Теорія 1984

Ви­яв­ля­є­ть­ся, що сучас­ний лі­ва­ць­кий ак­ти­візм на­ма­га­ю­ть­ся сис­те­ма­ти­зу­ва­ти. І хо­ча йо­го по­да­ють, як но­віт­нє яви­ще, так зва­ну Те­о­рію без на­зви, осо­бис­то я не знайшов для се­бе ні­ч­о­го но­в­о­го. Ось ос­нов­ні ри­си, що про­ти­с­тав­ля­ють так зва­ну Те­о­рію і кла­сич­ний лі­бе­ра­лізм. А ниж­че, для на­оч­нос­ти, ци­та­ти, що опи­су­ють світ ро­ма­ну «1984», на­пи­са­н­о­го 72 ро­ки то­му...

• Лі­бе­ра­лізм роз­гля­дає знан­ня як те, що ми мо­же­мо ді­зна­ти­ся про ре­аль­ність більш-менш об’­єк­тив­но; Те­о­рія роз­гля­дає знан­ня як пов­ніс­тю ство­ре­ні лю­дь­ми — іс­то­рії, кот­рі ми роз­по­ві­да­є­мо со­бі, зде­біль­ш­о­го в не­свідо­мо­му спри­ян­ні збе­ре­жен­ню на­шо­го влас­н­о­го со­ці­аль­н­о­го ста­но­ви­ща, при­ві­ле­їв та вла­ди.

  Ді­йс­ність це те, що все­ре­ди­ні че­репу. Ти ви­в­чиш це по­ступо­во, Він­с­то­не. При цьо­му не­має ні­ч­о­го чо­го б ми не бу­ли в змо­зі зро­би­ти. Не­ви­ди­мість, ле­ві­та­ція – будь-що. Я мо­жу про­плив­ти над ці­єю під­л­о­гою на­че ми­ль­на бу­ль­баш­ка як­що я тіль­ки за­ба­жаю цьо­го. Я не ба­жаю цьо­го, ос­кіль­ки Пар­тія не ба­жає цьо­го. Ти по­ви­нен по­зба­ви­ти­ся цих ідей з де­в'ят­на­д­ця­т­о­го сто­річ­чя про ті за­ко­ни При­ро­ди. Ми ство­рю­є­мо ці за­ко­ни При­ро­ди.

• Лі­бе­ра­лізм пе­ред­ба­чає точ­ну ка­тего­ри­за­цію і яс­ність ро­зу­мін­ня та до­с­лі­джен­ня; Те­о­рія роз­ми­ває кор­до­ни та сти­рає ка­тего­рії, на­со­ло­джу­ю­чись штуч­ною не­ви­зна­че­ніс­тю.

  ...Cпе­ці­аль­на фун­к­ція пев­них слів з Но­во­су­ржу, од­ним з яких був СТА­РО­ДУ­МЕЦЬ, бу­ла не стіль­ки у то­му аби ви­ра­зи­ти зна­чен­ня, скіль­ки у то­му аби зни­щи­ти їх. Да­ні сло­ва, не­од­мін­но не­чис­лен­ні у кіль­кос­ті, роз­ши­рю­ва­ли свої зна­чен­ня до­по­ки во­ни не вмі­щу­ва­ли ра­зом із со­бою ці­лі ба­та­реї слів які, як тіль­ки во­ни у до­стат­ньо­му об­ся­зі по­кри­ва­ли­ся за до­по­м­о­гою єди­н­о­го все­осяж­н­о­го тер­мі­ну, мог­ли бу­ти те­пер ви­ско­б­ле­ні та за­бу­ті.

• Лі­бе­ра­лізм ці­нує ін­ди­ві­ду­аль­ні та за­галь­но­люд­сь­кі цін­нос­ті; Те­о­рія від­ки­дає оби­дві на ко­ристь групо­вої іден­тич­нос­ті та по­лі­ти­ки іден­тич­нос­ті.

  Ти ду­ма­єш що я ка­жу про вла­ду, а про­те я на­віть не зда­тен за­по­біг­ти цьо­му за­не­па­ду св­о­го влас­н­о­го ті­ла. Хі­ба ти не в змо­зі зро­зу­мі­ти, Він­с­то­не, що це осо­бис­те є ли­ше клі­ти­ною? Ця вто­ма да­ної клі­ти­ни є тою жит­тє­дай­ною си­лою усь­о­го цьо­го ор­га­ніз­му. Хі­ба ти по­ми­ра­єш ко­ли ти під­ст­ри­га­єш свої ніг­ті? ...Ми є жер­ця­ми вла­ди, бог це вла­да. Але да­ної ми­ті вла­да є ли­ше сло­вом, ос­кіль­ки це має від­но­шен­ня до те­бе. Вже час то­бі ді­йти ви­снов­ку що­до пев­ної ідеї то­го, що ж та­ке вла­да. Най­пер­ша річ яку ти по­ви­нен ус­відо­ми­ти у то­му, що вла­да є ко­лек­тив­ною.

