понеділок, 28 червня 2010 р.

Політичний екстремізм


Україна є унікальною країною. І унікальність її не в тому, що нею керують бандити. А в тому, що значна частина її населення — теж бандити. Тобто бандитська влада — це не щось накинуте примусом, а цілком легітимне керівництво. Якщо в 2004 році тих, хто голосував за Януковича, можна було вважати наївними жертвами пропаганди, то в 2010 тільки лінивий не знав, хто цей кандидат і що за сила за ним стоїть. Це означає, що вибір бандитів, які плюють на Конституцію, зневажають український народ і обкрадають Україну — це цілком свідомий вибір щонайменше третини громадян України. Вибір бандитів у владу задля того, щоб вони безкарно могли порушувати права людей, — це ніщо инше, як співучасть у бандитизмі. Про це навіть є стаття у карному кодексі...

Перш, ніж жалітися на ситуацію, необхідно її усвідомити. Почнемо з простого: компроміс із бандитом неможливий. Це зрозуміти дуже просто: або бандит тебе вб'є, пограбує чи зґвалтує, або бандита буде ізольовано. Або бандит займається бандитизмом, або бандит сидить у в'язниці. Третього не дано! Сподівання, що бандит насититься, або ж у нього прокинеться сумління, і він зрозуміє, що красти й убивати погано, — це навіть не наївність, а ідіотизм. І пошук компромісів із бандитами може мати тільки один реальний результат: коли люди здаються на милість бандитам.

На жаль, серед українців нема розуміння цього простого принципу. Ставлення до бандитів і їхніх виборців співучасників (а надто до екстремального виду бандитизму — комунофашизму) в найкращому разі таке, як до божевільних: ну, хворіє людина — що такого?.. Цілком зрозуміло, що якщо людина бере участь у злочині через душевну хворобу, її направляють на примусове лікування — про це теж є стаття. Але це не означає, що до бандитських проявів треба ставитися як до альтернативної точки зору. Можна дискутувати про те, чи повинна бути, наприклад, освіта загальною, обов'язковою, державною або ж узагалі комерційною. Але про те, чи можна їсти людей, чи можна розкрадати майно, чи можна ставити пам'ятники тиранам, дискусії бути не може! Бо якщо розглядати точку зору бандита, як альтернативу, то тоді треба просто відкрити всі тюрми — адже там тримають “таких самих громадян”, які мають “такі самі права” (о скільки разів я це читав у політичних дискусіях!), — просто в них “альтернативна точка зору”... Ну вважають вони, що моє має належати їм — що ж ти зробиш — “треба поважати думку співгромадян”!

Втім, зараз, коли бандити остаточно прийшли о влади, у тюрмах сидітимуть якраз не бандити, а порядні громадяни. Наприклад, за несплату податків. Або їх просто у міліцейському відділку забиватимуть до смерті. І це ніякий не екстремізм, звичайно! А от те, що я написав, — це політичний екстермізм по-українськи...

2 коментарі:

  1. ще одна чудова провокація до колекції. люблю повертатися до твого блогу — шкода, що так нечасто випадає нагода почитати свіженьке =/

    p.s. поправ хибодруки, будь-ласка!

    ВідповістиВидалити
  2. Яка про­во­ка­ція??? Пи­сав як є...

    Хиб­но­ру­ків теж щось не ба­чу. Ска­жи, де. :)

    ВідповістиВидалити