Місце труднощів і страху

Знайомлячись з публіцистикою Данила Лубківського, відкрив для себе «Напучення» від Станіслава Оріховського.

Ти в Кракові юність марнуєш, у преславнім, зізнаюсь, і знатнім місті. Але в цьому немає твоєї заслуги. Місто розташоване у внутрішніх спокійних місцях країни, де немає можливості для вияву твоєї доблесті. Зручно там живеш, не гірше, ніж колись Людовік у Буді, але й не більший також авторитет у своїх матимеш, ніж колись той Людовік у Буді. Своїми тими машкарами він згасив усю надію, яку на нього покладали. Машкара бо викликає лише сміх і хіба не є, питаю, такою ж смішною, як мім, що вдає короля?

Отож будь мужем сильним, твердим, сарматом непереможним і, полишивши машкари або галлам, або зманіженим італійцям, їдь до гімназії справжньої доблесті — на Русь. Там ти матимеш усі зручності і житимеш, по-перше, серед труднощів і страху, з двома найкращими вчителями юності, які спочатку різними способами тебе виховуватимуть, а пізніше навчать розсудливості і дадуть належну пораду.

Де були місця, найбільш непридатні до спокійного життя у XVI столітті, там вони й лишаються у XXI...

Втім, у творі є ще багато прекрасного. Можна хоч зараз цитувати Володомиру Олександровичу, який, здається, усе робить навпаки!

Далі...