Популярний блоґ — це просто!

Сь­о­год­ні у нас свят­ку­ють Пас­ку, а в ЖЖ страй­ку­ють, то­му но­вин не­ба­га­то. І я, ко­рис­ту­ю­чись пе­ре­ва­гою мо­єї блоґ-плат­фор­ми, ви­рі­шив на­пи­са­ти на­реш­ті, як зро­би­ти блоґ попу­ляр­ним. На­справ­ді, ду­м­ка, що пра­ви­ла на­пи­сан­ня бло­ґів не ма­ють ні­ч­о­го спі­ль­н­о­го з попу­ляр­ніс­тю, бу­ла в ме­не зра­зу. Але не­дав­но я, точ­ні­ше мій вір­ту­ал, під­твер­див її експе­ри­мен­таль­но.

На по­за­ми­ну­ло­му тиж­ні бу­ло ство­ре­но блоґ, який хо­ті­ло­ся зро­би­ти попу­ляр­ним, зва­жа­ю­чи на об'­єк­тив­ну ре­аль­ність: ін­фор­ма­ції, на­віть ці­ка­вої, з'яв­ля­є­ть­ся біль­ше, ніж лю­ди­на здат­на спри­ня­ти. То­му для то­го, щоб її зму­с­и­ти спо­жи­ва­ти са­ме ваш “ін­фор­ма­ці­й­ний про­дукт”, по­тріб­на не стіль­ки якість, скіль­ки гар­на упа­ков­ка. В ре­зуль­та­ті до­с­лі­ду блоґ вір­ту­а­ла по­ча­ли ко­мен­ту­ва­ти че­рез 12 го­дин, ци­ту­ва­ти вже на­ступ­ної доби піс­ля по­яви, а че­рез па­ру днів при­йшла попу­ляр­ність!

Ос­кіль­ки я не ста­вив пе­ред со­бою за­да­чу ве­с­ти та­кий блоґ, я при­пи­нив цей проєкт, як тіль­ки зро­зу­мів прин­цип. При всій мо­їй скром­нос­ті, хо­чу за­ува­жи­ти, що, як ви­яви­ло­ся, ме­ні не склад­но ве­с­ти попу­ляр­ний блоґ. Біль­ше то­го, це ро­би­ти на­віть про­с­ті­ше!

В чо­му сек­рет? А все ду­же про­с­то: ін­фор­ма­ції ма­є­мо, як бру­ду, то­му пи­са­ти щось но­ве не має ні­як­о­го сен­су. До­сить — про­с­то пра­ви­ль­но по­да­ва­ти те, що вже є. Як­що ви все рів­но чи­та­є­те но­ви­ни, зо­всім не важ­ко ско­пі­ю­ва­ти щось ці­ка­ве, до­да­ти в'їд­ли­вий ко­мен­тар — і те­ма го­то­ва для пуб­лі­ка­ції в блоґ. На це по­тріб­но хви­лин п'ять, як­що ви по­чат­кі­вець. А піс­ля ви­роб­лен­ня від­по­від­ної на­вич­ки — 1-2 хви­ли­ни!

Да­ва­ти лю­дям те, що їм по­д­об­а­є­ть­ся на­справ­ді ду­же лег­ко. Лю­дям по­д­об­а­є­ть­ся, ко­ли їх про­во­ку­ють — ство­ріть блоґ із від­по­від­ною назвою. Ко­го при­ваб­лять «За­пи­си Олек­сан­д­ра Жи­ден­ка» з по­між со­тень по­діб­них? Ні­к­о­го. А от як­що ви на­зве­те блоґ, на­при­клад, «Що­ден­ник чор­н­о­го ра­сис­та», до вас зра­зу по­тяг­ну­ть­ся лю­ди!

