середа, 17 серпня 2011 р.

День незалежности


Не можу не прокоментувати нарікання на те, що злі сили не дають бідним українцям святкувати день незалежности. Я вважаю, що це абсолютно правильно і логічно. Цілком очевидно, що якщо окупаційна адміністрація дозволяє святкувати незалежність, то це лише демонструє її слабкість. Ну а народ населення нарешті обрало собі справжніх хазяйственніків, які тепер міцно триматимуть всіх за хазяйство. Саме цього населення прагнуло всі роки так званої незалежности і нарешті здобуло. Уявлялося, щоправда, все це трошки инакше, але це є специфікою історичної справедливости, яка нарешті восторжествувала.

Що стосується незалежности, то за останні 30 років вона в України була кілька годин. Точно не скажу скільки, але їх можна полічити за архівними даними: початок незалежности був, коли було проголошено постанову про підняття жовто-синього прапора, а закінчилася вона зразу після того, як Кравчук розпорядився при цьому червоний прапор не знімати. Він сам потім хвалився цим по телевізору і практично нікого це не хвилювало та й не хвилює. Так що і святкувати, відверто кажучи, нічого.

Ну а людей, для яких незалежність — не порожній звук, таких людей буквально одиниці. Та що там незалежність, якщо, повторюю: проти катування у в'язницях вийшло протестувати в Києві трохи більше 500 людей. За гроші можна найняти ще кілька тисяч, щоб протестували проти ув'язнення головної опозиціонерки. А на людей, які протестують за власною ініціативою, — я впевнений — сусіди пальцями тикають. І біля скроні крутять — мовляв, усі люди як люди, а цей щось із себе строїть. Усі, значить, не в ногу крокують, а він в ногу...

І незалежности Україна не має вже давно не тому, що злі сили зі сходу чи заходу її не дають і силоміць тримають народ у кайданах, а тому, що ця незалежність потрібна такій маргінальній меншості, що її можна побачити хіба що під мікроскопом. Можна, звичайно, втішати себе тим, що кращих винищили за століття окупації, але факт лишається фактом — населенню не потрібна свобода, незалежність, права і тому подібна фігня. Їм потрібен хазяїн, суворий, але справедливий, який би не дуже сильно бив, щоб драв не більше трьох шкур за раз, а ще иноді підкидав трошки халявної гречки. Ну, і красти не дуже заважав, звичайно. Ідеальна ситуація — це коли дозволено красти тобі, але не дозволено в тебе самого — це і є українська національна ідея. Недосяжна, але цілком реальна...

Вона і працює!

2 коментарі:

  1. У вас кнопка Google+ не діє. Вона не працює :) Та й інші кнопки також.

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую, буду виправляти. Якісь конфлікти у скриптах дивні...

    ВідповістиВидалити