• В той час як лі­воспря­мо­ва­ні лі­бе­ра­ли, як пра­ви­ло, схи­ля­ю­ть­ся на ко­ристь не­вдах, лі­бе­ра­лізм без об­ме­жень ста­вить у центр люд­сь­ку гід­ність; Те­о­рія зо­се­ре­джу­є­ть­ся на жер­тов­нос­ті.

  Ми не за­до­во­ль­ня­є­мо­ся нега­тив­ною по­ко­рою, на­віть не за­до­во­ль­ня­є­мо­ся з тої най­більш мер­зен­ної і ни­цої по­кір­нос­ті. Ко­ли зреш­тою ти зда­си­ся нам, це має бу­ти за тво­єю влас­ною доб­рою во­лею. Ми не зни­щу­є­мо єре­ти­ка са­ме то­му що він опи­ра­є­ть­ся нам: до­по­ки він опи­ра­є­ть­ся нам ми ні­ко­ли не зни­щи­мо йо­го. Ми пе­ре­тво­рю­є­мо і на­вер­та­є­мо йо­го, ми за­хоплю­є­мо йо­го ду­хов­ний та по­та­єм­ний ро­зум, ми пе­рефор­мо­ву­є­мо йо­го. Ми ви­палю­є­мо усе зло і усі ілю­зії геть з нь­о­го; ми зму­шу­є­мо йо­го змі­ни­ти свою ду­м­ку на на­шу ко­ристь, і не по­вер­хо­во, але щи­ро і не­пі­д­роб­но, усім сер­цем та ду­шею. Ми ро­би­мо йо­го од­ним з нас перш ніж ми вби­ва­є­мо йо­го. Це не­стер­п­но для нас, що не­пра­ви­ль­на ду­м­ка мо­же іс­ну­ва­ти будь-де у цьо­му сві­ті, хай там яка по­та­єм­на та без­си­ла во­на мо­же бу­ти. На­віть у ви­пад­ку смер­ті ми не мо­же­мо дозво­ли­ти жод­них від­хи­лень. У ті ста­рі дні єре­тик йшов до стовпу все ще єре­ти­ком, ви­го­ло­шу­ю­чи свою єре­сь, зло­втіш­но трі­у­м­фу­ю­чи нею. На­віть та жер­т­ва Ро­сі­йсь­ких чис­ток мог­ла ви­но­шу­ва­ти по­вс­тан­ня при­хо­ва­не у її че­ре­пі до­ки во­на йшла вниз по ко­ри­до­ру очі­ку­ю­чи на кулю. Але ми ро­би­мо мо­зок до­ско­на­лим перш ніж ми ви­би­ва­є­мо йо­го геть. Стриж­не­вою ко­ман­дою то­го ста­р­о­го де­спо­тиз­му бу­ла "Ти не бу­деш". Стриж­не­вою ко­ман­дою то­та­лі­тар­ни­ків бу­ла "Ти бу­деш". На­шою ж стриж­не­вою ко­ман­дою є "ТЕ­БЕ НЕ­МА". Жо­ден з тих ко­го ми при­ве­ли до цьо­го міс­ця ні­ко­ли не ви­ступить супро­ти нас. Ко­жен ви­ми­ва­є­ть­ся на­чис­то. На­віть ті три жалю­гід­ні зрад­ни­ки у чию не­вин­ність ти од­н­о­го ра­зу по­ві­рив – Джонс, Аа­рон­сон та Ре­зер­форд – зреш­тою ми зла­ма­ли і їх. Я при­й­мав участь у їх до­пи­ті осо­бис­то. Я ба­чив їх по­ступо­вий роз­клад, скиг­лен­ня, пла­зу­ван­ня, ри­дан­ня – і з реш­тою це ста­ло­ся не че­рез біль або страх, а ли­ше че­рез ка­ят­тя і жаль. До то­го ча­су як ми за­кін­чи­ли з ни­ми во­ни вже бу­ли ли­ше люд­сь­ки­ми шка­ра­лупа­ми. При цьо­му ані­ч­огі­сі­нь­ко не ли­ши­ло­ся в них ок­рім смут­ку че­рез те що во­ни зро­би­ли і лю­бо­ві до Стар­ш­о­го Бра­ту. Це бу­ло ду­же зво­рушли­во ба­чи­ти як си­ль­но во­ни люб­лять йо­го. Во­ни бла­га­ли бу­ти за­ст­ре­ле­ни­ми швид­ко, щоб во­ни мог­ли по­мер­ти до­по­ки їх ро­зум був все ще чис­тим.

