Еван всемогутній

По­ди­вив­ся вчо­ра фільм “Еван все­м­огут­ній”. Ду­же ці­ка­ве рі­шен­ня у про­дов­жен­ня ко­ме­дії зня­ти ти­по­ве сі­мей­не кі­но. Адже, ок­рім двох ге­ро­їв (Ева­на і Бога), фільм не має ні­ч­о­го спі­ль­н­о­го з Брю­сом... Про­те, вва­жаю, один раз по­ди­ви­ти­ся мож­на.

Ос­тан­нім ча­сом спо­сте­рі­гаю тен­ден­цію в аме­ри­кан­сь­ко­му кі­ні до рек­ла­ми сі­мей­них цін­нос­тей. По­при кон­сер­ва­тизм са­мої ідеї, про­па­ган­да йде здо­ро­ва. Вид­но, що на­га­ду­ють пе­ре­січ­но­му аме­ри­кан­цю про те, що ка­р'є­ра — ще не все... І це пра­ви­ль­но: від ро­бо­ти ко­ні дох­нуть.

Далі...