стабілізаційного фонду. Передбачити у державному бюджеті його наповнення надходженнями від приватизації об'єктів державної власності та за рахунок коштів, залучених від розміщення облігацій внутрішніх державних позик;
Я знав, що заздрять наші політики російським дерибанщикам! Заздрять!..
Запровадження виваженої бюджетної політики. Спрямувати значну частину бюджетних асигнувань на розвиток економіки, збільшивши, зокрема, частку бюджетних видатків інвестиційного спрямування, із одночасним збереженням реального рівня соціальних стандартів;
На це все, як я розумію, будуть виділятися гроші зі стабілізаційного фонду... Прекрасно! Інвестиції, інвестиції і ще раз інвестиції!
Запровадження прозорих та регулярних валютних аукціонів з метою підтримки курсу національної валюти;
Це, в перекладі на українську, означає, що валюти у вільному продажу не буде...

А далі йдуть гасла. Прозорість, забезпечення, сприяння... О! Є!..
Сторони Коаліції домовились розвивати національну економіку шляхом:

-суттєвого підвищення конкурентоспроможності національної економіки;

-розвитку внутрішнього ринку за рахунок сприяння розширенню споживання товарів, робіт і послуг українського виробництва;

Тобто будуть підвищувати конкурентноздатність за рахунок споживання неконкурентноздатних вічизняних товарів! Це просто шедевр!

Але найкращий розділ, по-моєму, це сфера національної безпеки:
З метою зміцнення національної безпеки України Сторони Коаліції зобов'язуються:

посилити обороноздатність української держави, покращити фінансування армії, виділити належні кошти на переведення її на професійну основу;

посилити відповідальність за прояви сепаратизму;

посилити інформаційну безпеку України;

посилити економічну безпеку України, подолати залежність української економіки від зовнішнього енергетичного монополізму;

посилити захист української національної та духовної ідентичності та національної пам'яті.
Я не розумію, як можна посилити те, чого не існує в природі??? Це вже повний сюрреалізм!

Таким чином, якщо відкинути явно беззмістовні пункти і популізм, лишається хіба що
З метою відновлення історичної справедливості Сторони Коаліції зобов'язуються ухвалити закон України щодо визнання учасників національно-визвольних рухів борцями за незалежність України.
Хоча цей пункт не має відношення до подолання кризи, виконати його коаліціянтам явно не шкода. Але
і його виконано не буде, бо є ще золота акція від п'ятої колони.

І то правда! Адже питання визнання “незалежною” Україною борців за її незалежність дуже дискусійне! Вони ж бо ще не всі повиздихали! Повиздихають — і дускусії не треба буде! Головне, що нема дискусій про визнання героями тих, хто сидів у загороджуваних загонах, хто відбирав у селян хліб, хто стукав на дисидентів і мордував їх у в'язницях. Добре відомо, що ці “достойні” люди визнані “незалежною” Україною і отримують достойні спецпенсії!

Можна було б припустити, що питання про визнання УПА буде вирішуватися за допомогою позакоаліційних голосів, але, очевидно спеціяльно для цього, є регламент:
Коаліція підтримує тільки ті законопроекти та постанови, які пройшли узгодження консенсусом в Раді Коаліції і відповідають змісту Угоди про створення Коаліції.

Незгода фракції - учасника Коаліції підтримати законопроект, або інший проект рішення Верховної Ради України є фактичним застосуванням права вето. Такий законопроект або рішення Верховної Ради України не включається до порядку денного.
Таким чином, можна з упевненістю сказати, що ця угода не варта паперу, на якій вона написана. Втім, для того, щоб це зрозуміти, її не треба навіть читати. Достатньо згадати всі попередні угоди, суть яких полягає в тому, щоб “кинути” союзників у потрібну мить. Високе мистецтво української політики!

І, в даному разі, “кидок” було зроблено вже в момент підписання. Це рекорд, по-моєму!

Нема коментарів

Дописати коментар