Країна мрій

Щоб тобi по­ви­ла­зи­ло! (pronouced: Szhob to-bi po-vy-la-zy-lo, meaning: "Thank you very much!")
Uncyclopedia

В Ук­ра­ї­ні за­раз мод­но пи­са­ти про те, як пога­но став­ля­ть­ся до ук­ра­їн­ців у Єв­ро­пі. Та ко­ли жур­на­ліс­ти пи­шуть прав­ду, во­ни ми­мо­во­лі по­яс­ню­ють чо­му са­ме до ук­ра­їн­ців так став­ля­ть­ся. А став­ля­ть­ся від­по­від­но до то­го, ким ук­ра­їн­ці є. Влас­не, став­ля­ть­ся до ук­ра­їн­ців кра­ще, ніж во­ни на те за­слу­го­ву­ють!

Три­має ук­ра­їн­ців у Пор­ту­га­лії не тіль­ки гар­ний та ста­бі­ль­ний за­ро­бі­ток, а й став­лен­ня до них са­мих пор­ту­га­ль­ців.

В Пор­ту­га­лії до ук­ра­їн­ців став­ля­ть­ся кра­ще ніж на Ба­ть­ків­щи­ні!.. По­при всі про­б­ле­ми, з яки­ми сти­ка­ю­ть­ся ино­зем­ці про­с­то то­му, що во­ни ино­зем­ці. А Пор­ту­га­лія, між ин­шим, це не та­ка вже й успіш­на кра­ї­на. І як же від­дя­чу­ють ук­ра­їн­ці пор­ту­га­ль­цям за гос­тин­ність? Во­ни ви­ду­рю­ють у них гро­ші при пер­шій ліп­шій на­го­ді:

Ще од­не, що ме­не вра­зи­ло: пор­ту­галь­сь­ка вла­да що­мі­ся­ця ви­пла­чує ук­ра­їн­цям по три­д­цять єв­ро до­по­м­оги на кож­ну ди­ти­ну, на­віть як­що ді­ти в Ук­ра­ї­ні.

Про це ме­ні роз­по­вів Ві­та­лій Шев­чук, у як­о­го три си­ни.

“На­ші тут ще цим ко­рис­ту­ю­ть­ся. Я знаю, що ба­га­то по­ро­би­ли справ­ки і на ті ли­по­ві справ­ки от­ри­му­ва­ли гро­ші. А пор­ту­га­ли та­кі на­їв­ні – во­ни ві­рять ксе­ро­ко­пі­ям. А по­тім вже ко­ли во­ни зро­зу­мі­ли, що ми мо­же­мо шах­ра­ю­ва­ти, то ка­жуть: ану при­ве­ди ди­ти­ну. То на­ші бе­руть по­зи­ча­ють один в од­н­о­го ді­тей...”

Ну, а ті, ко­му вза­га­лі лі­нь­ки пра­цю­ва­ти, об­би­ра­ють за­ро­біт­чан в Ук­ра­ї­ні. Але по су­ті во­ни ж ні­чим не ві­д­різ­ня­ю­ть­ся...

“Жи­єш, пра­цю­єш, і те­бе по­ва­жа­ють. А в нас ... Я їхав пер­ший раз до­до­му, то до ме­не в Киє­ві на вок­за­лі при­ста­ла мі­лі­ція. Пе­ре­ри­ли всі су­м­ки, 175 єв­ро за­бра­ли, по­ло­ви­ну то­го, що я віз. Ось вам на­ша мі­лі­ція! А тут я стіль­ки роблю, до ме­не ще жо­ден мі­лі­ці­о­нер не пі­ді­йшов, не спи­тав, де твої до­ку­мен­ти чи шо. Не­ма в нас доб­ра! Не­ма чо­го вер­та­ти­ся! То­му і лю­ди доб­ре роб­лять, що роз’­їха­ли­ся по сві­ті. Хоч ді­тям по­мо­жуть», - ка­же чо­ло­вік, який їде в Ук­ра­ї­ну на ве­сіл­ля св­о­го си­на.

Ко­го ще ди­вує, що в нас у пар­ла­мен­ті са­мі зло­дії і бан­ди­ти? Це і є на­род, па­но­ве! Йо­го най­успіш­ні­ші вер­с­т­ви. Най­успіш­ні­ші си­дять у пар­ла­мен­ті. Менш успіш­ні об­би­ра­ють тих, хто при­їжджає з-за кор­до­ну. А вже за кор­до­ном пра­цю­ють ті, хто не зміг влаш­ту­ва­ти­ся в жит­ті. Ниж­ча кас­та. Але я ніт­ро­хи не су­м­ні­ва­ю­ся, що як­би да­ти їм на­го­ду, во­ни б з не мен­шим за­взят­тям і со­бі об­би­ра­ли, кра­ли й де­ри­ба­ни­ли. Так, як во­ни це роб­лять у кра­ї­ні, яка да­ла їм при­ту­лок і ро­бо­ту! На від­мі­ну від жи­те­лів су­сід­ніх кра­їн, пор­ту­га­ль­ці, оче­вид­но, ще не зро­зу­мі­ли, з ким ма­ють спра­ву! Хо­че­ть­ся по­ба­жа­ти їм про­зрін­ня...

І на до­да­чу ще один штрих:

Пав­ло роз­по­ві­дає, що пор­ту­галь­сь­ка де­ржа­ва всі­ля­ко під­три­мує ук­ра­їн­сь­ку гро­ма­ду. Без­кош­тов­но на­д­ає цер­к­ви – пер­ша ук­ра­їн­сь­ка цер­кву у Лі­са­бо­ні від­крив пор­ту­галь­сь­кий свя­щ­ен­ник – до­по­ма­гає ук­ра­їн­сь­ким шко­лам, яких тут бли­зь­ко два­д­ця­ти. Єди­не, чо­го не має гро­ма­да - пов­но­цін­ної га­зе­ти.

Це ж до чо­го тре­ба ді­йти, щоб на­віть га­зе­ту для ук­ра­їн­ців ви­ма­га­ти від пор­ту­галь­сь­кої вла­ди! Все їм дає Пор­ту­га­ли­чи­на, а от га­зе­ту не зро­би­ли!

Ну, мо­же ук­ра­їн­сь­ка де­ржа­ва ще зро­бить, як­що пе­ред ви­бо­ра­ми від­по­від­на ко­н'юн­к­ту­ра бу­де. А са­мим хі­ба ж мож­на? Це ж за­пад­ло!

В Пор­ту­га­лії я по­ба­чи­ла Ук­ра­ї­ну, про яку мрі­ють вдо­ма. І, мож­ли­во, всі ці лю­ди зроб­лять її та­кою, ко­ли по­вер­ну­ть­ся.

На­д­ія по­ми­рає ос­тан­ньою...

Далі...