Геноцид

Ду­маю, вар­то чіт­ко сфор­мулю­ва­ти ду­же прос­ту ду­м­ку: лю­ди, які не ви­з­на­ють Го­ло­до­мор ге­но­ци­дом, — це ті, які в прин­ци­пі під­три­му­ють ідею зни­щ­ен­ня ук­ра­їн­сь­к­о­го на­ро­ду, але їм со­ром­но з яко­їсь при­чи­ни не хо­че­ть­ся це че­с­но ви­зна­ти. Во­ни мо­жуть хо­ва­ти це ба­жан­ня за со­фіс­ти­кою озна­чень, чи про­с­то іс­те­рич­но за­пе­ре­чу­ва­ти цей оче­вид­ний факт, але пер­шо­при­чи­ною та­к­о­го став­лен­ня є са­ме праг­нен­ня ви­ни­щи­ти ук­ра­їн­ців і ні­ч­о­го біль­ше. І не­ма ні­як­о­го сен­су пе­ре­ко­ну­ва­ти цих лю­дей: ко­жен, хто ба­жав зна­ти прав­ду, вже дав­но її знає. Вже ро­ків ма­буть 30 за роз­по­всю­джен­ня прав­ди­вої ін­фор­ма­ції про на­вмис­не кіль­ка­ра­зо­ве го­ло­до­мор­не ви­ни­щ­ен­ня ук­ра­їн­сь­ких се­лян ні­к­о­го не са­джа­ють. І як­що 40% на­се­лен­ня так зва­ної не­за­леж­ної Ук­ра­ї­ни цей зло­чин не ви­знає (до ре­чі від­со­ток ціл­ком від­по­ві­дає кіль­кос­ти бан­дю­ків, які під­три­ма­ли св­о­го па­ха­на на пре­зи­дент­сь­ких ви­бо­рах), то це озна­чає тіль­ки од­не: во­ни шко­ду­ють, що бу­ло ви­ни­щ­е­но не всіх ук­ра­їн­ців.

Кож­но­му ук­ра­їн­цю про­с­то не­об­хід­но ус­відо­ми­ти од­ну прос­ту річ. Як­що лю­ди­на не со­ро­ми­ть­ся за­яви­ти, що ви­ни­щ­ен­ня ук­ра­їн­ців — це не зло­чин, мо­же­те не су­м­ні­ва­ти­ся: при пер­шій ліп­шій на­го­ді, ця лю­ди­на з ра­діс­тю вби­ва­ти­ме вас і ва­ших ді­тей. І ста­ви­ти­ся до та­кої лю­ди­ни слід від­по­від­но.

Далі...