Влада над розумом

'I told you, Win­ston,' he said, 'that meta­physics is not your strong point. The word you are try­ing to think of is solip­sism. But you are mis­taken. This is not solip­sism. Col­lec­tive solip­sism, if you like. But that is a dif­fer­ent thing: in fact, the op­po­site thing. All this is a di­gres­sion,' he added in a dif­fer­ent tone. 'The real power, the power we have to fight for night and day, is not power over things, but over men.' He paused, and for a mo­ment as­sumed again his air of a school­mas­ter ques­tion­ing a promis­ing pupil: 'How does one man as­sert his power over an­other, Win­ston?'

Win­ston thought. 'By mak­ing him suf­fer,' he said.

1984

У мо­ло­дос­ті я ду­же ди­ву­вав­ся, як так ви­йшло, що ко­му­но­фа­шис­ти чи не по­го­лов­но пе­ре­тво­ри­ли­ся на іс­тин­но ві­ру­ю­чих. Ну, зро­зу­мі­ло, що хрис­ти­ян­с­т­во в Ук­ра­ї­ні пред­став­ле­но в ос­нов­но­му ге­біс­т­сь­ки­ми сек­та­ми, то­му іде­о­л­огіч­но ні­ч­о­го не змі­ню­є­ть­ся. Але ж є сві­т­огляд — якісь уяв­лен­ня про світ, який нас ото­чує, — це ж не про­с­то ра­ди­каль­но по­мі­ня­ти! Так я ду­мав, на­їв­но ду­ма­ю­чи, що є що мі­ня­ти...

На­справ­ді ні­ч­о­го в сві­т­огля­ді не мі­ня­є­ть­ся! Про­с­то за­мість Пар­тії те­пер Цер­к­ва. А за­мість світ­л­о­го май­бут­нь­о­го — рай. Все. Ве­сь іде­о­л­огіч­ний до­ро­бок ко­му­но­фа­шис­т­сь­кої фі­ло­со­фії ор­га­ніч­но вп­лі­та­є­ть­ся в хрис­ти­ян­с­т­во — ні­ч­о­го на­віть змі­ню­ва­ти не по­тріб­но! Ми всі ду­же доб­ре зна­є­мо, на­при­клад, що всі до­сяг­нен­ня ра­дян­сь­к­о­го пе­рі­о­ду зроб­ле­ні за­вдя­ки і під чуй­ним кер­в­ниц­т­вом Пар­тії, вір­ної за­ві­там Ле­ні­на. І са­ме то­му, при­мі­ром, на гер­бі Пів­ніч­ної Ко­реї зна­хо­дя­ть­ся лі­нії елек­т­ро­ме­ре­жі, адже елек­т­ри­ка — це за­слу­га ко­му­ніс­тич­н­о­го ла­ду!

Точ­но так са­мо ду­ма­ють і хрис­ти­я­ни. Це про­с­то ак­сі­о­ма: вся на­ша ци­ві­лі­за­ція — єв­ро­пей­сь­ка — це, ви­яв­ля­є­ть­ся, хрис­ти­ян­сь­ка ци­ві­лі­за­ція! І на­ч­ха­ти, що во­на ве­де по­ча­ток з Дав­ньої Гре­ції, ко­ли хрис­ти­ян­с­т­ва ще не бу­ло на­віть у проєк­ті! І мар­но по­ка­зу­ва­ти хрис­ти­я­нам да­ні до­с­лі­жен­ня, яке де­мон­с­т­рує, що вне­сок хрис­ти­ян­с­т­ва, як­що й був, то тіль­ки спо­ві­ль­нив роз­ви­ток ці­єї са­мої ци­ві­лі­за­ції. Це все од­но, що до­во­ди­ти ста­лі­ніс­там, що мо­ри­ти го­ло­дом лю­дей — зло­чин. Во­ни про­с­то не ро­зу­мі­ють, про що мо­ва!

І зло­чи­ни хрис­ти­ян — це та­кож ні­яка не хи­ба іде­о­л­огії. Це — пе­реги­би на міс­цях. Адже ко­жен знає, що хрис­ти­ян­с­т­во — це лю­бов до ближ­нь­о­го! І як­що бог, на­при­клад, ви­ма­гає спа­ли­ти цьо­го ближ­нь­о­го жив­цем за­ра­ди спа­сін­ня йо­го ду­ші, то хі­ба ж не бу­де та­ке спа­лен­ня про­явом ве­ли­кої лю­бо­ви? І за­пе­ре­чи­ти тут ні­ч­о­го. Пе­до­фі­ли, як відо­мо, теж ді­тей люб­лять. По-своє­му...

Важ­ли­во за­ува­жи­ти, що тут не­ма ні­як­о­го тер­мі­но­л­огіч­н­о­го не­по­ро­зу­мін­ня. Це про­с­то та­кий спо­сіб мис­лен­ня: пі­з­нан­ня — це зло, і за це нас ви­г­на­ли з раю. А Internet на­шій хрис­ти­ян­сь­кій ци­ві­лі­за­ції по­да­ру­вав Господь, бо він нас лю­бить... Ба­чи­те, все за­вдя­ки хрис­ти­ян­с­т­ву!

Далі...