четвер, 17 липня 2008 р.

Це, панове, класика!


...Шахова думка, перетворивши повітове місто у столицю земної кулі, перетвориться в прикладну науку і винайде способи міжпланетного зв'язку. З Васюків полетять сигнали на Марс, Юпітер і Нептун. Зв'язок з Венерою стане таким же легким, як переїзд з Рибінська до Ярославля. А там, хто його знає, може, років через вісім у Васюках відбудеться перший в історії світобудови міжпланетний шаховий конгрес!
Остап Бендер

Так само, як і в класичному сюжеті, українська політична думка сягнула нечуваних вершин!
Уявіть собі, що на найближчих виборах українці замість безвідповідальних Президента і Верховної Ради вибрали Гетьмана. Гетьман — це відповідальний президент, який в рамках Конституції видає накази і персонально відповідає за їх виконання. Тобто несе відповідальність за результати свого правління власним майном і майном своєї родини, а також власною свободою.

У ході передвиборчої кампанії кандидат на гетьманську посаду сам пропонує показники державного розвитку, які має намір досягнути, і санкції за їх невиконання. Головний показник — індекс якості життя громадян за методикою ООН, що визначає добробут, рівень культури і національне здоров’я. Наприклад, виконаю на 100% — отримаю щедре довічне державне утримання і матиму право на переобрання, на 70% — конфіскація майна, на 50% — ув’язнення на визначений термін з конфіскацією, менше 30% — те ж саме плюс довічне ув’язнення. В останньому пункті серйозно налаштований кандидат запропонує для себе смертну кару — це значно посилить його авторитет і управлінську ефективність, надасть його владі ознак сакральності. І це відповідатиме українській традиції, коли невдалого Гетьмана могли «покарати на горло» відразу ж після закінчення терміну його повноважень.
Виявляється, все просто: запровадити персональну відповідальність — і всенародно обраний гетьман сам відрубає свої загребущі руки!
А тепер уявіть, що робитиме Гетьман, вставлений у таку систему реальної відповідальності.
А давайте краще уявимо, як саме буде запроваджено цю систему реальної особистої відповідальности... Зараз угадаю...
— Повторюю, що практично все залежить тільки від вашої самодіяльності. Всю організацію, повторюю, я беру на себе. Матеріальних витрат жодних, якщо не брати до уваги витрат на телеграми.

Одноокий підштовхував своїх соратників.

— Ну! — питав він.— Що ви скажете?

— Влаштуємо! Влаштуємо! — гомоніли васюкінці.

— Скільки ж грошей треба на... це... телеграми?

— Кумедна цифра,— сказав Остап,— сто карбованців...

Нема коментарів

Дописати коментар