Банан

Скіль­ки ра­зів я вже чув, що Ук­ра­ї­на — ба­на­но­ва кра­ї­на! І чую це все ча­с­ті­ше. Як же так ста­ло­ся, що ми жи­ве­мо в ба­на­но­вій кра­ї­ні? Не по­щас­ти­ло? Мож­ли­во.

А хто зро­бив на­шу кра­ї­ну ба­на­но­вою? Хто за­й­ма­є­ть­ся ко­руп­ці­єю? Хто смі­тить на ву­ли­ці? Хто ви­кручує лам­поч­ки і пи­ше не­при­стой­нос­ті в ліф­ті? Чу­жі лю­ди? Щось за­ба­га­то се­ред нас чу­жих лю­дей, які веш­та­ю­ть­ся по чу­жих під'­їз­дах! І чо­му це ці чу­жі лю­ди ла­ма­ють ла­воч­ки у тво­є­му дво­рі, а не, на­при­клад, "Мер­се­де­си", при­пар­ко­ва­ні по­руч? Від­по­відь оче­вид­на. Бо "Мер­се­де­си" на­ле­жать кон­к­рет­ним па­ца­нам, а ла­воч­ки — ба­на­нам. А ліфт у під'­їз­ді на­ле­жить ба­на­нам, що жи­вуть у цьо­му під'­їз­ді. З та­ких ба­на­но­вих під'­їз­дів скла­да­ю­ть­ся ба­на­но­ві бу­дин­ки, бі­ля яких мож­на без­кар­но смі­ти­ти. Ба­на­но­ві бу­дин­ки утво­рю­ють ба­на­но­ві ра­йо­ни, по яких страш­но хо­ди­ти вве­че­рі. А та­кож ба­на­но­ві міс­та, се­ла, се­ли­ща, об­лас­ті, з яких скла­да­є­ть­ся ба­на­но­ва кра­ї­на!

Ба­на­ни, з яких скла­да­є­ть­ся ба­на­но­ва кра­ї­на, не здат­ні на­ве­с­ти по­ря­док не те що в кра­ї­ні, а у влас­но­му під'­їз­ді. Во­ни че­ка­ють, що при­йде му­д­рий ке­рів­ник™, який зму­с­ить їх не сся­ти в ліф­ті, при­би­ра­ти лай­но піс­ля влас­них со­бак, до­мо­в­и­ть­ся за ба­на­нів про ви­віз їх­нь­о­го сміт­тя, про без­пе­ре­бі­й­не по­с­та­чан­ня га­ря­чої во­ди, про опа­лен­ня взим­ку то­що. Але от бі­да: се­ред ба­на­нів та­кі ке­рів­ни­ки не во­дя­ть­ся, то­му ба­на­нам за­ли­ша­є­ть­ся тер­пі­ти тих що є. А ті, що є, пік­лу­ю­ть­ся, зви­чай­но, не про ба­на­нів, а про влас­ну ки­ше­ню. І са­ме з них ба­на­нам до­во­ди­ть­ся ви­би­ра­ти вла­ду.

От чо­му де­мо­кра­тія в ба­на­но­вій кра­ї­ні пе­ре­тво­рю­є­ть­ся на фарс, без­за­кон­ня і без­влад­дя! Про­с­то де­мо­кра­тія — це фор­ма прав­лін­ня у де­ржа­ві лю­дей, а не ба­на­нів. А де­ржа­ва лю­дей скла­да­є­ть­ся з осіб, які не дозво­лять ла­ма­ти ла­воч­ки у їх­ньо­му дво­рі, не да­дуть смі­ти­ти в їх­ньо­му пар­ку, не тер­пі­ти­муть за свої по­дат­ки ха­ма на по­са­ді чи­нов­ни­ка... Во­ни жор­с­т­ко від­сто­ю­ють своє: свою влас­ність, свої пра­ва, свою гід­ність. І як­що ти ду­ма­єш, що те­бе це не сто­су­є­ть­ся, че­ка­єш, що при­йде че­с­на вла­да™, і все в те­бе бу­де, то ти ба­нан! Ні­ч­о­го в те­бе не бу­де! Бо ба­на­но­ва де­ржа­ва, скла­да­є­ть­ся са­ме з та­ких, як ти. З ба­на­нів.

І я хо­чу, щоб кож­н­о­го ра­зу, ко­ли ти го­во­риш чи чу­єш "ба­на­но­ва кра­ї­на", ти зга­ду­вав, що ти ба­нан. І я теж ба­нан...

Далі...