Це ж тре­ба! Аме­ри­кан­ці ще на щось на­д­і­ю­ть­ся! Піс­ля то­го, як ви­яви­ло­ся, що Ющ­ен­ко ні­який не шпи­гун ЦРУ, а зви­чай­ні­сі­нь­кий іді­от, я чо­мусь біль­ше ні на що не спо­ді­ва­юсь...

Втім, па­но­ве аме­ри­кан­ці, да­вай­те так: ви ка­же­те, хто на­справ­ді є ва­шим аґен­том, і я за нь­о­го го­ло­сую! Го­то­вий по­їха­ти для цьо­го на­віть у Brasília! Про­с­то хай Буш чи го­лов­ний цру­уш­ник ска­же прі­зви­ще — чут­кам я біль­ше не ві­рю.

...А мож­на про­с­то про­ве­с­ти рефе­рен­дум про за­про­ва­джен­ня пря­м­о­го аме­ри­кан­сь­к­о­го прав­лін­ня! Мо­же­те роз­ра­хо­ву­ва­ти на мій го­лос! Але маю по­пе­ре­ди­ти: мої спів­віт­чиз­ни­ки зо­всім не по­ді­ля­ють мо­єї точ­ки зо­ру. Їм біль­ше по­д­об­а­є­ть­ся вла­да бан­дю­ків...

От як­би ви пе­ре­купи­ли в Пу­ті­на осо­бис­ту спра­ву Яну­ко­ви­ча! Але це я щось роз­мрі­я­в­ся...

Далі...