Кон­такт із ав­то­ром, йо­го фо­т­огра­фія і то­му по­діб­на фіг­ня за­ці­ка­вить хі­ба що тих, з ким ви осо­бис­то зна­йомі. Ну а ці лю­ди, ско­рі­ше за все, і так вже ма­ють ва­ші кон­так­т­ні да­ні. То­му вір­ту­ал для попу­ляр­н­о­го бло­ґа — це те, що тре­ба. До то­го ж, вір­ту­ал дає біль­шу сво­бо­ду са­мо­ви­ра­жен­ня — аж до мож­ли­во­с­ти ки­дан­ня лай­ном. А ки­да­ти­ся лай­ном — це те, що більш за все по­люб­ля­ють лю­ди ро­би­ти в Web 2.0! То­му не за­бо­ро­няй­те ано­нім­ні ко­мен­та­рі — про­с­то на­пи­шіть на вид­но­му міс­ці, що ано­нім гір­ший за пі­да­ра­са ©!

На­ма­гай­те­ся по­да­ва­ти ма­те­рі­ял так, щоб за­че­пи­ти при цьо­му яко­м­ога най­біль­шу кіль­кість лю­дей. Та­ке люб­лять ко­мен­ту­ва­ти. Але як­що ви пи­ше­те про по­лі­ти­ку, па­м'я­тай­те, що з ро­сі­йсь­ких ве­ли­ко­де­ржав­них пат­рі­о­тів і пра­во­слав­них на­у­ков­ців не зну­ща­є­ть­ся тіль­ки лі­ни­вий, то­му при­ва­би­ти та­ким чи­та­ча — мар­на спра­ва. Тут вар­то по­ча­ти з Йу­лі ™ (у неї най­біль­ше при­хи­ль­ни­ків) і Тяг­ни­бо­ка™ (у нь­о­го при­хи­ль­ни­ки най­ак­тив­ні­ші).

Ос­кіль­ки пуб­лі­ка­ція за­й­має кіль­ка хви­лин, кра­ще пуб­лі­ку­ва­ти кіль­ка ра­зів на день в різ­ний час, щоб ча­с­то сві­ти­ти­ся на бло­ґро­лах. Для цьо­го, зви­чай­но, кра­ще ко­рис­ту­ва­ти­ся від­по­від­ни­ми плат­фор­ма­ми (Blogger тут — пога­ний ви­бір) і бра­ти участь у всіх відо­мих бло­ґер­сь­ких спі­ль­но­тах. Ще од­на пе­ре­ва­га є в то­му, що пи­са­ти мож­на у зруч­ний для вас час, на­при­клад, вран­ці і вве­че­рі — все од­но лю­ди­на, яка що­дня за­хо­ди­ти­ме на ва­шу сто­рін­ку не бу­де роз­ча­ро­ва­на від­сут­ніс­тю но­вин­ки.

Це все при­вер­тає ува­гу, але для збе­ре­жен­ня ін­те­ре­су обо­в'яз­ко­во має бу­ти кон­с­т­рук­тив. Про­с­ті­ше ка­жучи, до­пи­си в сти­лі ви те­леп­ні та му­да­ки, а я кру­тий і ду­же ро­зу­м­ний не ство­рять вам по­с­ті­й­ну ав­ди­то­рію. По-пер­ше, без­зміс­тов­них до­пи­сів пов­но, і жод­на нор­маль­на лю­ди­на не бу­де ви­тра­ча­ти час на ще од­не їх­нє дже­ре­ло. А по-дру­ге, лю­ди про­с­то не люб­лять “за­над­то ро­зу­м­них”. Вза­га­лі, най­кра­щою стра­тегі­єю є при­ки­ну­ти­ся бо­же­ві­ль­ним збо­че­ним іді­о­том, на як­о­го й об­ра­жа­ти­ся гріх. Тут, як­що вжи­ти­ся в роль, або ді­с­та­ти тої ж ду­рі, що вжи­ває Яро­в­рат ™, мож­на на­віть кре­а­ти­ви по­пи­су­ва­ти у ві­ль­ний час. Кур­нув — і впе­ред!

І го­лов­не: не ро­біть ба­га­то по­си­лань, як це роблю я. Лю­ди не люб­лять пе­ре­хо­ди­ти за по­си­лан­ня­ми і роб­лять це тіль­ки як­що не­ма ин­ш­о­го ви­хо­ду. До то­го ж — рід­ко по­вер­та­ю­ть­ся на­зад! То­му по­си­ла­ти­ся тре­ба тіль­ки з роз­ра­хун­ком, що чи­тач за ним не пі­де: пра­ви­ль­на стра­тегія — це ци­ту­ван­ня. Ти­по­вий попу­ляр­ний до­пис має скла­да­ти­ся на 90% з ци­та­ти і на 10% з ва­ш­о­го ко­мен­та­ря! Ци­ту­ван­ня попу­ляр­них тем — це, до то­го ж, про­с­тий ме­ха­нізм за­без­пе­чи­ти ін­дек­са­цію бло­ґа за попу­ляр­ни­ми клю­чо­ви­ми сло­ва­ми.

