Що нам дасть асоціація з ЄС?

Не па­м'я­таю скіль­ки ра­зів у 2004 ро­ці я чув про те, що Ющ­ен­ко ні­чим не кра­щий за Яну­ко­ви­ча, і не вар­то за­ра­ди йо­го пе­ре­м­оги йти на май­дан. То­ді на це пе­ре­с­ми­ку­ван­ня негай­ної від­по­ві­ді не бу­ло. Вже піз­ні­ше я чув, що май­дан був не за Ющ­ен­ка, а за че­с­ні ви­бо­ри. Але це бу­ло біль­ше схо­же на са­мо­ви­прав­дан­ня піс­ля роз­ча­ру­ван­ня від то­го, що бан­ди­ти не ви­ко­на­ли на­род­ну во­лю і не сі­ли в тюр­ми.

Сь­о­год­ні іс­то­рія по­вто­рю­є­ть­ся. Зно­ву я ба­чу ба­лач­ки про те, що асо­ці­а­ція з ЄС — то не ду­же доб­ре, що тре­ба доб­ре по­ду­ма­ти пе­ред тим, як під­пи­су­ва­ти... Як­що ко­рот­ко, то де­к­о­го ду­же хвилює ук­ра­їн­сь­ка не­за­леж­ність, яку мож­на втра­ти­ти, як­що пе­ре­да­ти ча­с­ти­ну вла­ди єв­ро­бю­ро­кра­там! Хо­че­ть­ся на­д­і­я­ти­ся, що ук­ра­їн­ці не по­вто­рять по­мил­ку ми­ну­л­о­го май­да­ну і не спри­й­ма­ти­муть де­мон­с­т­ра­ції, як про­с­то ак­ції на під­трим­ку вступу в ЄС, або асо­ці­а­цію, чи вза­га­лі будь-яку по­ка­зо­ву уго­ду з єв­ро­по­са­дов­ця­ми, яку мож­на пред­ста­ви­ти як ве­ли­ку пе­ре­м­огу.

На мою ду­м­ку, ані вступ, ані асо­ці­а­ція на по­ряд­ку ден­но­му не сто­їть. Для то­го, щоб пе­ре­ко­на­ти­ся в цьо­му, до­сить по­чи­та­ти офі­ці­й­ну за­яву МЗС:

По­тре­би Ук­ра­ї­ни, по­в’я­за­ні з ім­пле­мен­та­ці­єю мас­ш­таб­них зо­бо­в’я­зань, пе­ред­ба­че­них Уго­дою про асо­ці­а­цію, а та­кож труд­но­щі по­чат­ко­в­о­го етапу фун­к­ці­о­ну­ван­ня зо­ни ві­ль­ної тор­гів­лі з Єв­ро­пей­сь­ким Со­ю­зом на сь­о­год­ні не от­ри­ма­ли на­леж­ної ува­ги з бо­ку на­ших пар­т­не­рів в ЄС та між­на­род­них фі­нан­со­вих ін­с­ти­ту­цій.

Від­так ук­ра­їн­сь­ка сто­ро­на роз­ра­хо­вує на про­дов­жен­ня пред­мет­н­о­го діа­л­огу з Єв­ро­пей­сь­ким Со­ю­зом, у то­му чис­лі із за­лучен­ням Ро­сі­йсь­кої Фе­де­ра­ції, з ши­ро­к­о­го ко­ла пи­тань вза­є­мо­дії в умо­вах фун­к­ці­о­ну­ван­ня май­бут­ньої зо­ни ві­ль­ної тор­гів­лі Ук­ра­ї­на-ЄС та ді­ю­ч­о­го ре­жи­му ві­ль­ної тор­гів­лі в рам­ках Спів­друж­нос­ті Не­за­леж­них Де­ржав.

З дип­ло­ма­тич­ної мо­ви я це пе­ре­кла­даю так: Ук­ра­ї­на ба­жає вза­є­мо­ді­я­ти з Єв­ро­пей­сь­ким Со­ю­зом у та­ко­му фор­ма­ті, в яко­му дозво­лить Ро­сі­йсь­ка Фе­де­ра­ція, отож до­мов­ля­ти­ся про участь Ук­ра­ї­ни в тих чи ин­ших об'­єд­нан­нях по­тріб­но не в Киє­ві, а в Мос­к­ві.

Ще раз: мо­ва йде не про під­пи­сан­ня чи не­під­пи­сан­ня асо­ці­а­ції з ЄС (від асо­ці­а­ції ні­хто не від­мов­ля­є­ть­ся), а про те, хто ви­рі­шує, що під­пи­су­ва­ти, як і ко­ли. То­му, як­що вас поч­нуть пи­та­ти про пе­ре­ва­ги асо­ці­а­ції з ЄС, смі­ли­во би­йте в мор­ду  знай­те, що опо­нент про­с­то ба­жає, щоб до­лю Ук­ра­ї­ни оби­рав не ук­ра­їн­сь­кий на­род, а Пу­тін зі сво­їм ку­мом.

Далі...