Політичний екстремізм

Ук­ра­ї­на є уні­каль­ною кра­ї­ною. І уні­каль­ність її не в то­му, що нею ке­ру­ють бан­ди­ти. А в то­му, що знач­на ча­с­ти­на її на­се­лен­ня — теж бан­ди­ти. Тоб­то бан­дит­сь­ка вла­да — це не щось на­ки­ну­те при­му­с­ом, а ціл­ком легі­тим­не ке­рів­ниц­т­во. Як­що в 2004 ро­ці тих, хто го­ло­су­вав за Яну­ко­ви­ча, мож­на бу­ло вва­жа­ти на­їв­ни­ми жер­т­ва­ми про­па­ган­ди, то в 2010 тіль­ки лі­ни­вий не знав, хто цей кан­ди­дат і що за си­ла за ним сто­їть. Це озна­чає, що ви­бір бан­ди­тів, які плю­ють на Кон­с­ти­ту­цію, зне­ва­жа­ють ук­ра­їн­сь­кий на­род і об­кра­да­ють Ук­ра­ї­ну — це ціл­ком свідо­мий ви­бір що­най­мен­ше тре­ти­ни гро­ма­дян Ук­ра­ї­ни. Ви­бір бан­ди­тів у вла­ду зад­ля то­го, щоб во­ни без­кар­но мог­ли по­ру­шу­ва­ти пра­ва лю­дей, — це ні­що ин­ше, як спів­участь у бан­ди­тиз­мі. Про це на­віть є стат­тя у кар­но­му ко­дек­сі...

Перш, ніж жа­лі­ти­ся на си­ту­а­цію, не­об­хід­но її ус­відо­ми­ти. Поч­не­мо з про­с­т­о­го: ком­п­ро­міс із бан­ди­том не­мож­ли­вий. Це зро­зу­мі­ти ду­же про­с­то: або бан­дит те­бе вб'є, погра­бує чи зґвал­тує, або бан­ди­та бу­де ізо­льо­ва­но. Або бан­дит за­й­ма­є­ть­ся бан­ди­тиз­мом, або бан­дит си­дить у в'­яз­ни­ці. Тре­ть­о­го не да­но! Спо­ді­ван­ня, що бан­дит на­си­ти­ть­ся, або ж у нь­о­го про­ки­не­ть­ся су­м­лін­ня, і він зро­зу­міє, що крас­ти й уби­ва­ти пога­но, — це на­віть не на­їв­ність, а іді­о­тизм. І по­шук ком­п­ро­мі­сів із бан­ди­та­ми мо­же ма­ти тіль­ки один ре­аль­ний ре­зуль­тат: ко­ли лю­ди зда­ю­ть­ся на ми­лість бан­ди­там.

На жаль, се­ред ук­ра­їн­ців не­ма ро­зу­мін­ня цьо­го про­с­т­о­го прин­ципу. Став­лен­ня до бан­ди­тів і їх­ніх ви­бор­ців спів­учас­ни­ків (а над­то до ек­с­т­ре­маль­н­о­го ви­ду бан­ди­тиз­му — ко­му­но­фа­шиз­му) в най­кра­що­му ра­зі та­ке, як до бо­же­ві­ль­них: ну, хво­ріє лю­ди­на — що та­к­о­го?.. Ціл­ком зро­зу­мі­ло, що як­що лю­ди­на бе­ре участь у зло­чи­ні че­рез ду­шев­ну хво­ро­бу, її на­прав­ля­ють на при­му­с­о­ве лі­ку­ван­ня — про це теж є стат­тя. Але це не озна­чає, що до бан­дит­сь­ких про­явів тре­ба ста­ви­ти­ся як до аль­тер­на­тив­ної точ­ки зо­ру. Мож­на дис­ку­ту­ва­ти про те, чи по­вин­на бу­ти, на­при­клад, ос­ві­та за­галь­ною, обо­в'яз­ко­вою, де­ржав­ною або ж уза­га­лі ко­мер­ці­й­ною. Але про те, чи мож­на їс­ти лю­дей, чи мож­на роз­кра­да­ти май­но, чи мож­на ста­ви­ти па­м'ят­ни­ки ти­ра­нам, дис­ку­сії бу­ти не мо­же! Бо як­що роз­гля­да­ти точ­ку зо­ру бан­ди­та, як аль­тер­на­ти­ву, то то­ді тре­ба про­с­то від­кри­ти всі тюр­ми — адже там три­ма­ють “та­ких са­мих гро­ма­дян”, які ма­ють “та­кі са­мі пра­ва” (о скіль­ки ра­зів я це чи­тав у по­лі­тич­них дис­ку­сі­ях!), — про­с­то в них “аль­тер­на­тив­на точ­ка зо­ру”... Ну вва­жа­ють во­ни, що моє має на­ле­жа­ти їм — що ж ти зро­биш — “тре­ба по­ва­жа­ти ду­м­ку спів­гро­ма­дян”!

Втім, за­раз, ко­ли бан­ди­ти ос­та­точ­но при­йшли о вла­ди, у тюр­мах си­ді­ти­муть як­раз не бан­ди­ти, а по­ряд­ні гро­ма­дя­ни. На­при­клад, за не­сп­ла­ту по­дат­ків. Або їх про­с­то у мі­лі­цей­сь­ко­му від­діл­ку за­би­ва­ти­муть до смер­ті. І це ні­який не ек­с­т­ре­мізм, зви­чай­но! А от те, що я на­пи­сав, — це по­лі­тич­ний екс­тер­мізм по-ук­ра­їн­сь­ки...

Далі...