Ги...

Ні­ко­ли не ду­мав, що пів­ден­но­ро­сі­йсь­ке [г] ві­д­різ­ня­є­ть­ся від ук­ра­їн­сь­к­о­го. Але піс­ля про­слу­хо­ву­ван­ня зву­ків, не мо­жу не по­го­ди­ти­ся, що Гор­ба­чов ка­зав, са­ме [ɣ], а не [ɦ]. Втім, я теж не чи­таю [г] як [ɦ], На­віть у сло­ві ага я ви­мов­ляю щось се­ред­нє між [ɦ] і [ɣ], хоч і ду­же бли­зь­кий до гор­тан­н­о­го звук. Але я ні­ко­ли їх не роз­різ­няв на слух. І на­віть не за­мислю­вав­ся над тим, що це два різ­них зву­ки! Ці­ка­во, що пор­ту­галь­сь­ке [ʁ] я зав­жди спри­й­мав як ок­ре­мий звук, який, ма­буть, і до­сі не мо­жу пра­ви­ль­но ви­мо­ви­ти. Втім, ціл­ком мож­ли­во, бра­зи­ль­ці ви­мов­ля­ють йо­го як [χ] — тим біль­ше, що цей звук є (і ду­же ча­с­то вжи­ва­є­ть­ся) в кас­тиль­сь­кій іс­пан­сь­кій, якою го­во­рять в су­сід­ній Ар­ген­ти­ні. Як­що є мо­ви, де ці зву­ки роз­різ­ня­ю­ть­ся, то це на­віть кру­ті­ше за від­кри­те é...

Далі...