Да­вай­те роз­гля­не­мо про­с­тий при­клад, як ство­ри­ти попу­ляр­ний до­пис. Ма­є­мо но­ви­ну (звер­ніть ува­гу на аб­со­лют­но без­зміс­тов­ний за­го­ло­вок, яки­ми сла­ви­ть­ся Ук­ра­їн­сь­ка Прав­да). От­же:

Пра­ви­ль­ний за­го­ло­вок: «Ти­мо­шен­ко бо­ре­ть­ся за лік­ві­да­цію пі­льг і тен­дер­ної па­ла­ти».
Ци­та­та: «На­ша фрак­ція не пі­де з за­лу до тих пір, до­по­ки ми не от­ри­ма­є­мо ска­су­ван­ня за­ко­ну про тен­дер­ні за­купів­лі і ска­су­ван­ня Тен­дер­ної па­ла­ти, - за­яви­ла Ти­мо­шен­ко.»
Ко­мен­тар: «Точ­но, а піс­ля ска­су­ван­ня фрак­ція пі­де жеб­ра­ку­ва­ти — жи­ти ж бо на щось тре­ба!»

Це більш-менш ко­рек­т­ний ва­рі­янт. Мож­на бу­ло б по­фан­та­зу­ва­ти, на­при­клад, на те­му, що ро­бить фрак­ція БЮТ, яка не пі­шла з за­ли, дов­ги­ми бе­рез­не­ви­ми ве­чо­ра­ми, ко­ли не­ма жур­на­ліс­тів... Ви­хо­дить, зна­чить, та­ка Йуля ™ в шкі­ря­ній ком­бі­на­ції і з ба­т­о­гом, а її депу­та­ти вже пов­зуть ло­би­за­ти чо­бо­ти... І по­ка­ран­ня теж обо­в'яз­ко­во: за те, що дов­го не на­тис­кав на кноп­ку, за ан­ти­на­род­ний за­ко­но­проєкт то­що... Го­лов­не — ма­ти фан­та­зію і уя­ву!

Як­що ж ні­ч­о­го по­діб­н­о­го у вас не­ма, то блоґ за­во­ди­ти, по-мо­є­му, вза­га­лі не слід. На­ві­що він вам? За­ро­би­ти на рек­ла­мі? Так це ро­би­ть­ся без ус­я­к­о­го бло­ґа, і вза­га­лі мі­ні­маль­ни­ми зу­с­ил­ля­ми! Для цьо­го не тре­ба ні­ч­о­го ство­рю­ва­ти — є лю­ди, які все зроб­лять за вас!

Не ві­ри­те? Да­рую ідею. З чо­го скла­да­є­ть­ся Internet? Пра­ви­ль­но, пе­ре­важ­но з го­лих ді­вок! От­же, бе­ре­те еро­тич­ний ка­нал, встав­ля­є­те йо­го в RSS2HTML, до­да­є­те рек­ла­му, роз­кручу­є­те на те­ма­тич­них фо­ру­мах — і мож­на біль­ше ні­ч­о­го не ро­би­ти! Але еро­ти­ка — це якось на­віть не спор­тив­но. Спро­буй­те зоо-пе­до-не­к­ро-пор­но, чи щось та­ке... Тіль­ки від­по­від­ні ка­на­ли шу­ка­ти — це вже без ме­не!

Ну а як­що ви пи­ше­те блоґ про­с­то так, для нор­маль­них лю­дей, як це роблю я, то на ве­ли­ку попу­ляр­ність роз­ра­хо­ву­ва­ти, ду­маю, не вар­то — адже нор­маль­них лю­дей ду­же ма­ло в сві­ті... То­ді попу­ляр­ність і ко­мен­та­рі для вас не по­каз­ник.

Далі...