пʼятниця, 30 травня 2008 р.

Букви j та y для транслітерації ь, и та й


Хоча буква j по-різному вимовляється в різних мовах, все-таки існують загальноприйняті правила її читання, яким дуже шкодить тотальне домінування англійської, де вона читається инакше. Але зазвичай вона все-таки читається як й, а в міжнародному фонетичному алфавіті позначає пом'якшення. Таким чином, для транслітерації ми маємо ще одного кандидата одночасно для ь і для й.

Очевидною перевагою j перед h для позначення м'якого знака є те, що зь і сь не сплутаєш з ж і ш. Крім того, j можна використовувати для позначення й перед голосними а, е, і, у, що зрідка зустрічається в сучасній українській мові при словоутворенні з використанням иноземних запозичень: найінформативніший, найефективніший. До того ж, у нас уже є власні слова, які без й перед голосною не передати...

Таким чином, можна сформулювати правило оберненої транслітерації для j:
  1. J після приголосної означає ь. Якщо після неї йде a, e, u, позначає разом з ними відповідно я, є, ю, (до них можна ще додати м'яке ї для любителів давньоукраїнської).
  2. J на початку слова, або після голосної передається як окреме й.
Тоді y позначатиме и або й в буквах є, ї, ю, я:
  1. Y перед голосними a, e, i, u позначає разом з ними відповідно я, є, ї, ю. Причому якщо їй передує приголосна, вона відділяється апострофом.
  2. Y перед o означає й.
  3. Y перед приголосними, иншою y, або на кінці слова означає и.
Літера h залишається при цьому зарезервованою, оскільки зустрічається тільки в буквосполученнях zh, sh, gh, kh. Для зручности, нею можна позначати, наприклад, г на початку слова.

Ех, треба зібратися з силами, написати новий транслітератор і можна буде починати кампанію зі стандартизації!..

Ja krjevjedko!

Нема коментарів

Дописати коментар