Економіка по-українськи

Брателло Вован Макеєнко вчора сформулював, сам того не підозрюючи, основні принципи функціонування української економіки:

Цей об’єкт (Межигір’я) – на території України. Гірше, коли такі об’єкти на території Монако чи якихось островів. Тому що там цей об’єкт будується, там використовується робоча сила, там залишаються гроші. А коли він тут і на ньому працюють люди з найближчих сіл, то що в тому поганого?

Якщо прокладена дорога – не один же президент по ній їздить? І в Каневі будуються об’єкти. Президент тільки на день народження Шевченка туди приїжджав. А так же тим об’єктом користуються люди, які живуть у Каневі. Що тут поганого? Гроші вкладені тут і будувалося-то українськими людьми. Будівельні матеріали використовувалися українські.

Ну що тут заперечиш? Якщо вас пограбували на вулиці, ви повинні радіти. Адже бандит, який це зробив, проп'є награбоване в українських шинках і купить різдвяні подарунки в українських магазинах! Таким чином буде підтримано вітчизняного товаровиробника! І то правда: не в Монако ж він поїде, ну, хіба що на Кіпр, але то не рахується...

Не розумію, чого тих бандитів усюди садять? Вони ж розвивають економіку, створюють робочі місця!.. Воно, звичайно, зрозуміло, що треба працевлаштовувати тюремників, слідчих і прокурорів. Але в Україні цю проблему давно розв'язано: для цього садять невинуватих... Хай живе економіка по-українськи!

Далі...