Подивився фільм «Крути 1918». Що сподобалося, то це, власне, основний сюжет про перетворення студентика-пацифіста на солдата-героя — саме те, що я давно хотів побачити: вишкіл, розстріл москалів з кулемета і з гарненьким добиванням шаблями, коли закінчуються набої, незламний дух, героїчна смерть, гірке повернення в Київ у неповному складі... Дуже натхненне закінчення, де той самий актор грає солдата, що в наші дні гортає зошита свого предка, а відтак їде з Крут бити москалів уже на Донбасі, символ безсмертя Героя і надії на остаточне очищення планети від московської пошести.
На мою думку, цим і слід було обмежитися. А ще краще — більш відверто розкрити необхідність якнайшвидшого спалення Москви і навколишніх провінцій. Бо це досі неочевидно навіть декому в Україні — не те що за її межами! Особливо в міжнародний прокат зараз треба побільше московської крови та тельбухів!
А от нащо було тулити в сценарій того Грушевського я не розумію. Де Грушевський, а де Крути?! Далі шпигуни, якісь провокатори, політичні розклади... По-перше, це нудно. А по-друге, якщо вже хочеться таке знімати, то робити це треба правильно: наприклад, у форматі міні-серіялу. Бо за 110 хвилин події було настільки зіжмакано, що зрозуміти їх можуть лише ті, хто дуже добре знає цей епізод історії. Проте таким людям муляють явні історичні хиби. По-моєму, навіть Муравйова показано забагато — я би обмежився епізодом, коли він дзвонить на станцію Крути. А вже недолугий любовний трикутник, та ще й з обиранням тістечок — то це просто огидно! Зауважу, до речі, що відеоряд у кліпі «Стежечка» дуже сильно контрастує з відповідним епізодом у фільмі...
На мою думку, цим і слід було обмежитися. А ще краще — більш відверто розкрити необхідність якнайшвидшого спалення Москви і навколишніх провінцій. Бо це досі неочевидно навіть декому в Україні — не те що за її межами! Особливо в міжнародний прокат зараз треба побільше московської крови та тельбухів!
А от нащо було тулити в сценарій того Грушевського я не розумію. Де Грушевський, а де Крути?! Далі шпигуни, якісь провокатори, політичні розклади... По-перше, це нудно. А по-друге, якщо вже хочеться таке знімати, то робити це треба правильно: наприклад, у форматі міні-серіялу. Бо за 110 хвилин події було настільки зіжмакано, що зрозуміти їх можуть лише ті, хто дуже добре знає цей епізод історії. Проте таким людям муляють явні історичні хиби. По-моєму, навіть Муравйова показано забагато — я би обмежився епізодом, коли він дзвонить на станцію Крути. А вже недолугий любовний трикутник, та ще й з обиранням тістечок — то це просто огидно! Зауважу, до речі, що відеоряд у кліпі «Стежечка» дуже сильно контрастує з відповідним епізодом у фільмі...
Нема коментарів
Дописати коментар