субота, 23 лютого 2008 р.

День совка


Сто­мив­ся від­по­ві­да­ти од­не й те са­ме на од­ні й ті са­мі ві­тан­ня з днем за­хис­ни­ка ра­дян­сь­кої віт­чиз­ни. І це не про­с­то свя­то, до як­о­го я не маю жод­н­о­го від­но­шен­ня, як, на­при­клад, до дня бра­зиль­сь­кої не­за­леж­нос­ти. Це свя­то мо­їх во­р­огів — сов­ків. Що ж сто­су­є­ть­ся пе­ре­м­оги на­ших со­юз­ни­ків, то це, хоч, без­пе­реч­но, і ра­діс­на по­дія, але не є аж на­стіль­ки зна­чу­щою. При­най­м­ні для ме­не. Ду­маю, мо­же по­ча­ти у від­по­відь ві­та­ти з днем на­ро­джен­ня Гіт­ле­ра, Ста­лі­на або Чин­гі­с­ха­на? Але, бо­ю­ся, на­тя­ку не зро­зу­мі­ють, так са­мо, як і ко­мен­та­рі бі­ло­ру­сь­кою мо­вою...

Ну а ши­за на офі­ці­й­но­му рів­ні — це вже про­с­то со­ром. Як тре­ба си­ль­но вда­ри­ти­ся, щоб зро­би­ти офі­ці­й­ним свя­том день окупа­ці­й­ної ар­мії і день Не­за­леж­нос­ти (зві­ль­нен­ня від ці­єї окупа­ції), я на­віть не уяв­ляю! І не вва­жаю ці дні свя­та­ми.

Нема коментарів

Дописати коментар

Hy-phen-a-tion