понеділок, 30 листопада 2009 р.

Історична пам’ять


Український народ має дуже коротку пам’ять. Те, що було п’ять років тому, сьогодні здається людям настільки давньою історією, що вони її вже поганенько пам’ятають. Їх можна переконати навіть у тому, що вони тоді жили краще ніж зараз. А вже те, що було пів століття років тому — це просто доісторичні часи! Хіба ж можна ворушити таке давнє минуле? Оцей Голодомор, наприклад. Ну, подумаєш загинуло кілька мільйонів — це ж не привід ще відкривати карну справу. Всі винуватці мертві! Мертві! І чого той Ющенко розпинається?! Сталін з кількома підлеглими зробили Голодомор і вже мертві. А решта — це невинні жертви. Ну то й що, що вони відбирали в людей харчі? Вони жертви! І до того ж всі померли... І займатися цим питанням зараз не час. Зараз час подумати про живих. А ті всі мертві...

Ну, а євреї, наприклад, думають инакше. Вони вважають, що кожен злочинець має бути покараний. І не має значення скільки минуло часу. І не має значення, що підозрюваний погано почувається. І не має значення, що його вже виправдовували. Він підозрюється в тому, що допомагав нацистам чинити Голокост. Цього досить. Нагадую: Голокост був раніше ніж Голодомор-47. Він був раніше, ніж придушення празької весни, раніше, ніж посаджені були дисиденти по психлікарням, раніше за мордування Стуса, раніше за Чорнобильську катастрофу, раніше за багато чого... Але для євреїв це було недавно. Вони знають, що якщо не карати за злочини, то їх ніколи не припинять чинити!

Особливо огидним на цьому тлі я вважаю завивання деяких товаришів про нецільове використання бюджетних грошів на пам’ятники загиблим під час Голодомору. Це в нас головна нецільова стаття видатків, як я бачу! Особливо загострюється це скиглення перед черговою річницею. І це не дивно. Занадто багато людей зацікавлені в тому, щоб ми забули про те, що людей Сталін особисто не вбивав, а Брежнєв не заліковував. Це робили тисячі й тисячі посіпак і совкових колабораціоністів! Та головне і найгірше, що українці самі не дуже бажають пам’ятати про це...

А поки що, енкаведисти, стукачі разом з рештою комунофашистів спокійно доживають віку. Мають високі посади й отримують далеко не мінімальну пенсію. І виховують своїх діточок і онучків для того, щоб ті продовжили їхню справу. Ще ж бо не всіх українців винищили... Та в одному я впевнений: історична справедливість рано чи пізно восторжествує — або українці засвоять уроки, які історія для них старанно повторюватиме, або зникнуть з лиця землі після чергового “уроку”...

8 коментарів:

  1. З написаним згоден. Єдине - потрібно і перемоги святкувати. Гучно.

    ВідповістиВидалити
  2. Які са­ме пе­ре­мо­ги ви ма­є­те на ува­зі?

    ВідповістиВидалити
  3. Ну хіба мало у нас перемог? ;) Якщо мало то вигадаємо. Головне - ГУЧНО!

    ВідповістиВидалити
  4. Що дасть гуч­не свят­ку­ван­ня ви­га­да­них пе­ре­мог?

    ВідповістиВидалити
  5. Єднання нації: "Чого ж ми сваримось?! Це ж ми з тобою Мемфіс брали у надцятому році").

    Питанням на питання - а що дає РФ святкування 9-го мая?

    ВідповістиВидалити
  6. Ро­сі­я­ни свят­ку­ють пе­ре­мо­гу «ефек­тив­но­го ме­не­дже­ра, який при­й­няв Ро­сію з плу­гом, а по­ли­шив з ра­ке­та­ми». Нам теж це свят­ку­ва­ти тре­ба? На­скіль­ки я знаю, в нас трош­ки ин­ша си­ту­а­ція бу­ла, і ра­зом ми ні Мем­фіс, ні Бер­лін не бра­ли.

    ВідповістиВидалити
  7. У кожного свій Мемфіс. Можемо святкувати День захисту Тузли від фашістськіх захватчіков.

    ВідповістиВидалити
  8. От я і спи­тав, про який Мем­фіс йде­ть­ся. Про ви­га­да­ний?
    Що нам дасть свят­ку­ван­ня ви­га­да­них пе­ре­мог? Укріп­лен­ня вер­ти­ка­лі, як в Ро­сії?

    ВідповістиВидалити