неділя, 26 грудня 2010 р.

Політичні репресії


Руки, які нічого не крали, найбільше звинувачують у тому, що вони, прийшовши до влади, не виконали головної обіцянки: бандитам — тюрми. І ось сьогодні, справді народна влада, її виконує, щоправда, як завжди, перетворює на фарс. І в цьому теж є логіка. Справді, всі прекрасно знають, що всі політики не без гріха. Саме для того їм і висувають сміховинні звинувачення, щоб усі розуміли: це політичні репресії. Таким чином вбивають двох зайців — по-перше, всі знатимуть, що нова влада — це справжні пацани, які жартувати не збираються, а по-друге, дискредитується саме поняття корупції. Звинувачення в корупції відтак стає синонімом політичних репресій.

А що власне таке політичні репресії? Візьмемо, наприклад, сусідню Росію, вертикаль якої взято за модель. Чому посадка Ходорковського — це політичні репресії? Не тільки тому, що  звинувачення навмисно зроблено абсурдними, а ще й тому, що за аналогічні злочини “правильних” олігархів не садять. Тому для того, щоб посадити бандитів і не бути при цьому звинуваченим у політичних репресіях, необхідно садити всіх бандитів. При тому садити за законом і процедурою. А це в Україні зробити вже неможливо, тому що бандитом є кожен третій дорослий громадянин. Стільки посадити нереально та й займатися цим уже нема кому. Бандити досягли своєї мети — це називається “пов'язати”. Тепер вони можуть робити все, що захочуть. Абсолютно все. І перше, що ми бачимо, — це остаточне перетворення каральної системи на репресивну. І виглядає це поки що як цирк. Тільки, чомусь, мені не смішно, бо наступний крок буде як у класиків...
...Чиполлино призадумался.
— Значит, попасть в тюрьму — это большая честь? — спросил он.
— Выходит, что так. Тюрьмы построены для тех, кто ворует и убивает, но у принца Лимона все наоборот: воры и убийцы у него во дворце, а в тюрьме сидят честные граждане.

Нема коментарів

Дописати коментар