субота, 24 липня 2010 р.

Різні смаки


У бразильських ресторанах і навіть у забігайлівках страви подають окремо, що мені дуже подобається. Звичайно навіть гарнір подають окремо від м'яса: в одній тарілці м'ясце, в иншій — рис, в третій — квасоля. Салат подається у вигляді нарізаної (але не дрібно) городини — якщо любиш, щоб було дрібно, для того є ніж. Олію, оцет, сіль — все клієнт додає самостійно і на свій смак. Особисто я дуже не люблю, коли страви перемішані в тарілці. Особливо якщо гарячі з холодними. І думав був, що бразильці розділяють мій смак.

Та досить часто я бачу протилежну картину. Звичайно, всі поливають рис соусом з квасолі — я теж так роблю. Але в студентській їдальні иноді можна бачити просто жахливі речі: студенти кладуть в одну тарілку шарами спочатку салат, потім рис, потім поливають все це квасолею, потім зверху кладуть м'ясо і ще поливають підливою. Не знаю, чи додають після цього олію в якості заправки до салата, але в будь-якому разі виглядає це жахливо. І якщо в їдальні це можна пояснити обмеженою кількістю місця на тарілці і голодним студентським життям (мені казали, що їм видають бесплатно квитки на триразове щоденне харчування в їдальні), то в ресторані з тарілками проблем нема. Проте я неодноразово бачив, як відвідувачі перекладають в одну тарілку шарами всі страви, що їх подають окремо...

Очевидно, що не всім таке подобається. А хтось узагалі не надає цьому великого значення, ставлячись до їжі просто як до заправки енергією, — ну, треба запхати все в шлунок, а там воно все однаково разом лежатиме. Та, все ж, полярність смаків вражає...

2 коментарі:

  1. Я от теж не люблю "все на купу", і от мене застерігали, що люди які не люблять мішанини продуктів мають задатки аутизму).

    ВідповістиВидалити
  2. О, як чу­до­во! Те­пер я знаю свій ді­аг­ноз! :)

    ВідповістиВидалити