Після війни

От­же, на во­сь­мо­му ро­ці ро­сі­йсь­ко-ук­ра­їн­сь­ка ві­й­на, схо­же, вступи­ла в свою ви­рі­шаль­ну фа­зу. Ка­жуть, ро­сі­я­ни вже роз­ки­да­ють мі­ни, за­мас­ко­ва­ні під ди­тя­чі іг­раш­ки. Не­за­ба­ром, ма­буть, при­вʼя­зу­ва­ти­муть за­руч­ни­ків на бро­ню тан­ків. Тим ча­сом де­які аль­тер­на­тив­но об­да­ро­ва­ні лю­ди до­сі ві­рять, що це все Пу­тін ви­нен, він один хо­че ві­й­ни, а ро­сі­я­ни про­с­то за­ду­ре­ні про­па­ган­дою...

Втім, ос­кіль­ки у ві­йсь­ко­вій спра­ві, а та­кож у люд­сь­кій здат­нос­ті за­пе­ре­чу­ва­ти ре­аль­ність, я не тямлю аб­со­лют­но ні­ч­о­го, га­даю, вар­то на­пи­са­ти, як я ба­чу май­бут­нє піс­ля ві­й­ни. Сце­на­рій з ядер­ним апо­ка­ліп­си­сом, ма­буть, не вар­то об­го­во­рю­ва­ти: і так яс­но, що во­ни — в рай, а ми всі про­с­то здох­не­мо...

Але є й ин­ший сце­на­рій, на який, як я ро­зу­мію, ба­га­то хто спо­ді­ва­є­ть­ся, — до­ко­рін­ні змі­ни в ке­рів­ниц­т­ві Ро­сії. Справ­ді, не мож­на ви­клю­чи­ти, що во­ни бу­дуть аж на­стіль­ки „ра­ди­каль­ни­ми“, що їх­ній го­лов­ний на­цист На­валь­ний ви­йде з вʼ­яз­ни­ці і по­ся­де на тро­ні. Біль­ше то­го, він мо­же на­віть під­пи­са­ти указ про ви­від усіх ро­сі­йсь­ких ві­йськ з Ук­ра­ї­ни, вклю­ча­ю­чи Крим, хоч це й не бу­тер­брод.

Чо­го нам вар­то очі­ку­ва­ти в цьо­му ви­пад­ку? Ду­маю, тут же, на­віть не че­ка­ю­чи ос­та­точ­н­о­го ви­во­ду ві­йськ, з Ро­сії бу­дуть зня­ті всі сан­к­ції. Бай­ден, Шо­льц, Мак­рон та ин­ші вми­ро­тво­рю­ва­чі да­ва­ти­муть ба­га­то прес-кон­фе­рен­цій про те, як во­ни пе­ре­м­ог­ли, і як, за­вдя­ки їх­ній да­ле­к­огляд­ній по­лі­ти­ці, ми уник­ли ядер­ної ві­й­ни. Мо­же й Зе­лен­сь­к­о­го по­кли­чуть... Ко­мусь точ­но да­дуть Нобе­лів­ку, а мо­же зра­зу дві! І на­віть Ук­ра­їн­сь­кій Кон­фе­де­ра­ції да­дуть від ра­дос­ти ба­га­то гро­шей та яку-не­будь асо­ці­я­цію з ЄС...

А от Ро­сії да­дуть ба­га­то гу­ма­ні­тар­ної до­по­м­оги. І еко­но­міч­ної. І по­вер­нен­ня так зва­них вкра­де­них у ро­сі­йсь­к­о­го на­ро­ду® гро­шей, що їх бу­ло за­мо­ро­же­но. І но­ві ін­ве­с­ти­ції. І тис­ну­ти­муть на Та­тар­с­тан, щоб ті не мрі­я­ли про не­за­леж­ність, — який-не­будь ка­зи­лик-спіч ми точ­но по­чу­є­мо! І, звіс­но, всі за­бу­дуть про окупо­ва­ні те­ри­то­рії Мол­до­ви й Гру­зії, не ка­жучи вже про Іч­ке­рію! А че­рез 20-30 ро­ків ро­сі­я­ни (чи як там во­ни се­бе то­ді на­зи­ва­ти­муть) від­нов­лять ві­йсь­ко і поч­нуть но­ву аг­ре­сію. Не знаю про­ти ко­го, але фа­шис­ти зав­жди знай­ду­ть­ся!

То, мо­же, кра­ще вже ядер­ний апо­ка­ліп­сис про­с­то за­раз? Так хоч тро­хи не­пе­ред­ба­чу­ва­нос­ти ма­ти­ме­мо в май­бут­ньо­му...

Далі...