Тарганопад

Са­ме так вар­то на­зва­ти цей мі­сяць у Бра­зи­лії. Сь­о­год­ні по­ба­чив од­н­о­го на стіль­ці в мо­є­му ро­бо­чо­му ка­бі­не­ті! Про­с­то жах! Во­ни тут не мен­ше трьох сан­ти­мет­рів. І ос­тан­нім ча­сом бі­га­ють та­бу­на­ми по ву­ли­цях, як ті ко­ні. Я спер­шу був ду­мав, що це піс­ля до­щу їм щось там за­топи­ло, ко­ли по­ба­чив, як во­ни ви­бі­га­ють з во­до­за­бір­ни­ків, але це не так: то во­ни на пр­огу­лян­ку...

Уступа­ю­чи до­р­огу цім зві­рям з по­лег­шен­ням зга­дую, що в люд­сь­ких квар­ти­рах во­ни не жи­вуть - тіс­но їм там. І ще од­не: доб­ре, що во­ни лю­дей не їдять... Спо­ді­ва­юсь...

Далі...