Не встиг закінчитися конкурс краси в Бельгії, як в Малоросії відбувся “Міс Україна Всесвіт”. Коментарі, думаю, зайві. Власне в чому тут проблема? Чи мають вони право проводити відбір найкращого м'яса для нашого “бомонду”©? Безперечно! І природно, що мова такого конкурсу має бути мовою цього самого бомонду. Проблема в тому, що вони чомусь приліпляють до цього Україну! Мені абсолютно незрозумілий такий підхід...
І це не поодиноке явище, якому ще й намагаються дати якесь економічне виправдання! Як би не хотілося бути Інтернетесі частиною “Уанету”, вона нею бути не може. Так само, як журнал пана Вороб'я не є ізраїльським. І навіть не тому, що вона пише «не тільки про Уанет і Україну». А тому що орієнтується передусім на російського, або, якщо хочете, російськомовного читача!
Очевидно, що українським письменник/журналіст/блоґер може бути тільки тоді, коли орієнтується він саме на українського читача. І кількість українців тут ні до чого. Ми справді далеко не найбільша нація в світі, а в Інтернеті нас зовсім мало, але цей факт не має абсолютно ніякого значення! А подібні розмови — просто ознака того, що комплекс меншовартости розвивається не тільки серед українців, але й серед росіян в Україні. І причина цьому явищу одна: спроба зробити російську дияспору національною більшістю. Я не розумію, кому від цього буде легше! І що, власне, поганого в існуванні російської дияспори в Україні? Дияспора — це цілком нормальне явище, якого не слід соромитися! І не слід її змушувати до асиміляції. Просто треба називати речі своїми іменами!
Ну а для цього, на мою думку, необхідно почати жити за нормальними демократичними принципами. І якщо, наприклад, кінопрокат українською мовою популярніший за російську (було б дивно, якби навпаки), але кінопрокатники все одно не хочуть робити український переклад, то, на мою думку, це означає, що або в українських медія розповсюджується тотальна брехня з цього приводу, і всім слід негайно вступати в ПДРС — боротися проти нав'язування жидопольської© мови, або ж кінопрокатників турбує не прибуток, а дещо инше... Якщо це так, то треба не російський переклад забороняти, а просто вигнати їх з українського ринку. Це, звичайно, рецепт для цивілізованої країни. Але українці, схоже, більше полюбляють забороняти і виправдовуватися, а також шукати компромісів там, де вони зовсім нікому не потрібні...
Особисто мені не потрібно, щоб фільми демонструвалися тільки українською мовою. Мені потрібно, щоб кожен фільм я мав змогу подивитися в українському перекладі. Те саме стосується книжок, програмового забезпечення, системи освіти тощо. Але, схоже, що я тут знову у меншості. А що, давайте наступним кроком заборонемо російську музику, російську книжку, російську клавіатуру?! Поборемося з совком совковими методами! Якщо таке діє...
І це не поодиноке явище, якому ще й намагаються дати якесь економічне виправдання! Як би не хотілося бути Інтернетесі частиною “Уанету”, вона нею бути не може. Так само, як журнал пана Вороб'я не є ізраїльським. І навіть не тому, що вона пише «не тільки про Уанет і Україну». А тому що орієнтується передусім на російського, або, якщо хочете, російськомовного читача!
Очевидно, що українським письменник/журналіст/блоґер може бути тільки тоді, коли орієнтується він саме на українського читача. І кількість українців тут ні до чого. Ми справді далеко не найбільша нація в світі, а в Інтернеті нас зовсім мало, але цей факт не має абсолютно ніякого значення! А подібні розмови — просто ознака того, що комплекс меншовартости розвивається не тільки серед українців, але й серед росіян в Україні. І причина цьому явищу одна: спроба зробити російську дияспору національною більшістю. Я не розумію, кому від цього буде легше! І що, власне, поганого в існуванні російської дияспори в Україні? Дияспора — це цілком нормальне явище, якого не слід соромитися! І не слід її змушувати до асиміляції. Просто треба називати речі своїми іменами!
Ну а для цього, на мою думку, необхідно почати жити за нормальними демократичними принципами. І якщо, наприклад, кінопрокат українською мовою популярніший за російську (було б дивно, якби навпаки), але кінопрокатники все одно не хочуть робити український переклад, то, на мою думку, це означає, що або в українських медія розповсюджується тотальна брехня з цього приводу, і всім слід негайно вступати в ПДРС — боротися проти нав'язування жидопольської© мови, або ж кінопрокатників турбує не прибуток, а дещо инше... Якщо це так, то треба не російський переклад забороняти, а просто вигнати їх з українського ринку. Це, звичайно, рецепт для цивілізованої країни. Але українці, схоже, більше полюбляють забороняти і виправдовуватися, а також шукати компромісів там, де вони зовсім нікому не потрібні...
Особисто мені не потрібно, щоб фільми демонструвалися тільки українською мовою. Мені потрібно, щоб кожен фільм я мав змогу подивитися в українському перекладі. Те саме стосується книжок, програмового забезпечення, системи освіти тощо. Але, схоже, що я тут знову у меншості. А що, давайте наступним кроком заборонемо російську музику, російську книжку, російську клавіатуру?! Поборемося з совком совковими методами! Якщо таке діє...
Нема коментарів
Дописати коментар