субота, 28 жовтня 2006 р.

Бразильські вулиці


Міські вулиці в Сан-Паулу виглядають трошки незвично. Причиною цього є податок на землю. В центрі, звичайно, трохи по-иншому, але поза центром вулиці являють собою суцільні паркани або будинки. Якщо вулиця велика, то ці будинки зазвичай є магазинами, ресторанами, автосалонами. Між ними нема проміжків. Нема внутрішніх двориків, нема під'їздів...
Приватний будинок (вони знаходяться на менших вуличках, де рух транспорту практично відсутній) виглядає так: фундамент, на фундаменті сваї, на сваях будинок, між будинком і фундаментом — гараж. Жодний квадратний метр не витрачається марно. Але вигляд у таких будинків трохи незвичайний.
Також є висотні будинки. Вони звичайно є житловими комплексами — тобто кілька будинків обнесені парканом з охороною. За парканом є двір, там може бути басейн, спортивна площадка тощо, але потрапити за паркан може тільки мешканець комплексу, або особа запрошена ним. Житлові коплекси можуть складатися і з окремих приватних будинків, але це звичайно буває далеко від центру — там податок на землю менший.
Хоча в таких комплексах є двір, вони будуються за такою самою схемою — без першого поверху, за рахунок цього розширюється корисна площа подвір'я. Під землею роблять гараж. Гараж є такою самою звичайною частиною комунальних послуг, як ліфт або водопостачання. Якщо у вас нема машини (а це буває дуже рідко), ви можете легко здати свій гараж в аренду (звичайно в тому самому домі, оскільки у багатьох людей є кілька машин). Так живе середній клас.

Инша річ — бідні квартали. Бідні люди будують будинки самотужки. Такі будинки являють собою кімнати, з'єднані з иншими кімнатами незрозумілим лабіринтом. Всередині не був — не знаю, але, схоже, вони просто добудовують нові кімнати зверху над старими. Тому кожен квартал нагадує піраміду — має широкий перший поверх, другий вужчий, далі третій, четвертий... Будують впритул і я не можу зрозуміти, де закінчується володіння одної сім'ї і починаються володіння иншої. Набудовується все це без усякої системи.
Більша частина таких кімнат — просто камери з червоної цегли. Вони не мають навіть штукатурки — не те що шпалерів. Електрика до них іде, але не відомо чи до всіх, зважаючи на вартість електроенергії (12 центів за кіловат-годину). Що стосується водопроводу, то його, можливо, нема взагалі. Сміття виносять просто на вулицю, де його час від часу прибирають муніципальні служби.

Що стосується централізованого постачання гарячої води і газу, то такого тут, схоже, нема взагалі. Гаряча вода добувається за допомогою електричного водонагрівача. Газ доставляється в балонах.

Нема коментарів

Дописати коментар