Я не вважаю, що людина думає за допомогою мови. В цьому питанні я згоден з Хайнлайном, який представляє мову як мапу в просторі понять. Людина може висловити або почути поняття за допомогою мови. Так само, як знайти чи показати дорогу на мапі. Але не мапа визначає дорогу. І тим більше не мапа приймає рішення, чи слідувати по цій дорозі. Тому ідею Вавілона-17 як засобу програмування людини я вважаю хибною, а newspeek зайвим. Принаймні щодо мене. Бо, я допускаю, що не всі люди думають таким самим чином. Дехто мені казав, що думає саме за допомогою мови. Звичайно ж, залізти людині в голову, щоб перевірити це, я не можу, тому відкидати думку, що це може бути правдою щодо деяких людей, не можна. Але більш категоричне твердження про те, що людина не може розуміти понять, для яких в її мові нема слів, є очевидно хибним для всіх, хто знає принаймні російську мову. Адже росіяни прекрасно розрізняють не тільки мову та язик, але й погрозу та загрозу.

Продовжуючи тему про португальську мову, хочу розповісти про те, як сильно відрізняється докладність “мапи” в різних мовах. Я не буду зупинятися на випадках, коли португальська мова менш докладна за українську. По-перше, я не настільки добре знаю португальську, щоб стверджувати це напевне, а по-друге, думаю, для українця буде значно цікавіше дізнатися про те, яких понять він “не знає”.

1. Українські слова цей або ця в португальській мові відповідають двом словам este/esse і esta/essa відповідно. Перше слово означає, що предмет знаходиться поблизу того, хто говорить. Друге слово означає, що предмет знаходиться поблизу від співрозмовника. Слова той і та (aquele і aquela) означають що предмет віддалений від обох співрозмовників. Усі ці слова існують також у множині. І взагалі форми множини змінюються по родах.
Цікаво, що хоч у португальській мові нема середнього роду, слово це для середнього роду існує знову ж таки в двох варіянтах (isto/isso), ну і, звичайно ж, слово те (aquilo).

2. В португальській мові (так само, як, мабуть, в усіх романських мовах) є два дієслова бути. Одне (estar) означає бути в певний час, друге (ser) — бути завжди. Ser також використовується для утворення пасиву, а estar — для утворення тривалої форми. Цікаво, що коли утворюється пасивна форма тривалого часу, ці два дієслова йдуть поспіль:

Sorria, você está sendo filmado = Усміхайтеся, вас знімають

Але цього бразилійцям мало. Иноді вони потребують чогось проміжного, яке з одного боку означає щось серйозне, а з иншого — нетривале. В таких випадках вони вживають дієслово ficar, яке звичайно означає лишатися. Наприклад, з прикметником doente (хворий) утворюються:

Eu estou doente ≈ Я занедужав
Eu fico doente ≈ Я хворію
Eu sou doente ≈ Я маю хронічну хворобу

3. Займенники де (onde) і де? (cadê?) відрізняються. Цікаво, що займенник куди (aonde) більше схожий на onde, ніж на cadê.

4. Так само, як і в англійськім мові, до може означати até (до певного значення) і antes (до того, раніше ніж).

5. Слово чорний перекладається як preto, тільки коли позначає колір. В усіх инших випадках вживається слово negro:

buraco negro = чорна діра
o mar Negro = Чорне море
o Lado Negro da Força = Темний бік Сили

Що стосується чорного гумору, то тут я не впевнений. Можливо, правильніше буде brincadeira ucraniana.

Далі...