Проблема трьох тіл

По­ди­вив­ся «Про­б­ле­му 3 тіл» від Netflix. Вра­жен­ня ду­же по­зи­тив­ні. Во­ни ви­тяг­ли з від­по­від­ної кни­ги все при­стой­не і пропус­ти­ли аб­со­лют­но тупі фан­та­зії ав­то­ра про по­за­зем­не жит­тя і на­у­ко­ві про­б­ле­ми. Зо­кре­ма, най­біль­ше ме­ні спо­д­об­а­ло­ся, що всі по­дії від­бу­ва­ю­ть­ся на Зем­лі. На­віть грі від при­бу­ль­ців бу­ло при­ді­ле­но мі­ні­мум ча­су, хо­ча са­ма ідея клас­на і їй мож­на бу­ло би при­ді­ли­ти біль­ше ува­ги. На жаль, обі­йти­ся без ма­яч­ні про прин­ци­пи ро­бо­ти со­фо­нів не вда­ло­ся, ну, і ще тро­хи дріб­них вад з кни­ги, без яких сю­жет був би не­пов­ним. Та­кож аб­со­лют­но не­яс­но, на­що бу­ло змі­ню­ва­ти стать Ван Мяо. Я би зро­зу­мів, як­би во­на бу­ла ук­ра­їн­ка і мог­ла би без­пе­реш­код­но че­рез це оде­ржу­ва­ти кон­суль­сь­кі по­слу­ги, а так — за­гад­ка... Але, за­га­лом, це той ви­па­док, ко­ли кі­но є на­ба­га­то кра­щим за кни­гу.

Втім, як зав­жди, ко­ли ав­то­ру по­тріб­но на­фан­та­зу­ва­ти щось про ин­шо­пла­не­т­не втор­г­нен­ня, то на­фан­та­зо­ву­є­ть­ся ду­же ба­га­то зай­в­о­го. Про те, яким чи­ном пра­ви­ль­но під­го­ту­ва­ти міжплан­т­не втор­г­нен­ня я вже пи­сав. Ок­рім та­кої важ­ли­вої еко­но­міч­ної ідеї, що все зло від до­да­ної вар­тос­ти, че­рез яку кля­ті ек­сп­лу­а­та­то­ри ви­зис­ку­ють тру­дя­щий ро­бо­чий клас, я би ще до­дав та­ку, що зу­с­ил­ля суспі­ль­с­т­ва ма­ють бу­ти спря­мо­ва­ні не збіль­шен­ня доб­ро­бу­ту на­се­лен­ня, а на збіль­шен­ня за­й­ня­тос­ти та ство­рен­ня но­вих ро­бо­чих місць. Ще хо­ро­шою іде­єю для спо­ві­ль­нен­ня роз­вит­ку те­х­но­л­огій во­ро­жої ци­ві­лі­за­ції є ідея то­го, що ви­на­хо­да­ми не мож­на про­с­то так ко­рис­ту­ва­ти­ся, а по­тріб­но зав­жди пи­та­ти до­звіл у пра­во­влас­ни­ка. В іде­а­лі це сто­су­є­ть­ся будь-якої роз­по­всю­джу­ва­ної ін­фор­ма­ції — кож­ний біт має бу­ти уз­го­дже­ний з на­гля­до­ви­ми ор­га­на­ми і пра­во­влас­ни­ка­ми, які мо­жуть дозво­ли­ти або за­бо­ро­ни­ти та­ке роз­по­всю­джен­ня. Ок­рім цьо­го важ­ли­в­о­го пун­к­ту по­тріб­но об­ме­жу­ва­ти всі „не­етич­ні“ те­х­но­л­огії, тоб­то та­кі, які спри­я­ють пр­огре­су, а не гар­мо­нії з дов­кіл­лям.

Ос­тан­ній штрих — це со­ці­я­ль­но-гу­ма­ніс­тич­ні ідеї, які теж по­тріб­но про­па­гу­ва­ти се­ред пред­став­ни­ків во­ро­жої ци­ві­лі­за­ції. Най­важ­ли­ві­шою є ідея то­го, що всі й ко­жен є по-своє­му цін­ним чле­ном суспі­ль­с­т­ва, і то­му не мож­на на­д­а­ва­ти пе­ре­ва­гу од­ним, упо­с­лі­джу­ю­чи ин­ших. Так, бан­дит і вбив­ця по­ви­нен від­чу­ва­ти на со­бі та­ке ж став­лен­ня, як і за­ко­но­слух­ня­ний гро­ма­дя­нин, яке пра­цює на бла­го ин­ших. Ду­м­ка ма­л­огра­мот­н­о­го іді­о­та по­вин­на ма­ти та­ку са­му суспі­ль­ну ва­гу, як і ду­м­ка фа­хо­в­о­го спе­ці­я­ліс­та, який при­свя­тив жит­тя ви­в­чен­ню від­по­від­н­о­го пи­тан­ня. Зви­чай­но ж, не мож­на пе­ре­с­лі­ду­ва­ти (і тим біль­ше ка­ра­ти) за так зва­ні зло­чи­ни, адже зло­чин — це всь­о­го ли­ше ре­ак­ція на не­спра­вед­ли­вість з бо­ку суспі­ль­с­т­ва. Вза­га­лі, на аг­ре­сію не мож­на ре­а­гу­ва­ти на­си­ль­с­т­вом, бо на­си­ль­с­т­во по­ро­джує на­си­ль­с­т­во, — тіль­ки пе­рего­во­ра­ми зад­ля по­шу­ку ком­п­ро­мі­сів з аг­ре­со­ром!

Піс­ля то­го, як ви­щ­ео­зна­че­ні ідеї ста­нуть до­мі­ну­ва­ти в суспі­ль­с­т­ві, во­ни за­вда­дуть біль­ше шко­ди, ніж будь-яке втор­г­нен­ня на­віть на­ба­га­то більш те­х­но­л­огіч­но роз­ви­не­ної ци­ві­лі­за­ції. Мож­ли­во, що на­віть і втор­га­ти­ся то­ді не бу­де по­тре­би — во­р­оги знеш­ко­дять се­бе са­мі!

Далі...