понеділок, 17 березня 2008 р.

Мистецький погляд


Як ставитися до людини, яка відрізає задля задоволення голови беззахисним немовлятам? Очевидно, як до маньяка, якого необхідно якнайшвидше ізолювати від суспільства. А якщо людина робить те саме з беззахистними щурами? Тоді, як виявляється, це може бути художник, митець! Це в нього спосіб самовираження, тому ніхто його не хапає і в тюрму не саджає. Залишається тільки писати гнівні відгуки — саме те, чого “митець” хотів досягнути!

Особисто мені абсолютно байдуже, кому відрізають голову: щуру чи немовляті. Для мене важливо, щоб наступним кандидатом на відрізання голови не був я сам, або близька мені людина. Саме за це я з моїх податків плачу зарплатню міліції. І якщо різного роду митці або мисливці — взагалі люди, які отримують задоволення від убивства, залишаються на волі, я не бачу ніякого сенсу садити маньяків! Справді, яка мені різниця, хто завтра буде відрізати мені голову — маньяк, що практикувався на немовлятах, або “митець”, який тренувався на пацюках?!

На мою думку, доки жорстоке поводження з тваринами не буде юридично прирівняно до жорстокого поводження з людьми, позбутися загрози нападу маньяка людству не вдасться. Адже генетику ще ніхто не відміняв... Для нормального життя в суспільстві необхідно позбутися звірячих генів, а це можливе тільки після кількох поколінь очищення від садистів. А поки садисти називаються митцями, мисливцями, рибалками тощо і не тільки ходять між людьми, а ще й подекуди мають право на зброю, прогресу годі й чекати!..

Особисто я, виходячи абсолютно беззахисним з дому, хочу бути впевненим, що дикі звірі мені не зустрінуться. Зокрема й найнебезпечніші з них — двоногі і без шерсті. А якщо я раптом захочу їх побачити, я поїду на сафарі, за місто, взявши з собою щось для самооборони...

Ідеальною мірою для очищення людського суспільства від звірів було б виявлення і винищення садистів поки вони молоді і дурні — я маю на увазі підлітків, які катують котів і собак. Але, на жаль, можливості зловживань тут безмежні. Тому поки що можна було б організуватися, скинутися на виконавця, щоб впіймати котрогось із “митців”, посадити його на ланцюг і засняти, як він сконає від голоду і спраги. А відео викласти на YouTube. Таким є мій “мистецький” погляд на це питання!..

Нема коментарів

Дописати коментар