четвер, 29 липня 2010 р.

Доктор Гундяєв


Донедавна я не знав, як правильно називати патріарха московської церкви. Адже я не знаю, яке його справжнє звання у ФСБ. Тепер сумнівів у мене нема: митрополита табачного можна називати скромно — почесний доктор ДНУ. Я правда, будучи, очевидно, наївною людиною, думав, що такі звання даються за особливі заслуги перед університетом. І цілком можливо, щоб, наприклад, голова релігійної організації став почесним доктором. Якщо ця людина, приміром, якимось чином допомагав науковій роботі: надав історичні архіви, церковні реліквії для дослідження, або ж навіть просто займався просвітництвом серед найбільш темних релігійних верств населення. Проте, наскільки мені відомо, нічим подібним ані почесний двічі докторані очолювана ним організація не прославився.

Я б навіть міг зрозуміти присвоєння почесного звання як жест доброї волі — за рахунок подальших звершень. Ну, як Нобелівка Обамі — хоч вона і дуже знизила авторитет цієї премії, принаймні в моїх очах. Он Кучмі вручили за ремонт бібліотеки коштом платників податків і присвоєння університету статусу національного. Ну, прийнято так у нас — все що цар-батюшка дозволяє робити за народні гроші, то його заслуга. Тим більше, що все це відбувалося до касетного скандалу і можна було вважати, що вчена рада не знала про дрібні бандитські звички цього нашого вельми шанованого президента...

Але про Гуняєва такого сказати не можна — це добре відомий насьогодні бандит. Отже, можна зробити висновок, що вчена рада ДНУ просто напросто демонструє свою лояльність до бандитів. Зокрема тих, які сьогодні керують Україною. Попри те, що в Дніпропетровську бандитських спільників більше третини населення, можна було припустити, що вони працюють все-таки не в університетах. І тим більше не в ученій раді. Як бачимо, все навпаки: більшість членів так званої вченої ради є поплічниками бандитів, і не заперечують проти того, щоб надавати їм почесні звання.

Думаю, якщо бог і справді існує, то перше, що я зроблю на тому світі, — подякую йому за те, що вберіг мене від захисту наукового ступеня в рідному місті. Якось ніколи не вважав себе гідним бути в одному ряді з такими докторами та ще й почесними...

Ну, а поки науковці ДНУ хавають те, що на них виливає їхня «вчена» рада, маленькі українці йдуть иншим шляхом. Вони поклоняються близнюку товариша Гундяєва — товаришу Денисенку. Чим ці двоє випускників школи КГБ одне від одного відрізняються я не в курсі — впевнений, що там щось дрібне. Я так розумію, основна проблема в тому, що УПЦ(СБУ) відділилося від УПЦ(ФСБ), і тепер це дві різні псевдорелігійні структури, які ніяк не можуть поділити між собою численну паству. Прибуткова справа, напевне... Особливо якщо взяти до уваги ситуацію з освітою — кількість темних і неосвічених людей з кожним роком збільшуватиметься навіть попри зменшення населення!

Нема коментарів

Дописати коментар