пʼятниця, 11 грудня 2009 р.

Демократія і більшовизм


Я зви­чай­но з сим­па­тію став­лю­ся до ук­ра­їн­сь­ких кон­сер­ва­то­рів, то­му що ко­му­но­фа­шис­ти, яких у на­шій по­лі­ти­ці біль­шість, вже ре­аль­но ді­с­та­ли. Кон­сер­ва­то­ри все-та­ки — це пра­ва іде­о­л­огія, яка хоч якось про­ти­с­то­їть цій по­ше­с­ті. Але ко­ли кон­сер­ва­то­ри по-ди­тя­чо­му ра­ді­ють та­ким за­бо­ро­нам, як по­бу­до­ва мі­на­ре­тів у Швей­ца­рії, я цьо­го зро­зу­мі­ти не мо­жу. Влас­не, ра­дість від то­го, що швей­цар­ці на­сра­ли му­с­у­ль­ма­нам, які є во­р­ога­ми кон­сер­ва­тив­них хрис­ти­ян, я зро­зу­мі­ти мо­жу. Але ко­ли під це підво­ди­ть­ся яке­сь де­мо­кра­тич­не під­ґрун­тя, це по­за мо­їм ро­зу­мін­ням!

Ні, я не про­ти пра­ва швей­цар­ців ви­словлю­ва­ти свою ду­м­ку — тут я пов­ніс­тю зго­ден з Яс­т­ру­бом. Про­б­ле­ма, на мою ду­м­ку, в ме­жах за­сто­су­ван­ня де­мо­кра­тич­н­о­го ме­ха­ніз­му. Де­мо­кра­тія — це шлях роз­в'я­зан­ня про­б­лем, які сто­су­ю­ть­ся всіх. І в цьо­му є її об­ме­жен­ня. Не мож­на ви­но­си­ти на все­на­род­ний рефе­рен­дум пи­тан­ня, які сто­су­ю­ть­ся при­ват­них справ лю­ди­ни. Це озна­чає, що не мож­на за­бо­ро­ня­ти лю­дям бу­ду­ва­ти ті чи ин­ші спо­ру­ди на влас­ній зем­лі, не мож­на за­бо­ро­ня­ти но­си­ти той чи ин­ший одяг (хі­д­жа­би), або не но­си­ти ні­як­о­го (як це роб­лять ну­дис­ти), на­віть як­що ко­гось їх­ній ви­гляд об­ра­жає. Точ­но так са­мо, як не мож­на за­бо­ро­ня­ти лю­дям ви­словлю­ва­ти свою ду­м­ку, на­віть як­що во­на не по­д­об­а­є­ть­ся біль­шос­ті!

Осо­бис­то ме­не ра­дує те, що люд­с­т­во на­реш­ті при­йшло до по­ва­ги сво­бо­ди са­мо­ви­ра­жен­ня, до мак­си­ми «моя сво­бо­да за­кін­чу­є­ть­ся там, де по­чи­на­є­ть­ся сво­бо­да ин­шої лю­ди­ни», і ця по­ва­га знай­шла від­об­ра­жен­ня в за­ко­нах і де­мо­кра­тич­них тра­ди­ці­ях. Але ко­ли біль­шість дик­тує мен­шос­ті як пра­ви­ль­но жи­ти, як вдя­га­ти­ся, що бу­ду­ва­ти і де, то це ні­яка не де­мо­кра­тія. Це біль­шо­визм. І як­що біль­шо­визм пе­ре­мо­же де­мо­кра­тію, то для ме­не не так вже й важ­ли­во бу­де, який це біль­шо­визм — хрис­ти­ян­сь­кий чи му­с­у­ль­ман­сь­кий. Кі­нець кін­цем, хрис­ти­ян­сь­кий фун­да­мен­та­лізм для ме­не кра­щий за му­с­у­ль­ман­сь­кий тіль­ки тим, що пер­ш­о­го (в сучас­но­му сві­ті) на­ба­га­то мен­ше, ніж дру­г­о­го. І в цьо­му пи­тан­ні я ра­ди­каль­но не зго­ден з кон­сер­ва­то­ра­ми, для яких «хрис­ти­ян­сь­кий» озна­чає «свій».

