Різдвяні свята

У по­ті свой­о­го ли­ця ти їс­ти­меш хліб, аж по­ки не вер­не­ш­ся в землю, бо з неї ти взя­тий.
Бут­тя 3:19

По­при те, що офі­ці­й­но сь­о­год­ні ро­бо­чий день, в уні­вер­си­те­ті май­же ні­к­о­го не­ма. І ні­де не да­ють їс­ти! На­віть цен­т­раль­ну їда­ль­ню за­чи­не­но. Піс­ля то­го, як я го­лод­ний об­біг ве­сь уні­вер­си­тет у по­шу­ках їжі і ні­ч­о­го не знайшов, до­ве­ло­ся сі­да­ти на ав­то­бус і їха­ти в най­ближ­чий тор­го­ве­ль­ний центр. Та­ким сь­о­год­ні був мій хліб на­сущ­ний...

Вза­га­лі Різ­дво та Но­вий рік — це, ма­буть, най­біль­ші свя­та в Бра­зи­лії. На­віть біль­ші, ніж Кар­на­вал. Та що там Кар­на­вал — біль­ші, ніж чем­пі­о­нат сві­ту з фут­бо­лу!

В ці дні за­чи­ня­ю­ть­ся на­віть ці­ло­д­об­о­ві супер­мар­ке­ти. І ме­ні ли­ша­є­ть­ся або об­хо­ди­ти­ся су­хим пай­ком, або їха­ти аж у центр. Втім, у цен­т­рі теж да­ле­ко не всі тор­го­ве­ль­ні цен­т­ри від­кри­ті. В прин­ци­пі, мож­на пе­ре­ку­с­и­ти на міс­ці, в ма­лень­ких пив­них, де в та­кі дні зран­ку чо­ло­ві­ки лі­ку­ю­ть­ся пив­ком. Ду­маю, як­що спи­та­ти в них тіль­ки за­кус­ку, во­ни зди­ву­ю­ть­ся, але на­го­ду­ють. Та це не­спор­тив­но...

Далі...