Oblico morale

Сь­о­год­ні з'я­вив­ся пре­крас­ний ма­те­рі­ял до на­шої дис­ку­сії про мо­раль. В прин­ци­пі, там все ча­рів­но. Але б я хо­тів на­ве­с­ти один крас­но­мов­ний епі­зод, який роз­кри­ває суть не тіль­ки “амо­раль­ної елі­ти”, але й “ви­ско­мо­раль­них ни­зів”. От­же, про мо­раль­ний пор­т­рет по­ст­ражда­лих:

Двое охот­ни­ков из го­ро­да Сав­рань Одес­ской об­ла­сти, имея ли­цен­зию на от­стрел ут­ки, при­е­ха­ли на сво­ей ма­шине в де­пу­тат­ские уго­дья. Охо­ти­лись под се­лом Роз­но­шен­цы со­сед­не­го Улья­нов­ско­го рай­о­на.

Але це тіль­ки пре­ам­бу­ла, ос­кіль­ки в са­мо­му мис­лив­с­т­ві ні­ч­о­го про­ти­за­кон­н­о­го, на жаль, не­ма...

Охо­та на ут­ку не уда­лась, за­то под ве­чер вдруг на­па­ли на ка­ба­нов. Ре­ши­ли сбра­ко­ньер­ни­чать – удач­но.

Ну, не вда­ло­ся кач­ку впо­лю­ва­ти, за­те ка­бан по­пав­ся. «За­мор­ду­є­мо цю тва­ри­ну, мо­же про­ка­тить» — так по­ду­ма­ли ці ма­лень­кі ™ ук­ра­їн­ці. Але не так ста­ло­ся, як га­да­ло­ся...

Ко­гда уже гру­зи­ли до­бы­чу в ма­ши­ну, от­ку­да ни возь­мись, на­ле­те­ли то ли бан­ди­ты, то ли еге­ря. Один охот­ник – Люб­чин­ский су­мел убе­жать. Вто­ро­го – Бе­взю­ка - брат­ва Ло­зин­ско­го до­ста­ви­ла на охот­ни­чью ба­зу, за­кры­ла в га­ра­же, пред­ва­ри­тель­но звер­ски из­бив. Утром в га­ра­же по­явил­ся Ло­зин­ский. Тот пре­ду­пре­дил: еще раз уви­жу здесь – убью. Но на этом де­ло не за­кон­чи­лось. Ло­зин­ский рас­су­дил чи­сто по-бан­дит­ски: охот­ни­ки «по­па­ли». В тот же день суд осу­дил Бе­взю­ка на 15 су­ток яко­бы за ху­ли­ган­ку, то­го по­са­ди­ли в ка­ме­ру. Вско­ре объ­явил­ся Люб­чин­ский, ко­то­рый разыс­ки­вал про­пав­ше­го то­ва­ри­ща. Ему то­же ор­га­ни­зо­ва­ли пят­на­дцать су­ток. По­сле это­го каж­дый день в ка­ме­ру за­хо­ди­ли бан­ди­ты Ло­зин­ско­го и смерт­ным бо­ем би­ли одес­ских охот­ни­ков. Так дли­лось неде­лю. А тем вре­ме­нем су­пру­ги за­лож­ни­ков со­би­ра­ли вы­куп. Од­на жен­щи­на при­вез­ла че­ты­ре тон­ны пше­ни­цы, вто­рая – че­ты­ре тон­ны ку­ку­ру­зы.

Чіс­та па-па­ня­ті­ям ро­зі­бра­ли­ся... Все в по­ряд­ку! Ці­ка­во, як би ці по­ст­ражда­лі по­во­ди­ли­ся б, як­що опи­ни­ли­ся б на міс­ці Ло­з­ін­сь­к­о­го? Я ду­маю, що, мож­ли­во, во­ни б і не бєспрєдєль­ні­ча­ли, але до­лю свою зби­ра­ли б з вві­ре­них їм хо­ло­пів не гір­ше!

Боль­шин­ство жи­те­лей се­ла Грузь­ке жи­вет ис­клю­чи­тель­но со сво­их ого­ро­дов. Поль­зо­вать­ся да­ра­ми ле­са, ко­то­рый в рай­оне – ед­ва ли не глав­ное бо­гат­ство, им за­пре­ще­но под стра­хом смер­ти.

Як гар­но ска­за­но про да­ри лі­су... І то прав­да, не пше­ни­цю ж сі­я­ти, не ху­д­обу ж роз­во­ди­ти — ліс є! Ліс на­го­дує! А ще, ко­ли я про­чи­тав цю стат­тю, то зга­дав ста­рень­кий анек­дот, в який я вніс не­ве­лич­ку по­прав­ку...

Пе­ре­міг Ти­мо­ха на ви­брах, зі­брав свою ко­ман­ду, та й ка­же:
— Ну, май­но ми вже з ва­ми по­ді­ли­ли, чи не час по­ду­ма­ти про на­род?
— Прав­ду ка­жеш, Ти­мо­хо, душ би по п'ят­сот для по­чат­ку не за­ва­ди­ло б...

Ша­нов­ні го­ло­ва­нів­ці, не за­будь­те пр­о­го­ло­су­ва­ти так, як вам ска­же на­ча­ль­с­т­во!

Ло­зин­ский, ко­то­рый в 2004 го­ду ак­тив­но со­дей­ство­вал «по­бе­де» кан­ди­да­та от «Пар­тии Ре­ги­о­нов» на вы­бо­рах в Го­ло­ва­нев­ском рай­оне, поз­же, ко­гда Вик­тор Ме­вед­чук на­чал ак­тив­но со­труд­ни­чать с БЮТ, ока­зал­ся в ря­дах са­мо­го пре­крас­но­го бло­ка. Он хва­стал­ся окру­же­нию: в 2007-м, на до­сроч­ных вы­бо­рах мог вы­би­рать меж­ду ПР и БЮТ. В ито­ге оста­но­вил­ся на по­след­нем.

Далі...