Мовний совок

Ха­рак­тер ук­ра­їн­сь­ких про­б­лем свід­чить про те, що со­вок жи­ві­ший за всіх жи­вих. І спра­ва тут на­віть не в са­мих про­б­ле­мах, а в за­со­бах, яки­ми їх на­ма­га­ю­ть­ся роз­в'я­за­ти. Ну, ак­цен­ти при об­го­во­рен­ні теж до­да­ють сов­ко­во­с­ти...

Взя­ти хо­ча б рі­шен­ня су­ду про обо­в'яз­ко­вість ду­блю­ван­ня ук­ра­їн­сь­кою, а та­кож те, що кі­но­те­ат­ри спо­кі­й­не­сень­ко йо­го іґ­но­ру­ють. Але про що влас­не йде супе­реч­ка? По-мо­є­му, аж ні­як не про те, якою мо­вою ди­ви­ти­ся кі­но. Всі пре­крас­но ро­зу­мі­ють, що на­род бу­де ди­ви­ти­ся тою мо­вою, якою йому на­ка­жуть. Пи­тан­ня ли­ше в то­му, хто на­ка­зує. Кі­но­про­кат­ни­ки вва­жа­ють, що на­ка­зу­ють во­ни. А мі­ніс­тер­с­т­во куль­ту­ри — що во­ни. Оце і вся про­б­ле­ма!

Як­що вже зга­ду­ва­ти про мо­ву, тут ми ма­є­мо ще один при­клад сов­кіз­му. З ці­ка­віс­тю ді­знав­ся, що, ви­яв­ля­є­ть­ся, де­ржа­ва зо­бо­в'я­за­на зро­би­ти кур­си з ви­в­чен­ня ук­ра­їн­сь­кої мо­ви! Ви­ни­кає пи­тан­ня: за чий ра­ху­нок во­на це бу­де ро­би­ти? Пра­ви­ль­но, за ра­ху­нок бю­дже­ту! І ме­ні не зро­зу­мі­ло, чо­му це я з мо­їх по­дат­ків маю фі­нан­су­ва­ти ви­в­чен­ня ук­ра­їн­сь­кої мо­ви ино­зем­ця­ми зад­ля їх­нь­о­го пра­це­влаш­ту­ван­ня?! Або, ще кра­ще, “гро­ма­дян Ук­ра­ї­ни”, які не во­ло­ді­ють ук­ра­їн­сь­кою мо­вою. Во­но ме­ні тре­ба??? Не зна­єш ук­ра­їн­сь­кої — іди при­би­ра­ти сміт­тя — для цьо­го знан­ня де­ржав­ної мо­ви не обо­в'яз­ко­ве. Хо­чеш ви­в­чи­ти — пла­ти! Лі­нь­ки вчи­ти? Най­ми со­бі пе­ре­кла­да­ча! Тіль­ки за свій ра­ху­нок, будь лас­ка!

Далі...