неділя, 13 жовтня 2013 р.

Пуститися берега


Подивився «Пуститися берега», який я б назвав серіялом з альтернативної реальности. Кожен герой схожий на людину, доки уважно до нього не придивляєшся. А якщо придивитися, стає зрозуміло, що ніяка це не людина! У мене взагалі склалося враження, що сценарій писали рептилоїди иншопланетні дослідники, які перевіряють, наскільки їм вдалося зрозуміти людську поведінку.

По-перше, всі герої мають просто неймовірну фотографічну пам'ять, на ефективність якої не впливають навіть алкоголь та стрес. Звичайно, жоден мозок не здатний проаналізувати всю цю інформацію зразу. Тому аналіз відбувається в підсвідомості, а результати періодично випливають у свідомість за допомогою асоціативних зачіпок. І це може статися коли завгодно — через кілька тижнів або навіть місяців після події!

По-друге, абсолютно всі герої є параноїками. Причому, на відміну від людей, спільна дія не сприяє зростанню довіри, а навпаки! Щобільше герой взаємодіє з иншими, то менше їм довіряє! Це відбувається доти, доки знайомі не перетворюються на смертельних ворогів. І, якщо нема обмеження з боку закону, вони просто не мають иншого вибору, окрім убивати один одного. Очевидно, представники позаземної цивілізації, розвивали свій інтелект за допомогою постійної внутрішньогрупової боротьби. І дивно навіть, як їм узагалі вдалося долетіти до нашої планети. Схоже, що для них лишається незрозумілим поняття довіри між людьми. Вони просто сприймають таку поведінку, як особливість людського виду, і тупо намагаються її імітувати. По-моєму, лише за допомогою альтернативної логіки пояснити, гроші, зрештою, потрапляють кому треба, пропри те, що герої весь час носять їх у валізах і сумках, без усякої перестороги передають, повертають, забувають, розкидають пачками...

Це при тому, що всі герої сприймають параною (не лише свою, а й инших), як щось цілком нормальне. Будучи під підозрою, вони навіть не намагаються застосувати свій дуже високий інтелект для виправдання. Бо знають, що це не допоможе. Кожен герой психологічно готовий до того, що якщо його викрито, він одномоментно стає ворогом номер один. Усі знають, що сумнівів у противної сторони, на яких можна зіграти, не буде за означенням.

Також, очевидно, для представників позаземного розуму лишається загадкою баланс між лояльністю та зрадою, законослухняністю та відданістю, повагою та принципами. Бо поєднання цих рис настільки еклектичне, а герої стрибають від одного до иншого настільки легко і безпричинно, що не встигаєш слідкувати! Схоже, що вони нас просто не розуміють! Ми їм здаємося психами, мотивація яких повністю залежить від поточного гормонального балансу!

Ні, я розумію, що в наркоманів у голові все складно! Але якщо через п'ять хвилин після неадекватної поведінки, вони раптом стають адекватними і починають мислити цілком раціонально, а иноді навіть пропонують якісь геніяльні ідеї... А, ну і ненаркомани поводяться точнісінько як наркомани! Купив машину, розбив машину, підпалив гроші, загасив, пішов, передумав і вернувся, знову пішов, подзвонив у поліцію і втік — це великий геній Гейзенберг! І за це дають Емі?!

Взагалі, усі характери відрізняються хіба що своїми маніями. У когось це «діти — квіти життя», у когось — «сім'я понад усе», у когось помста, або робота, або ще якась фігня, яка слугує перемикачем, що легко перетворює найкращого друга в найлютішого ворога, і навпаки. А для того, щоб перемикач працював на сюжет, туди додана така кількість випадковостей і збігів, що навіть не смішно...

Окремо хочеться сказати, хоч я нічого не знаю про варіння метамфетамінів, мені здається, що сценаристи явно плутають хемію з алхемією. Фактично весь сюжет крутиться навколо того, що ніхто не має стільки мани, скільки її має великий хемік, який єдиний може готувати чистий блакитний мет! Усі инші навіть близько так не можуть: роблять те саме, що й він, повторюють просто за ним, а результат не відтворюється! Ну, може не через брак мани, а через те, що той їм не відкриває ключового моменту, хоч і варить у них на очах. І навіть дипломовані спеціялісти не можуть відгадати, що воно таке! Філософський камінь, либонь, не менше!

Ну і, очевидно, щоб добити людину, яка намагається знайти хоч якусь логіку в сюжеті, у найбільш цікавих місцях нам показують вставки з минулого і майбутнього! Саме тут мій мозок відключається і стає повністю відкритим для перепрограмування психопроменями з орбітальної станції прибульців...

2 коментарі:

  1. Аж Naдто не куций відгук як для сюжету, що абсолютно не сподоBaвся?!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Про­пор­цій­но мар­но ви­тра­че­но­му ча­су. :)

      Видалити