• Лі­бе­ра­лізм за­охо­чує роз­біж­нос­ті та дис­ку­сії для до­сяг­нен­ня іс­ти­ни; Те­о­рія від­ки­дає їх як спо­со­би по­си­лен­ня до­мі­ну­ю­чих дис­кур­сів, кот­рі при­ду­шу­ють пев­ні пер­спек­ти­ви і на­по­ля­гає, що ми не здат­ні до­сяг­ти іс­ти­ни «вза­га­лі», тіль­ки «на­шої осо­бис­тої» іс­ти­ни, що має ко­рін­ня в на­ших цін­нос­тях.

  ...Ідеї во­ро­жі та шкід­ли­ві що­до Ін­г­со­цу мог­ли бу­ти ви­но­ше­ні ли­ше у тьмя­них без­сло­ве­с­них фор­мах, і мог­ли бу­ти йме­но­ва­ні ли­ше у ду­же за­галь­них тер­мі­нах які бу­ли змі­ша­ні та за­груз­лі у за­галь­ній ма­сі і ви­кри­ва­ли ці­лі групи єре­сей без жод­н­о­го на­д­ан­ня їм точ­н­о­го ви­зна­чен­ня при цьо­му. Хтось міг би, фак­тич­но, ви­ко­рис­та­ти Но­во­су­рж для не­ор­то­док­саль­них ці­лей ли­ше за до­по­м­о­гою не­за­кон­н­о­го пе­ре­кла­ду де­яких слів на­зад на Ста­ро­су­рж. На­при­клад, УСІ ЧО­ЛО­ВІ­КИ Є РІВ­НИ­МИ бу­ло мож­ли­вим ре­чен­ням на Но­во­су­ржі, але ли­ше у то­му са­мо­му сен­сі у яко­му УСІ ЧО­ЛО­ВІ­КИ Є РУ­ДО­ВО­ЛО­СИ­МИ є мож­ли­вим ре­чен­ням на Ста­ро­су­ржі. Во­но не міс­ти­ло гра­ма­тич­них по­ми­лок, але во­но ви­ра­жа­ло оче­вид­ну не­прав­ду – тоб­то що усі чо­ло­ві­ки є од­на­ко­в­о­го роз­мі­ру, ва­ги або си­ли. Да­не по­нят­тя по­лі­тич­ної рів­нос­ті вже біль­ше не іс­ну­ва­ло, і да­не по­хід­не зна­чен­ня бу­ло від­по­від­но ви­чи­щ­е­но вщ­ент зі сло­ва РІВ­НИЙ.

• Лі­бе­ра­лізм при­й­має від­по­від­ну те­о­рію іс­ти­ни, що ви­словлю­ван­ня іс­тин­не, як­що во­но точ­но пе­ре­дає ре­аль­ність; Те­о­рія про­су­ває ідею, що іс­ти­на це тіль­ки «мов­на гра» і що сло­ва, зреш­тою, тіль­ки вка­зу­ють на ін­ші сло­ва, і ні­ко­ли не від­по­ві­да­ють кон­к­рет­но ре­аль­нос­ті, як­що тіль­ки во­ни не опи­су­ють при­гноб­лен­ня. Лі­бе­ра­лізм при­й­має кри­ти­ку, на­віть до се­бе, і то­му са­мо­ко­ри­ґу­є­ть­ся; Те­о­рію не мож­на кри­ти­ку­ва­ти. Лі­бе­ра­лізм ві­рить у про­ґрес; Те­о­рія ра­ди­каль­но ци­ніч­на по від­но­шен­ню до мож­ли­во­с­ті про­ґре­су

  Ко­ли ми ста­не­мо все­м­огут­ні­ми ми вже біль­ше не ма­ти­ме­мо жод­ної по­тре­би у на­у­ці. При цьо­му не бу­де жод­ної різ­ни­ці по­між кра­сою та по­т­вор­ніс­тю. При цьо­му не бу­де жод­ної ці­ка­вос­ті, жод­н­о­го за­до­во­лен­ня від пе­ре­бі­гу жит­тя. Геть усі кон­ку­ру­ю­чі на­со­ло­ди бу­де ви­ни­щ­е­но. Але зав­жди – не за­бу­вай цьо­го, Він­с­то­не – зав­жди бу­де ця ін­ток­си­ка­ція вла­дою,яка по­с­ті­й­но зро­с­тає і по­с­ті­й­но за­гос­т­рю­є­ть­ся. Зав­жди, будь-якої ми­ті, при цьо­му бу­де цей гли­бо­ко ра­діс­ний жах пе­ре­м­оги, це від­чут­тя роз­топ­ту­ван­ня во­р­ога який є без­по­рад­ним. Як­що ти жа­да­єш по­ба­чи­ти кар­ти­ну май­бут­нь­о­го, то уя­ви чо­біт, що ча­вить люд­сь­ке об­лич­чя – віч­но.

Лас­ка­во про­шу в світ но­вих ідей!

Далі...