понеділок, 27 лютого 2017 р.

Зомбі, зомбі і ще зомбі!


Zombi zombi zombi est.
(при­с­лі­вʼя)

Учо­ра пе­регля­нув «Гор­дість та упе­ре­джен­ня», а сь­о­год­ні — «Гор­дість та упе­ре­джен­ня, та зом­бі». Му­шу ска­за­ти, що сам факт пла­ну­ван­ня пе­регля­ду дру­г­о­го фі­ль­му, до­дав на­ст­рою при пе­регля­ді пер­ш­о­го, бо ве­сь час я со­бі про­бу­вав уя­ви­ти, де там зʼяв­ля­ю­ть­ся зом­бі. І то прав­да: ну хто по­ві­рить у ту за­сту­ду від до­щу? Яс­но, що без на­па­ду зом­бі рап­то­ве за­не­ду­жан­ня по­яс­ни­ти про­с­то не­мож­ли­во! Чи, при­мі­ром, зла­мав­ся екі­паж — ага, отак про­с­то взяв і зла­мав­ся!.. Од­ним сло­вом, ли­ше за­вдя­ки спро­бам до­пов­ни­ти сю­жет я по­ду­жав пер­ший фільм. А вже дру­гий пі­шов про­с­то чу­до­во на­віть по­при те, що, як на мій смак, і з па­фо­сом, і з за­с­ма­ль­цьо­ва­ни­ми штам­па­ми, і з зом­бі там яв­но пе­ре­с­та­ра­ли­ся... Втім, хі­ба мо­же бу­ти за­ба­га­то зом­бі?! Єди­не, що на­справ­ді роз­ча­ру­ва­ло, — це те, що Лі­дія з па­ном Ві­ке­мом не пе­ре­тво­ри­ли­ся на щас­ли­ве по­друж­жя ва­таж­ків зом­бі, які (зро­зу­мі­ло) жа­да­ють по­мс­ти. Та­ке за­кін­чен­ня за­ли­ши­ло б чу­до­ві мож­ли­во­с­ті для сік­ве­лу — адже так за­раз мод­но...

Вза­га­лі, га­даю, що до­да­ван­ня зом­бі — це ду­же про­ду­к­тив­на ідея, яка мо­же вря­ту­ва­ти ба­га­то сю­же­тів. Ду­маю, це дозво­ли­ло б ме­ні от­ри­му­ва­ти пев­не за­до­во­лен­ня на­віть від тво­рів Мар­ке­са. І на­слав­ле­ний «Ла-Ла Ленд» від до­да­ван­ня зом­бі та­кож, на мою ду­м­ку, ли­ше ви­грав би! Та й май­же вся так зва­на кла­сич­на лі­те­ра­ту­ра, як­що ту­ди доб­ря­че по­до­да­ва­ти зом­бі, мо­же ста­ти на­віть тро­хи ці­ка­вою! При­най­м­ні на ко­мік­си зго­ди­ть­ся... Ро­сі­йсь­ку лі­те­ра­ту­ру, зро­зу­мі­ло, і зом­бі не по­ря­ту­ють (хі­ба ок­рім Пу­ш­кі­на) — ну, і чорт з нею...

Го­лов­не, що Шев­чен­ка май­же не тре­ба пе­ре­роб­ля­ти:
Не слу­ха­ла Ка­те­ри­на
Ні ба­ть­ка, ні не­нь­ки,
По­лю­би­ла мос­ка­ли­ка,
Як зна­ло сер­день­ко.
По­лю­би­ла то­го зом­бі,
В са­до­чок хо­ди­ла,
По­ки се­бе, свою до­лю
Там за­на­пас­ти­ла...

Нема коментарів

Дописати коментар

Hy-phen-a-tion