Аб­со­лют­но пра­ви­ль­но ска­за­ла Ва­ле­рія Но­во­двор­сь­ка: пи­тан­ня бу­ло не­ко­рек­т­но по­с­тав­ле­но від по­чат­ку. Але на­с­лід­ком та­кої по­с­та­нов­ки ста­ла ма­лень­ка пе­ре­м­ога біль­шо­виз­му. Як­що на ре­зуль­та­ти рефе­рен­ду­му на­ч­ха­ють, ви­гра­ють іс­лам­сь­кі біль­шо­ви­ки, які хо­чуть нав‘яза­ти всьо­му сві­ту свої єди­но­пра­ви­ль­ні цін­нос­ті. Як­що ре­зуль­та­ти рефе­рен­ду­му бу­де ім­пле­мен­то­ва­но, швей­цар­цям тре­ба бу­де ска­су­ва­ти сво­бо­ду со­віс­ті на те­ри­то­рії своєї кра­ї­ни. Сво­бо­да пр­ограє в обох ви­пад­ках, і це ду­же су­м­но... За­ра­ди спра­вед­ли­во­с­ти, слід за­зна­чи­ти, що в де­яких єв­ро­пей­сь­ких кра­ї­нах сво­бо­да пр­огра­ла дав­но...
Опублікував Sandy о 16:00 Мітки: ,

8 коментарів:

  1. Анонім12 грудня 2009 р. о 11:58

    В принципе, все правильно. Вот только ты, как мне кажется, неявно подразумеваешь, что договариваться должны две РАВНЫЕ группы. А группы - явно не равны. Если европейцы согласны договариваться, то мусульмане - нет. Давай расширим понятие "прав человека" до "прав живого существа" - как ты предлагаешь договариваться с крысами? Или со львами? Они хотят кушать, размножаться и жить в теплой конуре, причем тот факт, что конуру построили люди, а не львы или крысы, крысам и львам в общем-то пофиг. Более того, они не в состоянии (или не хотят, но это абсолютно не принципиально) понять, что как только человек уйдет из этой самой конуры - отопление отключится, а как только перестанет убирать - будут блохи и болячки.

    Дело в том, что так называемые "права человека" (демократию и пр.) можно рассматривать только в контексте той культуры, в рамках которой они были приняты. В данном случае, происходит столкновение двух РАЗНЫХ культур. И нужно что-то новое. Только для появления чего-то нового - надо ДОГОВОРИТЬСЯ. Но вот как раз договариваться-то мусульмане не хотят.

    Еслу уж рассматривать сферического коня в вакууме, то есть идеальную свободу, То нужно было-бы представителям этих двух культур собраться, найти точки соприкосновения, четко провести границы и обозначить - вот это твое, а это мое. На равных условиях. И эти границы не нарушать. Добровольно не нарушать. В том числе одергивать представителей своей культуры при нарушении. Тогда можно было-бы говорить о свободе.

    ВідповістиВидалити
  2. Sandy12 грудня 2009 р. о 14:08

    Від­но­си­ни між сус­пі­ль­с­т­вом і гру­па­ми, які не згод­ні до­мов­ля­ти­ся, а ба­жа­ють жи­ти за сво­ї­ми по­ня­ті­я­ми, не тре­ба ви­на­хо­ди­ти за­но­во, як і ве­ло­си­пед. Та­кі гру­пи на­зи­ва­ю­ть­ся бан­да­ми і ді­ють з ни­ми від­по­від­но до за­ко­ну. До чо­го тут куль­ту­ра?

    І як­що в бан­ді, на­при­клад, при­й­ня­то на­но­си­ти її чле­нам спе­ци­фіч­не та­ту­ю­ван­ня, це зо­всім не озна­чає, що бо­ро­ти­ся з бан­дою тре­ба за­бо­ро­ною та­ту­ю­вань.

    ВідповістиВидалити
  3. Анонім13 грудня 2009 р. о 20:51

    Дело в том, что бороться запретом татуировок может оказаться выгоднее. Не все так просто...

    Возьмем те-же прививки - казалось-бы, почему не использовать прямые методы воздействия? Т.е. лечение по факту заболевания, а в здоровый организм не вмешиваться, тем более, что есть риск осложнений даже для здорового организма. Но оказывается, что не смотря на дополнительный риск осложнений, выгода от прививок намного превышает возможности любого прямого вмешательства, т.е. лечения по факту...

