субота, 24 січня 2009 р.

Становлення нації


Подивився фільм «Україна — становлення нації». В цілому фільм сподобався: хоча події викладаються під польським кутом зору, викладаються вони досить неупереджено. Звичайно, окремі репліки свідчать про досить поверхневе бачення і, навіть, абсолютно наївні тлумачення тих чи инших подій (це очевидно навіть такій людині, як я, яка історію не знає взагалі).

Але мені сподобався загальний тон фільму. По-перше, Україна в фільмі представляється досить романтично — такий собі ключовий реґіон у Східній Європі з автентичною культурою і демократичними традиціями, що зароджувалися одночасно з українською нацією. Таким чином, Україна виглядає народною республікою поміж імперіями, яка в боротьбі за власну самобутність, є, кінець кінцем, визначальною причиною падіння цих імперій, а отже, провідником прогресу і розвитку народовладдя. А по-друге, фільм демонструє безперервність розвитку української самосвідомости. З курсу історії України в мене склалося враження, що розвиток української нації закінчився Руїною, повним згортанням усіх вольностей, послідовним винищенням і вимиванням української інтелектуальної і культурної еліти, передусім Російською імперією та СРСР. А відтак починається суцільний занепад і деградація, яка цілком логічно закінчується тим, що ми маємо зараз. Фільм показує иншу точку зору: зменшення вольностей призвело до згуртованости, інтелектуальна еліта, повертаючись до коріння, зробила величезний внесок у просвітництво, а українці за кордоном стали вирішальною перепоною для асиміляції, даючи надію на відродження України навіть у найскрутніші часи...

Все це вселяє оптимізм. Сподівання на те, що шанс, який має Україна сьогодні, не буде втрачено...

1 коментар: