понеділок, 31 березня 2008 р.

Слиновилення, російська мова і чергова совкова брехня


Спочатку я хотів прокоментувати цю статтю. Вона, по-моєму, прекрасно описує деформацію свідомости українців. Але, пішовши за посиланням, я побачив взагалі безкінечно прекрасне...
Поважна пані з місцевої адміністрації зажадала особисто перевірити карикатури наших постійних авторів, які ми мали намір виставити. Так би мовити, здійснити цензуру. Читачі Тижня мають уявлення про їхній стиль і зміст. Політики в цих малюнках немає або майже немає. Здається, пані була цим навіть розчарована. Проте однієї карикатури вона просто злякалася. Тієї, де президент сусідньої держави в капелюсі Наполеона. Ну й що з того? Ну Путін, ну капелюх, ну Наполеон. Таке враження, що завтра зателефонують із Кремля й звільнять її з роботи... В Києві такої реакції давно вже неможливо навіть уявити. Що ж, пані принаймні продемонструвала, на який тип політичної реальності вона налаштована. Звісно, ми посміялися й карикатуру зняли, щоби уникнути зайвих інфарктів. Дамо їй час на адаптацію...
Коментарі, як то кажуть, зайві...

Але повернемося до того, з чого почали. А саме, з російськомовних персонажів. Правду кажучи, я далекий від думки, що це робиться навмисне. Просто провінціялізм не має почуття міри. Хтось придумав колись всунути російськомовного персонажа — ну і процес пішов... Так, можливо, у слонику Хортоні це було доречно. А що скажуть шановні захисники вставляння російської про мультфільм “Злыдни”. Це теж виправдано? В усякому разі, я щось не пам'ятаю, щоб в оригінальній казці злидні були москалями! Мені особисто такі літературні прийоми набридли так, що й описати важко!

Втім, міркування про так званих російськомовних, свідчать зовсім не про піклування за долю українського кіна. Це просто спосіб ще раз повторити цю брехню:
Російськомовні українці — не маргінальна меншість, а половина країни. І якщо врахувати, що це переважно мешканці міст, — половина ця впливова, яка не дозволить „наплювати собі в кашу". Більшість цих людей із розумінням і співчуттям ставляться до проблеми української мови, до часом суперечливого підкориговування історії, до відродження за державний кошт квазінародних традицій тощо.
Для закріплення умовного рефлексу!.. Якщо ви забагато дивитися цієї тупої пропаганди, поясню, що ніякої половини російськомовних в Україні не існує. Існує нахабна спроба зліпити з російської етнічної меншини більшість.
Ситуація, власне, така:
  1. Приблизно для третини громадян України (переважно західних регіонів) українська мова є рідною, і вони мають змогу більш-менш вільно нею користуватися.
  2. Ще менше третини громадян України вважають рідною російську мову і користуються нею без жодних обмежень (окрім, хіба що, деяких офіційних установ).
  3. І, нарешті, є ще категорія громадян України (до яких відношуся і я сам), для яких рідною є українська, але вони змушені вживати в повсякденному житті російську. А змушені вони це робити через те, що самі вони володіють російською вільно, зате друга категорія громадян, в основному, українську розуміють тільки “зі словником” — ну, приблизно так, як я розумію португальську!
І взагалі, як я бачу, в Україні є більше людей, які не розуміють української, ніж людей, які не розуміють російської. Власне саме в цьому полягає інтрига з російськомовністю. Мета проста: об'єднати третю категорію з другою, додати регіональности — і готовий “розкол” України! Так можна назбирати не те що “половину населення, яке переважно живе в містах і є впливим”, а й Путінскі 80%!

Але головною умовою для того, щоб у брехню повірили, є постійне її повторення, чим і займаються всі професійні російські патріоти. Більше того, брехня буває настільки примітивною, що аж смішно. Я, правду кажучи, фільмів про Гарі Потера не бачив (українською), але якщо мова йде про книжку, і Мелфой справді говорить по-російськи, то слід визнати, що російська є навіть не діалектом української, а просто говіркою, адже мова того ж Геґріда відрізняється від літературної набагато більше!..

Нема коментарів

Дописати коментар