    Так и запрет ношения хиджаба может дать больше выгоды, чем прямая борьба с бандой мусульман. Например отсевом особо фанатичных. В итоге, не смотря на то, что отдельные мирные, но фанатичные мусульмане пострадают только за фанатизм, фанатиков, которые собираются совершить преступления можно отсеивать ДО его совершения, что прямое воздействие сделать не позволяет (еще не совершил - еще не виновен). И выгода для общества в целом значительно превысит недостатки такого закона.

    И идеальная демократия, это все-таки сферический конь в вакууме. Причем и в случае идеальной демократии, это не справедливое общество, а диктатура большинства.

    ВідповістиВидалити
  4. tivasyk14 грудня 2009 р. о 07:52

    2eking-go
    > не смотря на дополнительный риск осложнений, выгода от прививок намного превышает возможности любого прямого вмешательства, т.е. лечения по факту...

    ні, не перевищує — для окремого конкретного індивіда. може перевищувати — якщо немає ускладнень від щеплення. щоби це гарантувати, потрібні індивідуальні аналізи для кожного щеплюваного. які коштують грошей, тому в контексті масових примусових щеплень (як у рсрс) ніхто навіть мови про такі аналізи не вів. «сучасна» українська медицина продовжує «працювати» тими ж методами — декларують лише добровільність щеплень.

    навіщо щеплення державникам? не для того, щоби врятувати конкретно тебе/мене — а для запобігання масовим епідеміям, з якими проблемно боротися. через це державна машина готова *свідомо* допускати смерті окремих людей заради вироблення опору хворобі в масштабах країни.

    звідси протест: люди не готові змиритися з тим, що життя конкретно кожного з них (а надто їхніх дітей, бо масові щеплення найбільш актуальні для дітей) не має жодної цінності для державної машини.

    тому твій приклад лише підкреслює згоду з більшовицьким підходом до рішення суспільних проблем, на який і вказує sandy: невже справді життя чи інтереси кожної окремої людини (а кожен окремо — завжди в меншості) не має ніякого значення?

    тоді нах..й таку демократію, справді.

    ВідповістиВидалити
  5. Анонім14 грудня 2009 р. о 21:01

    Все люди - разные. Поэтому удовлетворить всех - невозможно. Демократия - это диктатура большинства. Таким образом меньшинство всегда будет в проигрыше, будь то любители татуировок, хиджаба, противники прививок и прочие. Потому, что большинство решило, что это вредно для общества. При чем здесь большевизм?

    И еще один момент. Есть такое понятие, как уровень абстракции. Так вот управлять государством можно только ориентируясь на статистические показатели. Каждого выслушать во-первых невозможно, а во-вторых, учесть (и согласовать) все мнения - нереально. И кто-то проиграет, что-бы кто-то выиграл. Только в хорошем (в том числе демократическом) государстве проиграет меншинство, что-бы выиграло большинство, а в плохом наоборот. Вот и вся разница.

    ВідповістиВидалити
  6. Sandy15 грудня 2009 р. о 07:58

    Проб­ле­ма, на мою дум­ку, в ме­жах за­сто­су­ван­ня де­мо­кра­тич­но­го ме­ха­ніз­му. Де­мо­кра­тія — це шлях роз­в’я­зан­ня проб­лем, які сто­су­ю­ть­ся всіх. І в цьо­му є її об­ме­жен­ня. Не мож­на ви­но­си­ти на все­на­род­ний ре­фе­рен­дум пи­тан­ня, які сто­су­ю­ть­ся при­ват­них справ лю­ди­ни.

    Де­мо­кра­тія, пе­ре­ро­дже­на в дик­та­ту­ру біль­шос­ти, ні­чим для ме­не прин­ци­по­во не кра­ща за то­та­лі­та­ризм. Яка різ­ни­ця від іме­ні ко­го ліз­ти­муть в мої осо­бис­ті спра­ви — від іме­ні ба­ть­ка на­ції, гос­по­да бо­га, чи «біль­шос­ти»?

    ВідповістиВидалити
  7. Анонім19 грудня 2009 р. о 13:48

    Проблема еще и в том, как и где эти границы провести. Не так легко отделить частное от общего.

    ВідповістиВидалити
  8. Sandy19 грудня 2009 р. о 13:51

    А по‐мо­є­му, за ви­нят­ком ок­ре­мих спе­ци­фіч­них ви­пад­ків, це ду­же лег­ко зро­би­ти. І в да­но­му кон­к­рет­но­му пи­тан­ні все оче­вид­но.

    ВідповістиВидалити

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)
Hy-phen-a-tion