Задумався я про загальну кількість слів. Не тих, що в словнику, а взагалі тих, які людина може вжити. Очевидно, що оскількі кожне слово складається зі скінченної кількости літер, їх можна впорядкувати за абеткою і, отже, їх не більше ніж зліченна кількість. Якщо можна було б знайти зліченну підмножину слів, питання загальної кількости було б розв'язане. Очевидним кандидатом тут є числівники. Причому не кількісні, яких насправді дуже мало, а, наприклад, порядкові: перший, другий, третій... стодесятий... Так само можна утворити прикметники: однометровий, двометровий, триметровий... стодесятиметровий... А а ще іменники (однометровість) та прислівники (однометрово)...
Але кількість таких слів все одно скінченна. А все через те, що скінченною є кількість кількісних числівників. І не тільки якщо вважати такими загальноприйняті. Насправді, за аналогією, тисячу септиліонів (1027) можна назвати окталіоном. Тоді 1030 буде називатися ноналіоном... І так далі. І якби римляни знали назви всіх чисел, так можна було б продовжувати до безкінечности. Але, на нещастя, римлянам не було в кого запозичувати корені для -ліонів для продовження рекурсії, тому цей ряд має десь скінчитися. І знайдеться тисяча якихось-там-ліонів для якої в нас просто нема слова. А отже, на цій основі неможливо буде утворити й однослівні порякові числівники за звичайними правилами (це якщо вважати тисячатисячний — неправильним словом). Тому, кількість порядкових числівників теж скінченна (дарма що дуже велика).
Цікаво також, що якщо впорякувати всі порядкові числівники, то номер останнього не можна буде назвати за допомогою порядкового числівника. Адже якщо перший назвати першим, другий — другим, і так далі, залишиться ще один порядковий числівник: нульовий.
Але кількість таких слів все одно скінченна. А все через те, що скінченною є кількість кількісних числівників. І не тільки якщо вважати такими загальноприйняті. Насправді, за аналогією, тисячу септиліонів (1027) можна назвати окталіоном. Тоді 1030 буде називатися ноналіоном... І так далі. І якби римляни знали назви всіх чисел, так можна було б продовжувати до безкінечности. Але, на нещастя, римлянам не було в кого запозичувати корені для -ліонів для продовження рекурсії, тому цей ряд має десь скінчитися. І знайдеться тисяча якихось-там-ліонів для якої в нас просто нема слова. А отже, на цій основі неможливо буде утворити й однослівні порякові числівники за звичайними правилами (це якщо вважати тисячатисячний — неправильним словом). Тому, кількість порядкових числівників теж скінченна (дарма що дуже велика).
Цікаво також, що якщо впорякувати всі порядкові числівники, то номер останнього не можна буде назвати за допомогою порядкового числівника. Адже якщо перший назвати першим, другий — другим, і так далі, залишиться ще один порядковий числівник: нульовий.
Нема коментарів
Дописати коментар