понеділок, 7 квітня 2008 р.

Раби не ми?


Прекрасна стаття, яка ілюструє світогляд. І не менш прекрасне обговорення. Важливо зауважити, що справа тут ні в якому не менталітеті (адже обидва співрозмовники євреї). Думаю, це більше схоже на дослід з мавпами: просто так заведено.

А в суперечці, що цікаво, йде мова про формальні ознаки, які на мою думку є несуттєвими. Справді, яка для раба або нераба різниця, чи має він статус раба, чи якийсь инший? Важливим є, передусім, спектр можливостей. І саме тут полягає ключова відмінність між совком і так званими “нормальними країнами”, хоча ніякої чіткої границі провести, очевидно, не можна.

Відмінність полягає в тому, що в совку все, на що ви маєте право, — це те, що вам дозволяють. Не так давно не було права на виїзд, не було права на крупну власність, на вільне пересування тощо. А тепер ці права надали. І тільки в тій мірі, в якій захотіли. Наприклад, землю у власність вам не дадуть, але, якщо ви родич правильної людини, можуть здати в оренду на 100 років за 1 гривню на рік. Навіть якщо це заповідник, або там розташована пам'ятка архітектури.

А в “нормальних країнах” вам дозволено все, що не заборонено. Наприклад, вам заборонено володіти заповідними землями. Просто тому, що вони заповідні... І це не просто так, а тому що народи відповідних країн крок за кроком виборювали ті права і свободи, які тепер мають. Вони активно боролися проти абсолютизму, проти рабства, проти дискримінації... І, що головне, перемогли!

А з'ясувати, в якій країні ви живете дуже просто: прийдіть ЖЕК, в державну установу, в комунальне підприємство і поспілкуйтеся з персоналом. Якщо вони ставляться до вас, як до підлеглого, знайте — ви в совку...

Нема коментарів

Дописати коментар